Подячний лист студента агробіологічного факультету Миколи Качана до Дня Університету

  Цей лист я, Микола Качан, студент агробіологічного факультету, присвячую нашому Університету до Дня його народження на знак подяки.

  Я навчаюся на 3 курсі за спеціальністю "Агрономія" і половина найкращого періоду в житті - студентських років - вже позаду. Здається, ось-ось і я стану спеціалістом цієї омріяної професії, яка вже давно опанувала моїм життям - ще з раннього дитинства, коли моїми улюбленими іграшками були трактори та комбайни. Вперше про цю почесну професію дізнався від свого дідуся Миколи Гриценка, який понад сорок п'ять років і дотепер незмінно трудиться агрономом. Я багато разів бував із ним на полі в різні періоди року, мене завжди зацікавлювали розповіді дідуся про особливості різних періодів в роботі сільськогосподарських трударів, починаючи від підготовки ґрунту до сівби і завершуючи збиранням урожаю. Тож, він - один з перших моїх вчителів, які зуміли наділити любов до хліборобської професії. Про більш сучасні аспекти й підходи в агрономічній науці я дізнавався від свого дядька, агронома за фахом Володимира Філімонова. Новинки галузі плодівництва, про які дізнаюся на парах і університеті, з радістю обговорюю зі своєю бабусею Ніною Денисівною, агрономом-плодоовочівником. Одним словом, в мене ціль - продовжувати династію агрономів.

  У той час, коли деяким моїм товаришам у старших класах було важко визначитися із майбутньою професією, я завжди був впевнений із вибором.
  Із першого погляду я прикипів душею до мого Університету. Не кажучи про улюблені предмети, мене досі вражає краса навчальних корпусів, природа київських скверів та парків, якими щодня йдемо на заняття, а у вихідні маємо змогу просто милуватися цією рукотворною красою довкілля.
  Мріючи стати висококласним і затребуваним фахівцем, я докладаю максимум зусиль для досягнення високих успіхів у навчанні. Тим більше, що мене цікавить абсолютно все. Доказом цього є підвищена стипендія, яку отримую вже третій рік поспіль.

  З перших днів навчання я цікавився культурною діяльністю в житті Факультету, оскільки ще в шкільні роки із задоволенням навчався у музичній школі грі на баяні та співу. Дуже вдячний адміністрації Факультету, яка вже на першому курсі залучала мене до участі в урочистостях з нагоди посвяти в студенти як музиканта. Цьогоріч з превеликим задоволенням разом із товаришами виступав на посвяті першокурсників до нашої Альма-матер.

  Із першого курсу із задоволенням приєднався до чудового колективу народного хору ,,Колос" імені Семеновського, спершу під керівництвом наставника Володимира Якимчука, а потім - Тараса Кушніра та Юрія Карнауха. Саме тут я почерпнув чимало цінного для розвитку співочих здібностей, а також здобув нових друзів, з якими із задоволенням спілкуємося також поза заняттями в хорі.

  Наше навчання припало на найбільш смутний період в житті України - війну. Тож щоразу долучаюся до збору коштів на потреби військовослужбовців, які оголошуються на сайті нашого Факультету чи загалом Університету, адже моя найбільша мрія, як і всіх українців - дочекатися перемоги.
  На початку нинішнього навчального року наша академічна група обрала мене своїм старостою. Зізнатися чесно, мріяв про це з першого року навчання, через те дуже вдячний одногрупникам за довіру і стараюся своїми діями виправдати її.

  Отже, моя вдячність нашому університету не має меж. Завдяки навчанню тут я можу здійснити свою мрію дитинства та, отримавши знання, продовжити справу моїх пращурів. 

Микола Качан,
студент агробіологічного факультету