Всеукраїнський науково-методичний семінар розглянув проблеми підготовки фахівців за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»

Масовані атаки російським агресором енергетичної інфраструктури України актуалізували завдання подальшої декарбонізації та “зеленого” енергетичного переходу, живучості, децентралізації та цифровізації енергосистем.
З огляду на ситуацію, у якій опинилася економіка країни, Кластер цифрової енергетики ініціював обговорення нового бачення перспективних планів відновлення і розвитку енергетичної галузі у післявоєнний період.
Саме така парадигма сталого розвитку потребує осучасненої підготовки конкурентоспроможних фахівців, професійна діяльність яких дозволить протидіяти військовим, політичним, економічним та кліматичним викликам. Для цього важливо визначитись з перспективами розвитку нових генеруючих потужностей в Україні, умовами розвитку мережевої інфраструктури у повоєнний період з урахуванням планів економічного відновлення та розвитку регіонів країни на основі сучасних техніки і технологій.
Ринок праці в енергетиці на 10-15% відчуває дефіцит фахового персоналу і для відновлення довоєнного рівня протягом наступних 10 років доведеться підготувати і залучити в галузь щонайменше 70-80 тис нових працівників.
Для обговорення нагальних питань з підготовки фахівців з електричної інженерії у форматі всеукраїнського науково-методичного семінару до Національного університету біоресурсів і природокористування України прибули делегації університетів, підприємств та громадський організацій.
Серед учасників:
заклади вищої освіти:

• Національний університет біоресурсів і природокористування України,
• Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
• Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»,
• Національний університет «Запорізька політехніка»,
• Вінницький національний технічний університет
• Національний університет «Чернігівська політехніка»,
• Державний біотехнологічний університет,
• Львівський національний університет природокористування,

наукові установи Національної академії наук України:

• Інститут загальної енергетики НАН України,
• Інститут відновлюваної енергетики НАН України,

представники бізнесу, організацій та установ:

• ТОВ «ДТЕК Мережі»,
• ПАТ «Черкасиобленерго»,
• ТОВ «Атмосфера»,
• ТОВ «Електротехнічна компанія E-НЕКСТ-Україна»,
• ТОВ «ЕКНІС»,
• ТОВ «ВАП БУД»,
• Група компаній «Світлотек»,
• ТОВ «Електроцентр»,
• Компанія «LEGRAND Україна»,
• Об’єднання організацій роботодавців України,
• Федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу України,
• Українська технологічна академія,
• ГО «Асоціація енергоаудиторів України».

Відкрив захід з вітальним словом ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України академік Станіслав Ніколаєнко.

З привітаннями до учасників звернулися Міністр енергетики (2020р.) Ольга Буславець, заступник голови Об’єднання організацій роботодавців України Сергій Прохоров, заступник голови Ради федерації роботодавців ПЕК України Сергій Чех.

Модерувала пленарну частину заходу Ольга Буславець.

З доповіддю «Управління якістю освітнього процесу: комплексні рішення з урахуванням викликів сьогодення» виступив Віктор Каплун, директор Навчально-наукового інституту енергетики, автоматики і енергозбереження НУБіП України.

Особливості реалізації освітньо-наукових програм «Доктор філософії» в контексті зміцнення кадрового потенціалу ЗВО та наукових установ розкрив у своєму виступі Віталій Бабак, директор Інституту загальної енергетики НАН України.

Проблемі формування трендів наукоємних спеціальностей на ринку праці динамічною актуалізацією освітнього процесу свою презентацію присвятив Олександр Азюковський, ректор Національного технічного університету «Дніпровська політехніка».

Стан та перспективи підвищення якості підготовки фахівців за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» на прикладі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» окреслив Олександр Яндульський, декан факультету електроенерготехніки та автоматики.

Досвідом взаємодії з роботодавцями енергетичного сектору для підвищення якості підготовки фахівців-енергетиків поділився Микола Антонов, декан електротехнічного факультету Національного університету "Запорізька політехніка".

Практико-орієнтоване навчання, дуальна та неформальна освіта були предметом аналізу В’ячеслава Комара, завідувача кафедри електричних станцій та систем Вінницького національного технічного університету.

Особливості проходження акредитації освітніх програм в контексті підвищення якості освітніх послуг розкрила Оксана Вовк, директор Навчально-наукового інституту енергозбереження та енергоменеджменту НТУ України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".

Доповідь «Кадрова стратегія в енергетиці: від освіти до реалій ринку» на прикладах ТОВ «ДТЕК Мережі» виголосив Ігор Вовк, керівник департаменту з управління персоналом.

В обговоренні учасники семінару акцентували увагу на тому, що Україна як член Енергетичного співтовариства у рамках впровадження вимог директив Європарламенту та Ради ЄС взяла на себе зобов’язання впроваджувати стандарти, спрямовані на зменшення енергоємності виробництв. Відбудова, модернізація та створення нових енергетичних об’єктів повинні враховувати подальше зменшення енергоємності ВВП України, реалізації екологічної політики та підвищення конкурентоспроможності української енергетики як базової умови євроінтеграції нашої держави.

Сучасний технологічний тренд розвитку енергетичної галузі базується на широкому впровадженні інформаційних технологій для інтелектуалізації процесів виробництва, транспорту та розподілу електроенергії. Для практичної реалізації цієї роботи необхідне вироблення узгоджених позицій щодо освітньої діяльності в сьогоднішніх особливих умовах, пропозицій для усунення бар'єрів і створення дієвих інструментів формування кадрового потенціалу для нової моделі енергетичного ринку та розбудови «розумних» енергетичних мереж.

Однією з найважливіших прогалин у процесі впровадження сучасних стандартів в енергетичній сфері є невідповідність підготовки персоналу, яку можна вирішити шляхом створення та реалізації адаптивних освітніх програм, створення постійно діючих навчальних платформ та курсів підвищення кваліфікації за участю менторів з бізнесу. Вони є невід'ємною складовою і найкращою практикою ефективної стратегії підготовки кадрового забезпечення для досягнення вагомих практичних результатів здобувачами вищої освіти.

Існує реальна потреба поглиблення співпраці зі стейкхолдерами енергетичної сфери для формування програм та проектів.

У заключній частині заходу Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Інститут загальної енергетики НАН України, ННІ енергозбереження та енергоменеджменту НТУ "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" та ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження НУБіП України підписали меморандум про партнерство та співпрацю у реалізації ОНП «Доктор філософії».

Для об’єднання зусиль, можливостей для формування взаємоузгоджених дій щодо підвищення якості освітніх послуг з підготовки конкурентоспроможних фахівців для ринку праці, впровадження інноваційних технологій навчання в контексті забезпечення курсу на подальшу декарбонізацію енергетичної сфери, відбудови енергетичних об’єктів у повоєнний період, подальшої євроінтеграції нашої держави, учасники всеукраїнського науково-методичного семінару, сповідуючи принципи партнерського співробітництва, ухвалили резолюцію.

Серед основних положень резолюції - долучення до формування узгоджених освітніх програм для ефективної підготовки фахівців у відповідності до стандартів освіти, адаптації програм до потреб ринку праці в умовах війни та відбудови енергетичних об`єктів у повоєнний період; формування спільних експертних середовищ для аналізу та розроблення пропозицій щодо розроблення стандартів вищої освіти, професійних стандартів, удосконалення освітніх програм та навчальних планів у сфері електричної інженерії і ін.

Фото на згадку…
Фахівці, які брали участь у семінарі висловили впевненість, що саме спільні зусилля академічних установ та бізнесу сприятимуть підвищенню якості освіти, розширенню можливостей для студентів та формування інноваційних рішень для енергетичної галузі України.

Світлана Макаревич,
координаторка проєктної діяльності
ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження НУБіП України