Міжнародна науково-практична конференція «Продовольча та екологічна безпека в умовах війни та повоєнної відбудови: виклики для України та світу»

25 травня 2023 року
  В університеті пройшла міжнародна науково-практична конференція «Продовольча та екологічна безпека в умовах війни та повоєнної відбудови: виклики для України та світу», присвячена 125-річчю заснування НУБіП.

  До участі в ній долучилися понад 1100 представників 25 країн світу, 150 закладів вищої освіти, наукових установ, органів державної влади, громадських організацій та бізнесу. Крім іншого, їхній увазі була запропонована виставка наукових досягнень вчених НУБіП, який сьогодні – на чільній позиції в університетській науці України.

  На порядку денному конференції – План відновлення України, сталий розвиток світу у контексті глобальних та регіональних викликів, трансформація суспільства та формування нової парадигми розвитку, всебічна підтримка Збройних Сил України як основного гаранта незалежності держави.

  Реалії сучасної України відзначаються кризовою ситуацією, знищенням національного, економічного, екологічного та геополітичного потенціалу, системним лихом, яку спричинила загарбницька війна росії проти українського народу, вітаючи учасників конференції і розпочинаючи пленарне засідання, зазначив у своїй ґрунтовній доповіді «Роль університетів у вирішенні екологічних і продовольчих проблем України в умовах війни та післявоєнного відновлення» ректор університету Станіслав Ніколаєнко.

 

  Вперше з часів Другої світової війни на європейському континенті іде повномасштабна війна, де в епіцентрі, на жаль, знову опинилася Україна. За ці 15 місяців тільки повітряних тривог пролунало 740. Наш народ поніс значні жертви серед військових та цивільного населення України, гинуть діти, знищуються цілі міста і села, є серйозні пошкодження інфраструктури, наявна гуманітарна криза.
  І колектив НУБіП усвідомлює відповідальність, яка лягає на університет в ході кривавої війни та майбутньої відбудови держави, збереження нашої природи, її відтворення. Саме ролі університетів в цих процесах і присвятив свою доповідь очільник НУБіП. Зокрема, Станіслав Ніколаєнко проаналізував наслідки, які принесла і ще несе ця жорстока війна, розв’язана росією, і тими завданнями, які мусять реалізувати науковці і освітяни.

 

 

  Перша швидка оцінка збитків і потреб України, подана у звіті Спільної групи Світового банку, Уряду України, Європейської Комісії та ООН у лютому 2023 року свідчить, що прямі збитки від дій росії в Україні вже сягнули понад 135 млрд доларів США! Валовий внутрішній продукт нашої країни скоротився на 30 % у 2022 році, а бідність зросла майже у п’ять разів. При цьому сукупні економічні та соціальні втрати сягають понад 290 млрд доларів. Потреби у реконструкції та відновленні станом на 24 лютого 2023 року оцінюються експертами приблизно в 411 млрд доларів. Нині вони ще виросли…
  Ці суми, на думку міжнародних експертів, є критично важливими ресурсами для того, щоб трансформувати Україну в сучасну, високотехнологічну, низьковуглецеву та стійку, в т.ч. до змін клімату, економіку, яка відповідає політиці та стандартам ЄС.
  Не менш важливою проблемою для України та міжнародного співтовариства є розслідування військових злочинів росії проти цивільного населення, викрадення та депортація більше 2 млн. українців. Реальні ж цифри втрат серед цивільного населення України все ще очікують підтвердження. До таких населених пунктів належать наші стражденні Маріуполь, Лисичанськ, Попасна, Сєвєродонецьк, Бахмут та інші.

 

 

  Шкода для українського сільського господарства оцінюється в 40,2 млрд доларів, з яких 8,7 млрд доларів – це власне часткове або повне знищення машин і обладнання (53 %), руйнування складів, знищення тваринницьких об’єктів, багаторічних насаджень, викрадення майна. Для прикладу: тільки збитки, нанесені нашому НДГ «Ворзель» та Боярській лісовій дослідній станції, сягнули 9,2 млн грн.
  За оцінками аналітиків NASA (Bloomberg), продовжив Станіслав Ніколаєнко, російська країна-мародер вкрала на окупованих територіях лише пшениці на 1 млрд доларів! Крім того, російська армія цілеспрямовано знищує українські поля. З початку війни зафіксовано 3000 пожеж на площі понад 1,5 млн га, з них більше третини, або 690 000 га, – це сільськогосподарські угіддя! Непрямі ж втрати агросектору сягнули 31,5 млрд. грн.
  Всі українці вдячні нашим західним союзникам – США, ЄС, іншим партнерам, завдяки яким було реалізовано низку ініціатив, що дозволило певною мірою підтримати агросектор країні та зробити помітний внесок у міжнародну продовольчу безпеку. Мова і про допомогу в 90 млрд грн пільгових кредитів аграріям, виділення субсидій на 1 га сільськогосподарських угідь, бюджетна дотація на утримання корів, надання малим виробниками насіння тощо.
  Сьогодні в Україні вода також використовується як зброя. Пошкодження інфраструктури водозабезпечення та водопостачання шляхом цілеспрямованого знищення водонасосних станцій, водогонів, каналізаційних та очисних споруд, забруднення води з боку військових рф вже спричинило гуманітарну катастрофу в Миколаївській, Запорізькій, Херсонській, Дніпропетровській та Одеській областях. Збитки від руйнування та пошкодження систем водозабезпечення країни становлять близько 9,5 млрд дол, а потреби у відновленні близько 7 млрд дол! При цьому не враховується ситуація в Донецькій і Луганській областях та інших тимчасово окупованих територіях у зв’язку з відсутністю точних даних та відповідних оцінок.

 

 

 

  Українська природа також стала жертвою російського безумства. Практично всі складові екосистеми – тваринний і рослинний світ, повітря, ґрунти, вода піддаються впливу війни, а їхнє відновлення може мати довготривалий характер. Під окупацією залишаються 8 заповідників та 10 національних природних парків, зокрема така перлина, як «Асканія Нова». Помітні шкідливі наслідки на біоту Чорного та Азовського морів. Приблизні збитки, завдані рибному господарству, складають близько 107 млн грн.
  Величезна шкода нанесена повітрю, вибухи та пожежі, горіння військової техніки призвели до масштабних, загалом понад 67 млн тонн, шкідливих викидів у атмосферне повітря.
  Як бачимо, всі розрахунки Біла Гейтса щодо зупинення глобального потепління летять шкереберть, а він сам мовчить, як води в рот набрав. Як світ збирається досягнути цілей щодо зміни клімату, задекларованих у десятках документів кліматичних самітів в умовах війни в Україні? Не зрозуміло, підсумував Станіслав Ніколаєнко.

  Від війни постраждало близько 3 млн га лісу в Україні. Біля 23 тис. га лісів випалено, зокрема в нашій Боярській лісовій дослідній станції – 132 га. Потребують нині розмінування біля 700 тис. га, при цьому, на жаль, лише 10 % лісів розміновано. Очевидно, що для відновлення лісового фонду Україна потребує міжнародної допомоги. Держлісагенство України та ГС «Всесвітній фонд природи» вже обговорюють за участі вчених університету можливі кроки для сталого повоєнного відновлення галузі.
  Статтею 14 Конституції України встановлено: земля є основним національним багатством. Майже третина чорноземів європейського континенту та десятина світових чорноземів, які є у володінні України, нині піддаються жорстокому руйнівному впливу війни. Вирви від авіабомб та артилерійських обстрілів, вибухи, витоки нафтопродуктів та забруднення від спаленої військової техніки, ущільнення та випалення родючого шару ґрунту, механічні домішки від військової діяльності призводять до комплексного пошкодження ґрунту. Вигорає гумусовий горизонт, змінюється гранулометричний та агрегатний стан, зростає вміст токсичних речовин, знищується ґрунтова біота. Все це потребує унікальних прикладних рішень від наших вчених та значно уповільнює процес відновлення ґрунтів України. За оцінками вчених НААН України, орієнтовна площа деградованих ґрунтів внаслідок військових дій вже сягає майже 900 тис. га!
  Перші дослідження, проведені вченими Інституту ґрунтознавства і агрохімії імені Олексія Соколовського, показують значне збільшення вмісту важких металів у ґрунтах. Шкідливі та токсичні фактори можуть мігрувати у ґрунті, потрапляти у рослинницьку продукцію та шкідливо впливати на організм людини. Загальний розмір шкоди, заподіяний ґрунтам України війною, зважаючи на витрати на рекультивацію, відновлення меліоративних систем, забруднення ґрунтів та засмічення земельних ділянок, непрямі втрати, становить 1,2 трлн грн. (34 млрд дол. США).

  Як долати цю біду? Інтелектуальний потенціал вчених України, зокрема нашого університету під керівництвом професора Оксани Тонхи, та наявні розробки свідчать про спроможність вирішити цю проблему. Вибір конкретної технології залежатиме від характеру та ступеня забруднення, цільового призначення або використання угідь, наявності та доступності технологічних рішень.
  У будь-якому разі відновлення ґрунтів передбачає етап розмінування, ретельної оцінки стану ділянки та її оцифрування, підбору оптимальних варіантів технологій рекультивації та ремедіації.
  Продовжуючи перелік втрат, Станіслав Ніколаєнко звернув увагу на багатство української землі не лише з точки зору родючості, але і її надр. Це ще один фронт боротьби. Відповідно до аналізу, проведеного канадською компанією SecDev, в Україні є одні з найбільших у світі запасів титанової та залізної руди, марганцю, сірки, родовища літію, а також величезні поклади вугілля. Разом з іншими копалинами їх сумарна вартість становить сотні трильйонів доларів. На жаль, частину цих родовищ (на суму не менше 12,4 трлн доларів) поки що контролює російський агресор!
  Величезною проблемою є замінованість території України. За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, близько 170 тис. км кв. – 30 % території країни – заміновано (це за площею дві Австрії). Вибухотехніки вже знешкодили понад 320 тис. вибухонебезпечних предметів. Разом з тим розмінування територій залишатиметься пріоритетним у роботі ДСНС на тривалий період.
  Наразі ДСНС у проблемі розмінування активно співпрацює з Данською радою зі справ біженців, організацією «Норвезька народна допомога», Естонською асоціацією рятувальників. Ключовими донорами у проєктах виступають США, Великобританія, Німеччина, Польща, Естонія та Данія.
  Україна розраховує не лише на підтримку партнерів, а і на відшкодування збитків, завданих росією, після міжнародних судів. Ми повинні стати першою країною у світі, яка отримає репарації за злочини проти довкілля.
  Дуже прикро, але мусимо особливо наголосити: збройна агресія рф позбавила життя тисяч українців. Зруйновано їх житло, мільйони наших громадян покинули свої домівки в пошуках безпеки всередині країни або за її межами. За кордоном нині перебуває 8,2 млн. українців. На обліку внутрішньо переміщених осіб в Україні перебуває майже 4,9 млн осіб, з яких 1,1 млн – діти. І вже зараз одним із ключових питань на порядку денному є політична реінтеграція, повернення додому громадян України, які знайшли притулок за кордоном.
  У частини доповіді, яка присвячена відновленню нашої країни, освіти, зокрема університетської, ректор НУБіП висловив підтримку намірам Президента України Володимира Зеленського, викладені у збірнику «Освіта України в умовах воєнного стану»: «Окупанти визначили своїми ворогами культуру, освіту та людяність. І не шкодують для них ні ракет, ні бомб. Україна, яка прагне бути конкурентоспроможною в сучасному світі, має визначити освіту та науку своїми стратегічними сферами».

  Мусимо констатувати, що у ході військових дій система освіти зазнала великих втрат: є загиблі серед вчителів і учнів, викладачів і студентів, зруйновано інфраструктурні освітні об’єкти (понад 3200 закладів освіти постраждали від бомбардувань і обстрілів, з них 277 зруйновані повністю). Серйозних пошкоджень зазнали і наші Ірпінській та Немішаївський фахові коледжі, НДГ «Ворзель», а Кримський філіал університету та 3 коледжі 9 років знаходяться під окупацією рф, і доля їх невідома.
  Міністерство освіти і науки у тісній співпраці з міжнародними партнерами, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями здійснили низку кроків щодо інформаційних та фінансових умов забезпечення безперервності та якості освіти.
  Довгостроковими пріоритетами розвитку освіти в Україні, на нашу думку, є: вироблення стратегії розвитку освіти на основі плану відродження економіки держави, яка буде включати відновлення пошкодженої та зруйнованої інфраструктури, повернення вимушено переміщених учасників освітнього процесу й продовження політики реформування сфери освіти на всіх рівнях. З цією метою Урядом України залучено світову спільноту: 4 липня 2022 р. на конференції в Лугано (Швейцарія) було презентовано план відбудови країни, частиною якого є відновлення та розвиток освіти і науки.
  МОН деталізувало цей план у Концепції відновлення освіти і науки України впродовж 2022–2023 років, але його слід оновити. Мова про розвиток людського потенціалу, справжню турботу про Вчителя, Викладача, Вченого, подальшу європейську інтеграцію освіти та науки, розвиток інновацій, професійно-технічної, дошкільної, загальної середньої, позашкільної, спеціальної й інклюзивної освіти, цифрову трансформація освіти та науки. Нової якості потребує і діяльність освітнього штабу – Міністерства освіти і науки, яка повинна бути більш відкритою і демократичною, опираючись на кращі виші України.
  Один з них, безумовно – НУБіП, потужності, можливості і досягнення якого Станіслав Ніколаєнко представив досить детально. Підсумовуючи сказане, він зазначив: виникає нагальна необхідність переосмислення досягнутого й узгодження перспективних шляхів розвитку вищої школи з особливостями військового часу і переходом нашої країни від парадигми «вижити і вистояти» до парадигми «жити, відновлюватися і розвиватися».

  Учасники конференції – заступник голови Офісу ФАО в Україні Михайло Малков, заступник міністра економіки Тарас Качка, керівник сектору сільського господарства Представництва ЄС в Україні Крістіан Бен Хелл, професорка Університету Вагенінген (Нідерланди) Марина Строкаль, президент НААН Ярослав Гадзало, міністр аграрної політики і продовольства (2014-2016 рр.), член довірчої ради при ТОВ СП «Нібулон» (української компанії №1 з експорту) Олексій Павленко, відомий політик і громадський діяч, голова наглядової ради НУБіП Микола Томенко, директор Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» Валерій Адамчук, ректор Варшавського університету наук про життя (Польща) Міхал Засада, наші колеги – визнані авторитети у своїх галузях Андрій Мартин, Лідія Шинкарук – продовжили обговорювати проблематику конференції. Вони розглянули низку чинників, що впливають на безпеку продовольства та навколишнього середовища в цьому контексті.

 

 

  А продовжилася робота у секціях «Біоекономіка і соціальні виклики у формуванні продовольчої безпеки та якості життя» (економіка, право, політичні науки, фінанси, менеджмент, публічне управління, землевпорядкування, туризм), «Післявоєнне відновлення рослинних ресурсів та екологічна безпека країни» (агрономія, захист рослин, фітосанітарія, екологія, органічне виробництво, біотехнологія, лісове і садово-паркове господарство), «Роль тваринництва, ветеринарної медицини та харчових технологій в умовах війни та вирішенні завдань Плану відродження України» (тваринництво, ветеринарна медицина, якість і безпечність продовольства, безпека довкілля, харчові технології), «Якість освіти та гуманітарна наука в умовах війни та глобальних викликів» (освіта, педагогіка, історія, філософія, культурологія, мистецтво, філологія, соціологія, комунікації, психологія), «Інженерія, енергетика та інформаційні технології в умовах війни та післявоєнної відбудови країни» (електроенергетичні системи, автоматика і робототехнічні системи, електротехнології, інженерія, нові матеріали та технології, деревообробні та меблеві технології, транспортні технології, цивільний інжиніринг, інформаційні технології в освіті, економіці, природокористуванні, виробництві, суспільстві, штучний інтелект, Big-Data, Інтернет речей).

 

 

 

  Результати обговорення та своє бачення вирішення надактуальних питань, які розглядалися, учасники конференції відобразили в резолюції, яку ухвалили надіслати Президенту Україні, Уряду та Верховній Раді України.

  Приємністю для учасників конференції з числа наших колег стало нагородження відзнаками Президії НААН: Почесну грамоту Ярослав Гадзало вручив колективу університету за його величезний освітній і науковий внесок; Почесну відзнаку отримали професори Володимир Отченашко, Світлана Каленська, Сергій Рубан; Почесні грамоти – Володимир Булгаков, Сергій Кваша, Семен Танчик, Анатолій Балаєв.


Володимир Отченашко,
Ірина Кушніренко

 


Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook