Немішаєвський фаховий коледж. Вже рік як лютує лютий...

28 лютого 2023 року
  … Все розграбовано, розтрощено, знищено… жодного вцілілого комп’ютера, жодного впорядкованого кабінета, ні одних цілих дверей, розбита техніка… тільки сліди гусениць на асфальті та вселюдська ненависть до осатанілих зайд – такі наслідки перебування Немішаївського фахового коледжу в окупації…

 

 

 

 

  Для всіх нас десь далеко в минулому залишились безтурботні щасливі дні. Життя всіх україців розділено на ДО… та ПІСЛЯ…
  2022 р. Цей рік зробив нас старшими на життя. Тяжко зараз, але найтяжче, мабуть, було в перші дні окупації... Тяжко було зрозуміти і повірити, що все це відбувається насправді. Що не брат ти віднині, російський народе, і зайшов до нас не на гостину, а вбивати, гвалтувати і знищувати УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД…
  Згадуючи дні окупації, тільки тепер розуміємо, як важливо було не схибити, не розгубитися, щоб вберегти своє життя і життя своїх рідних. А відповідальність за людські життя – це набагато тяжче, ніж за самого себе. Аналізуючи все пережите, хочеться від усього серця подякувати всім і кожному, хто мужньо переніс тягар окупації, хто підтримував і оберігав, хто не зламався і зумів вистояти в надскладних умовах.
  Особливої вдячності заслуговує директор коледжу Володимир Альохін – за те, що не схибив, а вистояв, допоміг і прихистив кожного, хто потребував допомоги. Дякуємо Вам, Володимире Іллічу, за те, що в надзвичайно складний час Ви завжди були поряд, денно і нощно піклувалися не лише за свою родину (дружину, сина, онуків, які разом з усіма перебували у підвалі), а, приймаючи правильні рішення, зберегли і людей, і коледж. І хоча не раз були на волосині від смерті – не злякалися рашистських потвор, а дбали в першу чергу про людей. І в дуже короткий термін зуміли згуртувати всіх, щоб відновити роботу, відремонтувати потрощене, засіяти поля, прибрати територію, по якій гарцювали танки… Керуючись холодним розумом і гарячим серцем Ви працюєте самі на 100 відсотків і надихаєте так працювати всіх на благо коледжу та заради ПЕРЕМОГИ і Миру в Україні!
 
 
 
 
 
  Ми всі твердо впевнені, як ми дочекалися звільнення Київщини, так скоро дочекаємося найголовнішого – ЗВІЛЬНЕННЯ ВСІЄЇ УКРАЇНИ!
  І відбудуємо, відродимо, відновимо!
 

  Віримо в нашу Перемогу! Дякуємо ЗСУ!

Все буде Україна!

  
 
Анацько Р.В., Баранов Є.С., Бочко В.О., Муржа Д.С., Григорян Л.В.,
Григорян К.А., Діденко Д.С., Дяченко П.І., Слобожан О.М.,
Дяченко О.А., Ісаєва О.В., Куценко В.А., Кучер Ю.А., Щека В.І.

та всі ті, хто були поряд в дні окупації 


Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook