Університет із 116-річною історією очолив новий ректор — Станіслав Ніколаєнко
Університет із 116-річною історією очолив новий ректор — Станіслав Ніколаєнко
29 серпня 2014 року
29 серпня. Буденний день. Але не зовсім: остання п’ятниця 2014 року вже вагомою увійшла у 116-річну історію університету.
На конференції трудового колективу НУБіП України обрано нового ректора. Ним став доктор педагогічних наук, професор Станіслав Ніколаєнко.
Нагадаємо, що за наказом Міністерства освіти і науки України Станіслав Миколайович майже три місяці виконував обов’язки ректора університету. Тож мав час познайомитися з колективом, підрозділами Київського територіального центру і регіональними навчальними закладами та навчально-дослідними господарствами. Відповідно, і люди теж мали таку змогу. І зробили свій вибір.
Та про все по порядку.
Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» та Статуту університету, для організації та проведення на належному рівні виборів ректора було створено оргкомітет на чолі з керівником профспілкової організації співробітників університету Іваном Гаврилюком. Саме він і представив кандидатів та президію. На посаду ректора, які подали документи на конкурс у зазначений термін, претендували два кандидати — професори Станіслав Ніколаєнко і Микола Повозніков (м. Кам’янець-Подільський).
238 делегатів від трудового колективу НУБіП України — представники навчально-наукових інститутів та інших підрозділів університету і студентства — обирали нового ректора.
В роботі конференції взяли участь також заступник міністра Кабінету Міністрів України Надія Синиця і начальник управління роботи з персоналом та керівними кадрами МОН Микола Легенький. Вони привітали колектив університету з демократичними виборами ректора.
Обидва претенденти озвучили свої програми.
Програма Станіслава Ніколаєнка відображала перспективний документ — Програму розвитку університету «Голосіївська ініціатива — 2020». З нею колектив детально ознайомлений раніше: вона обговорювалася на засіданнях ректорату, робочих нарадах, зустрічах у навчально-наукових інститутах, розміщена на сайті. Спільними зусиллями відшліфована (тут враховані всі конструктивні пропозиції з місць), ця програма визначає стратегію розвитку університету на найближчі п’ять років.
Ми не на словах, а на ділі доступились до серйозної ланки університетського життя — прямої демократії, самоврядування, з такими словами звернувся до делегатів конференції Станіслав Ніколаєнко. Після переговорів з багатьма викладачами університету, які пропонували підставити плече під тягар проблем, що навалювалися на виш, і пропозиції міністерства очолити його, ось уже третій місяць ми дружно молотимо свій сніп. Моя робота — це не спосіб заробітку чи місце працевлаштування: це моє життя, сподіваюсь, що спільне з Вами.
Вже час коротко прозвітувати про зроблене за третій місяць нашої спільної праці. З 2 червня нам разом вдалося втримати ситуацію під контролем, був проведений ретельний аналіз справ, визначені пріоритети.
Ми досить успішно провели вступну кампанію, не допустили суттєвого скорочення державного замовлення, а сумарно навіть і збільшили його: мова про зооінженерів, агрономів. Адже скорочення держзамовлення — це скорочення сотень викладачів! До речі, за індексом співвідношення ліцензованого обсягу і держзамовленням НУБіП України вийшов на перше місце. Хоча це і створює певні проблеми.
В цю скруту ми дещо зменшуємо свій фінансовий ресурс, бо в державі немає грошей. Ми успішно набрали студентів магістратури, які навчатимуться за умов контракту, але дещо не добрали бакалаврів. А останнє — це два мільйони гривень в скарбницю університету!
Розпочато наведення ладу в навчально-дослідних господарствах університету. Тут замінено керівників. Вдалося вчасно і в короткі терміни зібрати врожай. Вже приступили до посівної. Маємо і корми на зиму. Сьогодні завдання — ліквідувати ручний режим управління НДГ, вивести їх на середній рівень по Київській області, а потім, з допомогою вчених, зробити зразковими в Україні.
Проаналізовано навчальний процес, наукову діяльність.
Дуже складно вирішуються проблеми матеріально-технічного забезпечення. Роботи — непочатий край! Але вже маємо певний поступ. Ведуться ремонти корпусів та гуртожитків. Маємо проект встановлення даху 3-го корпусу. Для нього вже виготовлені сталеві конструкції. Лише за липень-серпень зібрали до благодійного фонду університету майже мільйон гривень. Затримувало те, що експертизу проекту провели лише 22 серпня. Тож за два місяці корпус отримає дах.
Здійснено певні кроки з наведення дисципліни і порядку, проведено перші кадрові зміни. Запрацювали головна їдальня та їдальня в корпусі №11.
Проте це тільки початок. Попереду — ще більш глибокий аналіз і велика робота.
Озвучуючи перспективну програму діяльності на посаді ректора, Станіслав Ніколаєнко ще раз звернувся до «Голосіївської ініціативи — 2020». Обидві ці програми — то суть єдине ціле. У розробці «Голосіївської ініціативи — 2020», яка зародилася з ініціативи Станіслава Миколайовича, взяли участь багато вчених, педагогів, фахівців. Багато слушного і цікавого запропонували Володимир Козирський, Дмитро Войтюк, Віктор Пабат, Анатолій Балаєв, Микола Цвіліховський, Анатолій Діброва, Вікторія Грищенко та інші. На прохання студентства в програмі з’явився розділ, що стосується студентського самоврядування. А узагальнив всю роботу академік Сергій Кваша.
Тому є підстави говорити, що це колективна науково-методична праця, що слугуватиме базисом розвитку університету.
Місія університету — створювати, систематизувати і поширювати сучасні наукові знання, необхідні для формування в Україні економіки знань, здійснювати підготовку конкурентоздатних фахівців європейського рівня, високого інтелектуального та особистісного розвитку. Наш університет покликаний роз’яснювати громаді, що Людина мусить жити в гармонії з природою, бути в природі, а не над нею. Про це слушно писав і говорив не раз Володимир Вернадський.
Програма включає в себе також аналіз тенденцій в університетській освіті та науці світу.
Для реалізації програми «Голосіївська ініціатива — 2020» щороку вчена рада затверджуватиме конкретні плани з її реалізації. Перший з них вже розробляється. Мова про це йтиме на засіданні вченої ради в листопаді.
Аналізуючи всі напрямки розвою НУБіП України, зауважимо: він займає певні місця в загальноукраїнських університетських рейтингах. Так, в «ТОП-200 Україна» ми представлені на 12-му місці. Маючи солідні показники в якості навчання та кадровому забезпеченні, лише поліпшення міжнародної діяльності піднімає університет на 4-5-те місця! За рейтингом «SCOPUS» значно програємо Національному університету імені Тараса Шевченка. Тож, щоб конкурувати у світі потрібно ще багато працювати.
Міжнародна діяльність, продовжував Станіслав Ніколаєнко, — це те дзеркало, яке дозволить побачити самих себе без прикрас. Щоб не було так, як казав свого часу один мій попередник на посаді міністра: «Ми маємо найкращу освіту в світі, тільки про це в світі ніхто не здогадується!».
На навчання слід залучати іноземців. Для цього рішуче реформувати діяльність міжнародного відділу. Спираючись на посольства та університети-партнери, необхідно поліпшити якість і кількість міжнародних освітніх і наукових проектів. Потребує серйозних змін підхід до викладання іноземних мов. А найголовніше — маємо сформувати потребу у їх вивченні та якісно змінити сам процес.
Центральним місцем програми є підвищення рівня якості навчання, змісту освіти, вдосконалення програм, розширення їх переліку. Мова йде про поєднання двох стратегій розвитку університету — за класичним та аграрно-технологічним напрямками, ліцензування нових напрямів підготовки і спеціальностей.
Серйозною мусить бути гуманітарна і правова складові нашої діяльності. Надзвичайно відповідальне завдання — зміна Переліку напрямків і спеціальностей, які, згідно із Законом України «Про вищу освіту», Міністерство освіти і науки має розробити протягом трьох місяців.
Слід суттєво підвищити роль і оновити університетську наукову бібліотеку, забезпечити доступ кожному до міжнародних баз даних, електронних бібліотек кращих університетів світу.
Мусимо поліпшити співпрацю з відокремленими підрозділами (без цього наші коледжі не зможуть якісно готувати молодших бакалаврів, а, отже, втратять статус вищого навчального закладу), продовжити практику залучення нових навчальних закладів.
Не слід забувати про головного героя нашої освітянської п’єси — студента, студентське самоврядування, виховну роботу, сприяння інтелектуальному та особистісному розвитку молоді.
Двигуном розвитку університету є наукова діяльність. Наш земляк Юрій Дрогобич (Котермак), ректор Болонського університету, «пан магістр Георгіус з Русі», вчитель Миколи Коперника, ще у 1490 році писав: «Людина здатна пізнати світ не лише божественним одкровенням, а пізнанням законів природи».
Програма передбачає розширення фундаментальних та прикладних досліджень, підтримку наукових кадрів, поліпшення інноваційної діяльності. Потребує оновлення і розвитку система інформаційно-аналітичного забезпечення трансферу технологій. Навчально-дослідні господарства університету мають стати майданчиком наукових досліджень. Маємо втримати статус дослідницького університету. Адже це і 25% бюджету на науку, і право присвоєння наукових ступенів та вчених звань.
Потреба дня — негайна розробка і затвердження генерального плану розвитку, забудови території університету. Земельний ресурс - за минулий навчальний рік вчена рада дозволила вилучити 430 га земель університету. Але є одне питання: «Скільки мільйонів гривень надійшло від того в скарбницю вишу?».
Тому слід разом вибудовувати прагматичну політику захисту інтересів кожного члена колективу.
Мова йшла і про морально-етичні цінності та суспільні орієнтири університету, демократизацію управління, розвиток самоврядування. Будемо ініціювати створення Всеукраїнської громадської організації «Університети наук про життя», Міжнародної асоціації випускників НУБіП України, Морального кодексу працівників університету.
Говорячи про розвиток університету, ніколи не можна полишати питання фінансової стійкості. Попереду — глибокий аналіз фінансово-господарської діяльності, пошук шляхів поповнення бюджету від освітянських послуг, госпрозрахункових науково-дослідних робіт, трансферу технологій, виробничої діяльності. І, нарешті, ще один напрям — участь університету в реалізації загальнодержавних завдань, розвитку АПК.
На завершення Станіслав Ніколаєнко виокремив очікувані результати від реалізації програми: мінімум формалізму і максимум справ.
Своє бачення розвитку університету окреслив і другий претендент — професор Микола Повозніков.
Активну участь в обговоренні взяли професори Валентин Яблонський, Дмитро Войтюк та Герой України Олексій Приліпко, директор Бобровицького коледжу економіки та менеджменту імені О. Майнової Ольга Гордієнко, директор Боярської ЛДС Анатолій Карпук, голова Студентської організації університету Ольга Кухар, які відзначили: вперше вибори ректора НУБіП України проходили демократично.
Після підрахування голосів лічильна комісія оголосила результат: новим очільником університету обрано Станіслава Ніколаєнка.
За це проголосували 227 делегатів.
Станіслав Ніколаєнко висловив вдячність за підтримку і високу довіру колективу. А що працювати вміє, він вже довів!
Прес-служба НУБіП України
