Успішний виступ науковців університету на конференції «2025 IEEE 6th KhPI Week on Advanced Technology» – результат активної співпраці та партнерства факультетів і наукових установ
З 06 по 10 жовтня 2025 року на базі Харківського політехнічного університету відбулася 6-та Міжнародна конференція «2025 IEEE 6th KhPI Week on Advanced Technology», організатором якої є міжнародна організація IEEE — «The world’s largest technical professional organization dedicated to advancing technology for the benefit of humanity».
IEEE налічує понад 600 тисяч членів з більш ніж 160 країн світу, а 45 з яких знаходяться у Сполучених Штатах Америки, та об’єднує інженерів, науковців та виробничників у галузі інженерії електроніки, електротехніки, комп’ютерних наук, різноманітних сучасних технологій, нанотехнологій та інших суміжних сферах.
На цьогорічній конференції було представлено 6 секцій (tracks), а саме: Power Electronics, Industrial Electronics, Power & Energy Systems, Computer Sciences, Micro-& Nanotechnology, Computational Intelligence (електроніка, електроматеріали, комп’ютерні науки, силові та енергетичні системи, мікро та нано-матеріали, інженерії в біології та медицині, менеджмент у технології та інженерії) з доповідями виступили понад 150 учасників, які презентували свої наукові доробки. Робоча мова конференції — англійська.
Два спільні дослідження наших науковців з факультетів інформаційних технологій та конструювання і дизайну були представлені у другий день проведення конференції та викликали жвавий інтерес в учасників цього поважного наукового заходу.
Так, Юрій РОМАСЕВИЧ, професор кафедри конструювання машин і обладнання та Володимир НАЗАРЕНКО, доцент кафедри комп’ютерних систем. мереж та кібербезпеки виступили з доповіддю «Optimal Robot Trajectory Planning via Artificial Neural Network Reinforcement Learning with Metaheuristic Optimizer». Їх виступ був присвячений вирішенню задачі планування траєкторії руху мобільного робота у середовищі із перешкодами.
Авторами ставилась оптимізаційна задача — необхідно було отримати траєкторію мінімальної довжини. Для її вирішення було застосовано інтелектуальний планувальник траєкторій — штучна нейронна мережа (ШНМ). Вихідна задача була зведена до задачі мінімізації без обмежень та сформульована у термінах навчання ШНМ за парадигмою "з підкріпленням". Для розв'язання задачі використано модифікований метод рою часточок VCT-PSO, який дав змогу отримати параметри ШНМ. Методика розв'язання задачі була апробована для середовищ руху робота із 6, 12 та 50 перешкодами. Для всіх сценаріїв руху ШНМ дала змогу отримати шукану оптимальну траєкторію.
Доповідь на тему «Synthesis, Structural Characteristics, and Phase Transformations of Iron-Based Nanoparticles Obtained by Electric Spark Treatment and Their Application in Steel Modification» представили Костянтин ЛОПАТЬКО, завідувач кафедри технології конструкційних матеріалів та матеріалознавства (ТКМіМ), Оксана ЗАЗИМКО, доцент кафедри технології конструкційних матеріалів та матеріалознавства, Володимир НАЗАРЕНКО,доцент кафедри комп’ютерних систем, мереж та кібербезпеки та Євген АФТАНДІЛЯНЦ, завідувач лабораторії Фізико-технологічного інституту металів та сплавів Академії наук України.
Доповідь презентував Володимир Анатолійович, який проінформував учасників конференції про особливості електроіскрового диспергування струмопровідних матеріалів в рідині полягає в отриманні ультрадисперсного стану речовини, а також про можливості комп’ютерного моделювання таких процесів.
Завдяки проведеному експерименту це дослідження продемонструвало, що електрична іскрова обробка гранул заліза в рідких середовищах є ефективним і контрольованим методом синтезу наночастинок на основі заліза з індивідуальним розподілом розмірів, фазовим складом і характеристиками решітки. Авторами була проведена комплексна структурна та термодинамічна характеристика за допомогою скануючої електронної мікроскопії (Jeol-6490LV, Jeol JSM6360, Hitachi SU8000 SC200D), дифракції рентгенівських променів (випромінювання DRON-UM1, Cu Kα), рентгенівської фотоелектронної спектроскопії (ES-2401) та синхронного теплового аналізу (STA 449 F1).
Практична застосовність наночастинок як модифікаторів мікроструктури сталі була перевірена за допомогою кількісного металографічного аналізу сталі 45L. Встановлено, що додавання наночастинок збільшує вміст перліту в литому стані на 16%, а після відпалу при 860 °С — на 42%, рафінований розмір зерен фериту — до 2,4 рази, зменшує розмір зерна перліту — до 1,5 рази, підвищує структурну однорідність до 2,4 рази.
Загалом, отримані авторами результати надають докази того, що наночастинки заліза, синтезовані електричною іскрою, мають унікальні властивості структурного та фазового перетворення, які безпосередньо відповідають за суттєве покращення мікроструктури сталі. Отримані результати можуть бути незалежно перевірені та застосовані для сучасного металургійного виробництва сплавів та матеріалознавства.
Подальші спільні розробки авторів будуть спрямовані на проведення комп’ютерного моделювання досліджуваних процесів та побудову моделей комп’ютерного зору для аналізу зображень отриманих результатів.
Співробітники кафедри комп’ютерних систем, мереж і кібербезпеки факультету інформаційних технологій та кафедр конструювання машин і обладнання і ТКМ і М факультету конструювання та дизайну планують і надалі розширювати наукові зв’язки з різними підрозділами університету та науковими установами.
