Наука, практика, інновації: Міжнародна конференція з бджільництва у НУБіП України
З метою обговорення актуальних проблем у практичному бджільництві в Україні та світі, обміну досвідом і науковими здобутками, що сприяють впровадженню інноваційних підходів та залученню молоді до галузі, 06 листопада 2025 року на кафедрі бджільництва факультету тваринництва та водних біоресурсів НУБіП України відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні та традиційні методи підготовки бджіл до зимового періоду».
Конференція проходила у змішаному форматі. До онлайн-участі долучилися представники Канади, Ізраїлю, Грузії, Молдови та Узбекистану, що підтвердило високий рівень міжнародної співпраці кафедри.
З вітальним словом виступив завідувач кафедри бджільництва, доктор сільськогосподарських наук, професор Микола ПОВОЗНІКОВ.
У своєму виступі він наголосив на важливості поєднання наукових підходів і практичного досвіду у вирішенні сучасних викликів галузі. Зокрема, професор звернув увагу на проблеми боротьби з кліщем Varroa destructor, наслідки пестицидного навантаження на медоносних бджіл, вплив змін клімату на їх біологічний ритм і зимостійкість.
— «Кафедра бджільництва НУБіП України має славну історію, сучасну матеріально-технічну базу та потужний науково-педагогічний колектив. Ми активно долучаємося до вирішення викликів, що стоять перед українським і світовим бджільництвом, та прагнемо, щоб наука працювала на практику», — підкреслив професор ПОВОЗНІКОВ.
З ґрунтовною доповіддю «Шлях від розробки технології одержання прополісу до світового визнання» виступив Роман ДВИКАЛЮК, фахівець у галузі бджільництва, доктор філософії (PhD), голова правління ГС «Асоціація керованого запилення “BeesAgro”», лауреат бронзової медалі Апімондії за пристрій для очищення сіток з прополісом.
У своєму виступі він поділився досвідом участі в Міжнародному конгресі Апімондія, де представив українські розробки у сфері технологій очищення та переробки продуктів бджільництва. Роман ДВИКАЛЮК відзначив, що сучасний світовий розвиток галузі спрямований не лише на підвищення продуктивності пасік, а й на інновації в діагностиці здоров’я бджіл, автоматизацію пасічних процесів і цифровий моніторинг.
Особливу увагу він звернув на перспективні напрями, які активно впроваджуються у світовому бджільництві, — використання штучного інтелекту (ШІ) для раннього виявлення хвороб бджіл, прогнозування стану колоній і контролю параметрів мікроклімату у вуликах. Ці технології, на його думку, вже найближчим часом можуть стати доступними й для українських пасічників.
Про сучасний стан галузі в Молдові розповів Іон МАКСІМ, голова Національної асоціації бджолярів, який наголосив на розвитку системи навчання бджолярів і створенні центрів підвищення кваліфікації.
Цікавою була доповідь представників Канади — Kon and Julie Paseschnikoff, власників компанії Bee Boyzz Honey & Meadery (Манітоба, Канада), які поділилися досвідом утримання бджіл у суворих кліматичних умовах Північної Америки та розповіли про використання технологій збереження тепла у вуликах, організацію зимівлі в контрольованих приміщеннях і розвиток медоваріння.
Про ситуацію в Узбекистані розповів Шералі СУЯРКУЛОВ, ексголова Спілки пасічників, відзначивши зростання кількості бджолосімей та державну підтримку галузі.
Борис БОРДМАН (Ізраїль), державний референт Міністерства сільського господарства, у своїй доповіді висвітлив питання екологічно безпечного застосування засобів захисту рослин, щоб зменшити ризик загибелі бджіл.
Іраклі ДЖАНАШІЯ, науковий співробітник Інституту ентомології Аграрного університету Грузії, представив сучасні методи діагностики та лікування кліща Varroa destructor, підкресливши важливість біотехнологічних методів контролю.
Із ґрунтовною доповіддю «Підсумки пасічного сезону ‒ 2025» виступив Юрій КОВАЛЬСЬКИЙ, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри виробництва і переробки продукції дрібних тварин Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Ґжицького.
З доповідями на конференції виступили й науковці кафедри бджільництва НУБіП України.
Професор Микола ПОВОЗНІКОВ представив змістовну доповідь на тему «Складові економічної ефективності бджільництва», у якій детально проаналізував структуру витрат і доходів пасік різних масштабів, починаючи від малих сімейних господарств і завершуючи промисловими комплексами.
У своєму виступі він звернув увагу на роль сучасних технологічних рішень у зниженні собівартості продукції, підвищенні продуктивності праці та раціональному використанні ресурсів. Професор ПОВОЗНІКОВ підкреслив, що економічна ефективність пасіки безпосередньо залежить від грамотного поєднання наукового підходу з практичними навичками бджоляра, а також від адаптації до нових ринкових умов. Доповідач представив розроблену кафедрою модель оптимізації пасічного виробництва, яка враховує фактори енергозбереження, сезонні коливання медозбору та динаміку попиту на продукцію бджільництва. Особливий акцент зроблено на важливості формування сучасної ринкової інфраструктури, створення кооперативів і кластерів пасічників, здатних підвищити конкурентоспроможність українського меду на європейському та світовому ринках.
Доцент Микола ВОЙНАЛОВИЧ виступив із доповіддю «Тенденції та перспективи бджільництва України та світу», у якій представив широкий аналітичний огляд сучасного стану галузі. Він зупинився на глобальних процесах, що визначають розвиток бджільництва, зокрема на зростанні інтересу до органічного виробництва та впровадженні цифрових технологій моніторингу стану вулика.
Микола ВОЙНАЛОВИЧ навів статистичні дані щодо розподілу бджолосімей між континентами та обсягів виробництва меду у провідних країнах світу. Доповідач наголосив, що Україна залишається серед лідерів за кількістю бджолосімей у Європі, однак потребує системного підходу до формування державної політики підтримки галузі. У своєму виступі він спрогнозував основні напрями розвитку українського бджільництва на 2026-2035 роки, серед яких — підвищення якості продукції, розвиток експорту, впровадження стандартів простежуваності та активізація міжнародної наукової співпраці.
Особливу увагу доцент Микола ВОЙНАЛОВИЧ приділив питанню підготовки кадрів для сучасного бджільництва, наголосивши на важливості сертифікатних курсів кафедри бджільництва НУБіП України, що дають можливість пасічникам підвищити свою кваліфікацію та опанувати інноваційні технології.
Доцент Ігор ГОЛОВЕЦЬКИЙ представив результати багаторічних селекційних досліджень у доповіді «Характеристика господарсько-корисних ознак бджіл внутрішньопородного типу “Хмельницький”». Він охарактеризував основні морфометричні та продуктивні показники цього типу, звернувши увагу на його високу медову продуктивність, добру зимостійкість і стійкість до хвороб. Доповідач окреслив перспективи подальшої селекційної роботи, спрямованої на збереження цінного генетичного фонду українських бджіл і підвищення їх адаптивного потенціалу в умовах кліматичних змін.
Велику зацікавленість викликали також виступи аспірантів кафедри бджільництва, які представили результати власних досліджень.
Віталій АНДРІЮК у своїй роботі проаналізував вплив генотипу маток на продуктивність бджолиних сімей, довівши значення походження маток для сили сімей і рівня медозбору.
Олександр ЯЦЕНКО представив результати дослідів щодо використання воскових мисочок у виведенні бджолиних маток, які сприяють підвищенню приймання личинок і якості маточного матеріалу.
Віталій ОЧЕРЕДЬКО дослідив адаптивні стратегії терморегуляції медоносної бджоли в умовах кліматичних змін, зокрема поведінкові механізми збереження тепла в гнізді під час зимівлі.
Аспірант Назарій БІЛЬКО представив результати аналізу регіональних відмінностей хімічного складу воску медоносних бджіл (Apis mellifera L.) в Україні, які мають практичне значення для стандартизації та оцінки якості продукції.
Ці наукові доповіді засвідчили високий рівень підготовки молодих дослідників і активну наукову діяльність кафедри, спрямовану на підвищення ефективності та інноваційності українського бджільництва.
У рамках конференції працювала студентська секція, де молоді дослідники представили власні наукові спостереження, аналітичні огляди та експериментальні роботи. Найактивніші студенти отримали дипломи за науковий внесок і участь у конференції.
Міжнародна конференція стала важливою платформою для професійного спілкування науковців, практиків і молодих дослідників, сприяла обміну знаннями, досвідом та впровадженню сучасних технологічних рішень, ще раз підтвердивши, що кафедра бджільництва НУБіП України є провідним науково-освітнім осередком, який об’єднує науку, практику й молодь задля сталого розвитку бджільництва в Україні та світі.
