GeoPoint 2026 - дрони, SLAM і геодані: міжнародна платформа для молодих науковців у сфері геодезії та землеустрою
05 березня 2026 року в навчальному корпусі №3 Національного університету біоресурсів і природокористування України відбулася Міжнародна студентська науково-практична конференція GeoPoint-2026, що об’єднала студентів, аспірантів, молодих дослідників і фахівців галузі геодезії, землеустрою та геоінформаційних технологій.
Учасники конференції представляли різні міста України: Чернігів, Кривий Ріг, Кременчук, Полтаву, Одесу, Харків, Чернівці, Черкаси, Суми та інші. Захід став майданчиком для обговорення сучасних наукових підходів, новітніх технологій та актуальних викликів у сфері геодезії, землеустрою, картографії та управління земельними ресурсами.
Розпочалася конференція урочисто виконанням Державного Гімну України. Після цього учасники вшанували хвилиною мовчання Героїв, які віддали життя за свободу та незалежність України, серед яких і випускники та студенти факультету землевпорядкування: Андрій СТЕПУК, Олександр ЛИСЕНКО, Андрій ДРЕБОТ та Олександр ЖМУР.
Урочисту частину конференції відкрив декан факультету землевпорядкування Олександр ШЕВЧЕНКО, який виступив модератором вітальної сесії. У своєму зверненні він привітав учасників конференції та наголосив, що GeoPoint уже став важливою платформою для професійного зростання студентів і молодих науковців. Декан підкреслив, що сучасна геодезична та землевпорядна галузь швидко змінюється завдяки розвитку цифрових технологій, а тому особливо важливо, щоб молоді фахівці активно долучалися до наукових досліджень, інновацій та міжнародної співпраці. Він також подякував партнерам, викладачам і студентам за активну участь у розвитку факультету та організації конференції.
З вітальним словом до учасників звернувся ректор університету, професор Вадим ТКАЧУК. У своєму виступі він наголосив, що такі конференції формують нове покоління фахівців, здатних розвивати науку та практику землеустрою, впроваджувати сучасні технології та сприяти відбудові України. До учасників також звернувся заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олександр КРАСНОЛУЦЬКИЙ. Він підкреслив важливість ефективного управління земельними ресурсами для економічного розвитку держави та відзначив значення підготовки молодих фахівців, які працюватимуть над модернізацією земельної політики України. Голова правління Всеукраїнської громадської організації «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій ПОЛТАВЕЦЬ привітав учасників конференції та наголосив на необхідності поєднання науки, практики та професійної спільноти для розвитку галузі. Він зазначив, що подібні наукові заходи сприяють формуванню професійних зв’язків і стимулюють молодь до подальших досліджень. Особливо зворушливим став виступ випускника факультету землевпорядкування, військовослужбовця 5-ї окремої штурмової бригади Руслана ТОПЧАНА. У своєму зверненні він подякував університету за знання і підтримку та наголосив, що сьогодні українські військові захищають не лише територію держави, а й можливість розвитку науки, освіти та майбутнього молодого покоління. До учасників конференції також звернулася голова Сенату Студентської організації НУБіП України Маргарита БУЛКОТ. Вона наголосила на важливості студентських наукових ініціатив та підкреслила, що конференція GeoPoint-2026 є чудовою можливістю для молоді презентувати власні дослідження, обмінятися ідеями та знайти нові професійні контакти. За її словами, саме активність студентської спільноти формує сучасний академічний простір університету.
До конференції долучилися й міжнародні партнери. Професор кафедри землеустрою та геодезії Латвійського університету природничих наук і технологій Армандс ЦЕЛМС привітав учасників та відзначив важливість міжнародної наукової співпраці. Він наголосив, що обмін досвідом між університетами різних країн сприяє розвитку сучасних методів геодезії та просторового аналізу. Своєю чергою професорка кафедри просторового планування Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині Христина КУРОВСЬКА підкреслила важливість інтеграції українських науковців у європейський дослідницький простір. Вона висловила підтримку українській академічній спільноті та побажала молодим ученим нових наукових відкриттів і міжнародних проєктів.
Після вітальної частини відбулося урочисте вручення подяк студентам за активну участь у громадській роботі факультету землевпорядкування та вагомий внесок у розвиток студентського життя. Відзнаки отримали: студенти 4 курсу — Дмитро СТАРОВОЙТ, Поліна ШИНДЕР, Софія СМАЛЬ, Анна СІТАЙЛО, Олексій ГРИЩАК, 2 курсу — Єлизавета ВАВРУШ, Вікторія ГАРКАВЕНКО, Софія БІЛОНОЖКО, Дар’я ВАСИЛЕНКО та магістр 1 року — Віталій ЛЕВЧЕНКО.
Далі конференція продовжилася пленарним засіданням, під час якого учасники представили низку актуальних наукових доповідей, присвячених сучасним геодезичним технологіям, аерофотозніманню, використанню дронів, системам SLAM-сканування, розвитку RTK-мереж та впровадженню геоінформаційних систем.
Про можливості 3D-інвентаризації складів сировини та використання технологій SLAM і фотограмметрії для швидкого моделювання складних об’єктів розповів Микола СКОРИК (ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України»). У своїй доповіді він продемонстрував, як сучасні методи сканування дозволяють оперативно отримувати точні просторові моделі виробничих об’єктів. Представники компанії ТОВ «ГеоТема» Катерина МИХАЙЛИК та Ліна ЮСІПІШЕНА презентували підхід переходу від традиційних креслень до геопросторових баз даних. Доповідачі показали, як результати топографічної зйомки можуть бути інтегровані у формат GDB, створюючи основу для розвитку геоінформаційних систем. Про сучасні можливості аерофотознімання та використання безпілотних технологій розповів Гліб ЛІСОВИЙ (компанія «DroneUA»). Учасники дізналися про застосування новітніх технологій дронів та програмного забезпечення PIX4D для оперативного збору геопросторових даних і оцінки пошкоджень інфраструктури. Представниця компанії «Архізем» Юлія СТЕПАНЮК зосередила увагу на питаннях інвентаризації земель та встановленню меж територіальних громад, підкресливши їх важливість для ефективного управління територіями та сталого просторового планування. Тему високоточної навігації та позиціонування представив Михайло ТУРЯНИЦЯ (компанія «Kyivstar»), який розповів про розвиток RTK-мережі національного оператора та її значення для підвищення точності геодезичних робіт у різних галузях. Про розвиток інфраструктури точного позиціонування та геодезичного обладнання розповів Володимир БАБЧЕНКО (компанія «System Solutions»), акцентувавши увагу на можливостях використання сучасних технологій у будівництві, землевпорядкуванні та аграрному секторі. Особливий інтерес викликала доповідь Дмитра МАТВІЙЧУКА (компанія «GEOFIX»), присвячена використанню технології SLAM для швидкого створення 3D-моделей пошкоджених будівель. Завершили блок виступи представників компанії «ProTrade» Миколи ЗАБУГИ та Єгора ГАВРИЛОВА, які розповіли про гібридні геодезичні технології та синергію різних методів знімання, що дозволяє досягати максимальної точності вимірювань навіть у складних польових умовах.
Виступи спікерів продемонстрували, що сучасний землеустрій та геодезія активно інтегрують інноваційні технології, які стають основою для ефективного просторового управління та майбутнього відновлення України. Після завершення доповідей учасники ставили велику кількість запитань спікерам та обговорювали представлені новітні технології.
Після пленарної частини відбулися майстер-класи від партнерів конференції — компаній «GEOFIX» та «DroneUA», де учасники мали можливість особисто на практиці ознайомитися з сучасними інструментами мобільного сканування та технологіями SLAM-сканування.
Перший день конференції завершився підбиттям підсумків та спільним фотографуванням учасників. Другого дня відбулися секційні засідання з презентаціями молодих науковців, а також екскурсії до навчальних лабораторій і визначних локацій НУБіП України. Організатори відзначили високий рівень представлених доповідей, активність молодих науковців та зацікавленість професійної спільноти в розвитку геодезичної та землевпорядної галузей.
Конференція GeoPoint-2026 ще раз довела, що навіть у складні часи українська наука продовжує розвиватися, об’єднуючи молодих учених, викладачів та практиків навколо спільної мети — розвитку сучасних технологій та відбудови країни.
