Озимі зернові в Агрономічній дослідній станції. Всі випробування позаду!

     Результатом праці тривалістю в рік є кількість збіжжя в коморі і загальний фінансовий результат.

     По завершенню жнив у Агрономічній дослідній станції середня урожайність озимих склала 59 центнерів із одного гектара. Середня урожайність пшениці озимої 61.4 ц/га, що на 9.3 ц/га більше, ніж у найближчого за результатом відокремленого підрозділу НУБіП, та на 7.3 ц/га більше від середньої урожайності пшениці в Київській області.
     Найменша урожайність виробничого поля склала 52.1 ц/га на площі 69 га, а найвища – 72.2 ц/га на площі 60 га.
     Зазвичай озимі зернові в господарстві починають сіяти 20-25 вересня. У 2020-му році почали 26 вересня фактично в суху землю. За недостатньої зволоженості ґрунту застосовували мінімальний обробіток ґрунту або прямий посів.

     Для прямого посіву озимих добре підходить соя, як попередник. Рослинні рештки подрібнені і рівномірно розосереджені на поверхні поля, ґрунт захищений від негативного впливу вітру та сонця.

     Закладали досліди сівби по стерні соняшника. Сівалка обладнана відповідними робочими органами.

     Встигли засіяти половину запланованих площ, як пішли інтенсивні дощі: 30.09 – 18 мм, 07.10 – 32 мм, 17.10 – 67 мм опадів. Досівали 26-го жовтня в достатньо зволожений ґрунт.
     Чергове випробування для озимих розпочалося 11-го грудня.

     На охолоджену землю пішов дощ, який одразу замерзав. Поверхня ґрунту зі всією рослинністю була покрита шаром льоду товщиною 8 – 10 мм впродовж семи днів. Була небезпека «задухи» рослин.

     Проте кількість опадів можна було виміряти не дощоміром, а звичним для механіка інструментом – штангенциркулем. 
     Для визначення життєздатності рослин після перезимівлі, 25 лютого відібрали «моноліт». Це не просто зробити, коли верхній шар ґрунту промерз на 20 см.

     Станом на 14 березня рослини мають хороший потенціал, повністю зберегли коефіцієнт кущення та відновлюють листову поверхню.

     Ранньовесняне підживлення проводили по мерзлоталому ґрунту аміачною селітрою. Станом на 25 квітня рослини активно вегетують. На листках спостерігаються «перетяжки» що обумовлено значним пониженням температур у нічний час.

     Збирання пшениці почалися 25-го липня. Відставання у два тижні стало наслідком затяжної весни. Жнива контролював ректор Станіслав Ніколаєнко особисто.

     Для потреб тваринництва солому збирали в тюки у слід за комбайном.

     Для збереження вологи та провокації сходів бур’янів проводили лущення стерні. На окремих полях одразу почали основний обробіток ґрунту без обертання пласта – глибоке рихлення.

     Під час жнив в Агростанції навчально-виробничу практику проходили студенти агробіологічного факультету. Крім вивчення агрономічних аспектів збирання всі бажаючі мали змогу покерувати зернозбиральним комбайном та трактором під час лущення стерні.

Юій Росамаха,
директор ВП НУБіП України
«Агрономічна дослідна станція»