Світлий спомин до 105–річчя від дня народження П.М. Мегалінського

 Світлий спомин до 105–річчя від дня народження викладача, науковця, доцента Петра Миколайовича Мегалінського
(1916–1967)

   Петро Миколайович Мегалінський народився 2 липня 1916 р. у с. Горки Кіровської області в сім’ї дяка та вчительки. У 1937 р. батько був репресований а у 1956 р. реабілітований за відсутністю злочину.
   Упродовж 1932–1935 рр. Петро Миколайович навчався у лісохімічному технікумі за місцем проживання. Після закінчення технікуму працював вчителем у середній школі, а в 1937 р. став студентом Ленінградської лісотехнічної академії, в якій навчався до 1942 р. Після евакуації навчального закладу до м. Свердловська продовжив навчання в Уральському лісотехнічному інституті, який закінчив у 1943 р. та поступив до аспірантури і деякий час проходив аспірантську підготовку.
   Упродовж 1943–1944 рр. П. М. Мегалінський був курсантом військового училища. Приймав участь у бойових діях з березня 1945 р. на території Німеччини як командир стрілецького взводу. Після капітуляції Німеччини Петро Миколайович знаходився в резерві Центральної групи військ.
     За участь у обороні Ленінграда П. М. Мегалінський нагороджений орденом „Красной Звезды”, медалями „За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг”, „За оборону Ленінграда”, „Двадцать лет победы в Великой отечественной войне 1941–1945 гг”.
     У 1945 р. П. М. Мегалінський продовжив аспірантську підготовку у Ленінградській лісотехнічній академії. З 1946 р. працював асистентом кафедри загального лісівництва ЛТА.
    У 1950 р. Петро Миколайович захистив кандидатську дисертацію і отримав науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук. В цьому ж році П. М. Мегалінського було обрано за конкурсом на посаду доцента кафедри загального лісівництва Київського лісогосподарського інституту.
    У 1951 р. Петру Миколайовичу було присвоєно вчене звання доцента. Упродовж 1962–1963 рр. П. М. Мегалінський виконував обов’язки завідувача кафедри загального лісівництва Української сільськогосподарської академії.
     Наукові інтереси Петра Миколайовича у період його роботи на кафедрі загального лісівництва КЛГІ та УСГА стосувалися вивчення природного поновлення лісів рівнинної частини УРСР у зв’язку з головними рубками. Підсумки досліджень узагальнені в монографії О. Л. Новікова, П. М. Мегалінського, М. Б. Бертуша, В. С. Наконечного „Головні та лісовідновні рубки в рівнинних лісах Української РСР” (1959), в якій Петру Миколайовичу належить 50% опублікованого матеріалу.
   Мегалінським П. М. опрацьована методика застосування різних способів дослідження природного поновлення, складена шкала успішності поновлення, яка використовувалася на виробництві як офіційна.
Вивчаючи питання перспективного та поточного планування рубок догляду за лісом П. М. Мегалінський прийшов до висновку, що існуючий спосіб розрахунку щорічної лісосіки рубок догляду – недосконалий. Він запропонував свій спосіб, який враховує поповнення в межах ревізійного періоду молодняків, що потребують освітлень, а також перехід з віком лісових насаджень із одного виду рубок догляду в наступний.       Формули П. М. Мегалінського використовувалися при лісовпорядкуванні у тих випадках, коли потрібне більш чітке прогнозування рубок догляду.
      Мегалінським П. М. опубліковано понад 40 наукових та науково-методичних праць.
     На посаді доцента Петро Миколайович Мегалінський працював до своєї раптової смерті 25 січня 1967 р., похований на Байковому кладовищі у м. Києві.

О. В. Токарєва
Н. В. Пузріна