“Відкриття мистецького весняного вернісажу до «ДНЯ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ в УНІВЕРСИТЕТІ - 2021»
Вернісаж організовано керівництвом університету, зокрема директором наукової бібліотеки Тетяною Кіщак: «Це традиційне свято, цього року присвячене 123-річчю нашого прекрасного університету. Бібліотека - це сучасний науковий, культурно-освітній, інформаційний простір - місце для науки і мистецтва, ми раді приймати гостей вернісажу».
Художник Василь Моісєєв презентує дві свої роботи на тему весни, природи і змін на краще. Василь Моісєєв є тією людиною, котра ініціювала заснування цієї доброї мистецької традиції - зустрічі із колегами-науковцями у форматі вернісажів та творчих заходів. Разом ми єдина славетна родина НУБіП України.
Художниця-науковець Вероніка Чекалюк представила картину «Бузок».
У картинах Вероніки Чекалюк, як і у творах українських класиків реальне переплітається з казковим. Творчість Вероніки Чекалюк відзеркалення стихій природи. «Життя – це абстракція. Істинне щастя в гармонії з навколишнім світом, в любові, у відсутності суєти і в прагненні до своєї мрії. Кожна мить — безцінний дар, посланий нам Всесвітом. У моїх картинах зображено прояви природи: небо, вітер, вода і квіти з нашого університетського Ботанічного саду… Дитинство моє проходило у бабусиному садочку, квітів було багато і усі вони розквітали у різний час, так наш сад міняв своє вбрання і аромат, саме таким прекрасним і рідним для мене є НУБіП України, тут навчався і закінчив з відзнакою мій дідусь. Квіти завжди були для мене джерелом емоцій та натхнення, а цікаві історії про студентське життя мого дідуся завжди викликали приємні емоції та гумор. Трава, квіти після дощу схожі на коштовні прикраси, але живі й рухливі, їх хочеться називати божественно прекрасними і відтворювати на полотні, фантазувати. Зараз квітне бузок і я відчуваю його п’янкий аромат всюди... Усіх митців надихає природа, «Я в серці маю те, що не вмирає», - влучно сказала Мавка у творі геніальної Лесі Українки», — розповідає Вероніка Чекалюк. Художниця презентує свою роботу «Бузок». Ця абстрактна картина сповнена добра і спогадів дитинства, мрій художниці.
Василина Сировченко до свята створила солодку репліку картині Вероніки Чекалюк. Василина розповідає: «це колекція вишуканих десертів, які можна мов пазли скласти і вийде дзеркальна копія картини «Бузок». Ми з любов’ю підготували сюрприз — солодку картину улюбленої сучасної художниці Вероніки Чекалюк із натуральних горіхових цукерок до свята».
Сповнена позитивних емоцій, Вероніка Чекалюк ділиться з ними враженнями: «Картина-пазли з цукерок - неймовірна, по частуємо гостей на відкритті вернісажу. Мої колеги із гуманітарно-педагогічного факультету підтримують ідею творчих зустрічей. Ми сумуємо за екскурсіями, котрі організовували професор Василь Дмитрович Шинкарук, локлаун змусив нас сумувати за колективом... Мистецтву тісно у межах домашнього існування. Я мала досталь часу писати картини під час локдауну, я працювала у майстерні щодня і ось результат «Бузок», виконаний акрилом та золотими фарбами - розповідає Вероніка Василівна. Нині життя більшості - це повна відсутність подій, чудово, що Бібліотека і Тетяна Степанівна традиційно ініціюють цю мандрівку світами вишуканого мистецтва живопису і науки, закликаючи усіх нас до оптимізму. Мої картини - це мої хвилювання і радість, мої думки. Я пишу відчуттями...»
