В обороні світової культурної спадщини: ЮНЕСКО – Україна – НУБіП України

     Цього року виповнюється 76 років від створення ЮНЕСКО, а 12 травня – 67 років членства України у складі цієї організації.

     Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) – це міжнародна організація, яка сприяє розвитку національної культури, охороні пам’яток культури, ліквідації неписьменності, підготовці національних кадрів тощо. Кількість країн-членів становить 195.
    Україна є активною учасницею цієї організації: 4 рази обиралася до складу Виконавчої ради ЮНЕСКО, виступала ініціатором багатьох міжнародних програм та проєктів.
     7 українських культурно-архітектурних та природних перлин внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: культурні: «Собор Св. Софії, Києво-Печерська лавра та прилеглі монастирські споруди» (з 1990 року); Ансамбль історичного центру міста Львів (з 1998 року); Геодезична «Дуга Струве» (з 2005 року); «Резиденція Далматинських та Буковинських митрополитів» (зараз – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) (з 2011 року); «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора» (з 2013 року); «Дерев’яні церкви Карпатського регіону України та Польщі», спільна українсько-польська номінація (з 2013р.); природній: «Букові праліси Карпат та древні букові ліси Німеччини» (з 2011 року).
     В Україні функціонує Мережа Асоційованих шкіл ЮНЕСКО, а в 1992 році була запущена програма кафедр UNITWIN/ЮНЕСКО, яка сприяє міжнародному міжуніверситетському співробітництву та розширенню інституційного потенціалу шляхом спільної роботи та обміну знаннями. Завдяки програмі UNITWIN / ЮНЕСКО при вищих навчальних та наукових закладах України діють спеціалізовані кафедри, що створює можливості для міжнародної наукової співпраці у напрямах їх діяльності.

     В НУБіП України для студентів 4 курсу спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» читається навчальна дисципліна «Всесвітня спадщина ЮНЕСКО», яка допоможе майбутнім фахівцям з міжнародних відносин у набутті знань про об’єкти світової культурної і природної спадщини ЮНЕСКО в різних регіонах світу. Також в майбутньому, при виборі професії, вони матимуть можливість долучитися до діяльності цієї міжнародної урядової організації.
     Викладає цю дисципліну Микола Володимирович Томенко, доктор політичних наук, голова Наглядової ради нашого ЗВО, який також є не лише теоретиком, але й практиком саме в цій сфері: він був ініціатором та організатором загальнонаціональних акцій Сім чудес України, Сім природних чудес України, просвітницької акції «Твій Шевченко» та проекту «Рідна країна», відновлення надгробного пам’ятника князю Костянтину Острозькому, проекту відновлення Мазепинської вежі та встановлення пам’ятного знаку Тарасу Шевченко в Києво-Печерській Лаврі.
     Під час семінарських занять студенти отримують і практичні навички. Зокрема, вони працювали над розробкою власних проектів по культурній або природній пам’ятці, яку можна було б висунути в попередній список ЮНЕСКО від України.
     Нещодавно, з ослабленням карантину, для наших випускників професор Микола Томенко та генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, доктор історичних наук Любомир Михайлина провели відкриту лекцію-екскурсію територією однієї з українських пам’яток ЮНЕСКО, а саме Києво-Печерської Лаври. Студенти не тільки побачили Лавру та прилеглу до неї територію, а дізналися багато цікавого про заснування і розвиток архітектурної пам’ятки протягом майже дев’яти століть та її безпосередній вплив на становлення культури та духовності українського народу.

     Студентам групи МВ-17001б робота в інтерактивному форматі надзвичайно сподобалася і залишила позитивні враження. Під час проведення заняття були застосовані такі методи як мозковий штурм, дискусія, ситуаційний аналіз, які пробуджують в студентах інтерес та мотивацію до навчання, розвивають самостійне мислення.

     Отож, кожний здобуток культурної спадщини є унікальним, а зникнення будь-якого з них є безповоротною втратою, непоправним збідненням цієї спадщини та всього народу. Тому вивчення культурної спадщини, знання про неї, її захист сприяють взаєморозумінню, та зміцненню зв’язків між світовими культурами.

Максим Іващук, Наталія Мотенко, Єлизавета Артемчук,
студенти групи МВ-17001б,
Вікторія Хвіст,
доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук