Україні слід виробити державну політику збереження важливих для країни самосійних лісів
Таку думку, минулого тижня, висловили учасники круглого столу «Потенціал заліснення та відновлення природних екосистем за умов земельної реформи». Це перший такий захід, із серії круглих столів «Лісові діалоги», організований FSC Україна. Лісова опікунська рада, на чолі з її керівником Павлом Кравцем, запросила до діалогу представників лісової та аграрної галузей, органів державної влади та неурядових екологічних організацій, науковців та експертів, а також інших ключових гравців лісового сектору для того, щоб обговорити долю самосійних лісів України за умов земельної реформи. Серед головних доповідачей – декан факультету землевпорядкування НУБіП України Тарас Євсюков. Модератором заходу виступив журналіст Олег Панюта.
У своєму виступі «Земельна реформа: загроза чи потенціал заліснення та відновлення природних екосистем?» декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков зупинився на результатах реформування земельних відносин, що стали поштовхом і причиною відновлення природних екосистем, зокрема самосійних лісів на землях сільськогосподарського призначення, спробував оцінити масштаби їх поширення в Україні та детально зупинився на головних правових, організаційних та екологічних проблемах, що сьогодні притаманні відновленим природнім екосистемам.
Також він зауважив, що наразі ці екосистеми слід розглядати як значний потенціал розвитку приватного лісового господарства, але для цього має бути розроблено й створено спрощену процедуру, переведення цих лісів до лісового фонду. Нині ж процедура переведення лісів на землях сільськогосподарського призначення надзвичайно складна й реалізувати її дуже тяжко. Крім того, на власника лягає велика кількість зобов’язань – починаючи від того, щоб нікому не впала гілка і не травмувала його, і закінчуючи протипожежними правилами й боротьбою зі шкідниками. Лісовий кодекс передбачає можливість безоплатного набуття громадянами до 5 га. Передумовою й перспективою для приватного лісівництва є земельна реформа, що дала поштовх для формування лісів на землях сільськогосподарського призначення, і яка може бути також поштовхом для розвитку приватного лісівництва, що законодавством не заборонено.
Держава взяла на себе зобов’язання розробити стратегію управління лісами до 2035 року з метою збереження біорізноманіття й збільшення відсотку лісів, нагадала учасникам голова підкомітету з питань лісових ресурсів, об'єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об'єктів природно-заповідного фонду Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Юлія Овчинникова. Також депутатка зазначила, що використовуючи екосистемний підхід, треба примножувати ліс в областях, де це можна зробити ефективно. Насамперед збільшувати лісовий фонд в Україні за рахунок самосійних лісів, у зв’язку з цим внести зміни до документу регіональних норм лісистості та правил відтворення лісів. Не заліснювати природні, лучні ділянки, відмовитись від застосування лісорозведення інвазійних видів, які негативно впливають на природні екосистеми, а також докласти всіх зусиль для відновлення лісів на місці вражених пожежами площ.
Голова Товариства лісівників України, завідувач кафедри ботаніки, дендрології та селекції НУБіП України Юрій Марчук зазначив, що Україна сьогодні одна з базових аграрних держав Європи, вона має майже 33 млн га ріллі, з яких 28 га обробляється - це найбільший показник розораності у Європі. Насамперед ми, повинні подумати, як, по-перше, вести екологічне сільське господарство, і по-друге, як збільшити площу лісів з урахуванням інтересів усіх форм власності – державної, комунальної й приватної. 20 тис. грн сьогодні коштує посадка 1 га лісу, тому держава має виробити відповідну політику, щоб 20-30 річні самосійні ліси увійшли до лісового фонду. Від цього виграють всі.
Його колега, завідувач кафедри лісового менеджменту Андрій Білоус переконаний, що лише приватна власність на ліси зможе врятувати самосійні ліси держави. Адже на сьогодні ліси є на паях, триває тотальне вирубування – як для повернення цих земель у сільське господарство, так і для випалювання деревного вугілля, яке потрапляє нелегально на ринок. Ключове питання в приватній власності на ліси. Як тільки ми запустимо механізм приватного лісівництва і держава допомагатиме підтримувати перших власників лісових угідь, ми піднімемо лісистість на 1-2% протягом наступних 10 років.
Він також наголосив на очевидних вигодах примноження лісів для збереження довкілля та сталого ведення сільського господарства, оскільки 75% стоку прісної води в Україні регулюють саме ліси.
Учасники заходу нагадали, що в основному через вплив сільського господарства на планеті за останні 30 років втрачено 178 млн га лісів, що становить площу такої країни, як Лівія.
До обговорення також долучилися: з апарату Верховної Ради України Сергій Біленко, перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко, Президент Земельної Спілки України Андрій Кошиль, керівник відділу земельної політики та майнових відносин Агроіндустріального холдингу МХП Володимир Нагорний, Голова Громадської ради при Держлісагентстві України Ігор Лицур, керівник проекту Німецько-український агрополітичний діалог Фолькер Зассе, начальник управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства Ігор Будзінський, представник Всеукраїнської екологічноі ліги Олексій Бурківський та інші.
Усі учасники діалогу визнали, що самосійні ліси та відновлені природні екосистеми становлять загальносуспільну цінність, а їх збереження сприятиме вагомому внеску у досягнення цілей сталого розвитку.
Земельна реформа ж створила нові можливості для розвитку приватного лісівництва, водночас відсутність правового врегулювання долі самосійних лісів і державної підтримки стає загрозою для їх існування. Першочерговими діями мають стати:
- по-перше, інвентаризація самосійних лісів та земельних ділянок із цінними природними екосистемами;
- по-друге, переведення таких лісів до лісового фонду за спрощеними процедурами та наданням пільг (підтримки) землекористувачам (землевласникам) щодо їх утримання, догляду, охорони і захисту тощо;
- по-третє, ведення цілеспрямованої роботи з формування відповідальних приватних лісовласників;
- по-четверте, сприяння розвитку лісових плантацій (енергетичних тощо) або інших напрямів агролісівництва без зміни цільового призначення земель.
Важливо, що кожен учасник «Лісових діалогів» готовий долучитися до напрацювання законодавчих ініціатив, які допоможуть зберегти цінні природні ресурси.
Наталія Мединська,
доцент кафедри земельного кадастру
за матеріалами сайту Укрінформ
Відеозапис круглого столу можна переглянути за посиланням:
