Медіакомунікації у сфері бджільництва: студенти і науковці учасники он-лайн конференції
На кафедрі конярства і бджільництва відбулася міжнародна науково-практична конференція «Проблеми сучасного бджільництва» серед авторитетів галузі, учасників, члени гуртка «Юний журналіст». 19 листопада 2020 на онлайн майданчику зібралися науковці та практики з багатьох куточків світу, зокрема (Словаччини, Болгарії, Ізраїля, Молдови, Грузії, Білорусі, Польщі, Узбекистану, Казахстана, Нової Зеландії) для обговорення актуальних проблем у практичному бджільництві в Україні та світі, обміну знаннями, науковими здобутками та сприяння впровадженню передового досвіду у практику, вироблення стратегії комунікацій із пресою.
Учасників конференції привітав начальник науково-дослідної частини НУБіП України доктор сільськогосподарських наук, професор Отченашко Володимир Віталійович. Пленарне засідання відкрив завідувач кафедри конярства і бджільництва, доктор сільськогосподарських наук, професор Повозніков Микола Гаврилович. Микола Гаврилович в своїй доповіді наголосив на сучасних викликах які стоять перед сучасним бджільництвом, з метою їх обговорення кафедра виступила організатором проведення даної конференції. Зазначив, що кафедра яка має славну історію, гарну матеріально-технічну базу та потужний науково-педагогічний колектив, не лишається осторонь проблем галузі і приймає активну участь у їх вирішенні. Прикладом цього є організація даної онлайн конференції. До речі, Микола Гаврилович отримав визначну нагороду «Професор року 2020» з чим ми щиро вітаємо колегу і пишаємося всеукраїнським визнанням. «Вивчати, досліджувати і оберігати природу», – професор М. Повозніков. Доцент кафедри конярства і бджільництва Микола Войналович ознайомив всіх присутніх з інноваційними підходами, що застосовуються при навчанні студентів на кафедрі та проінформував, що на кафедрі діють спеціальні курси для бджолярів різної форми навчання. Серед запрошених спікерів був Віце-Президент спілки пасічників України, адвокат, юрист, пасічник - Гриньов Сергій Олексійович. Який під час свого виступу окреслив основні проблеми з якими на сучасному етапі стикаються українські бджолярі, серед них отруєння бджіл в результаті застосування ЗЗР у сільському господарстві та застарілі нормативно-правові акти що регулюють діяльність галузі. Відмітив той факт, що на даний час при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства створена робоча група із представників СПУ та інших громадських об’єднань пасічників, де всі разом працюють над оновленням та створенням нормативних правових документів для галузі бджільництва. Наголосив на тому, що за сприяння СПУ в 2020 році Уряд України вперше надає дотації українським бджолярам. На дотації могли розраховувати ті пасічники, у яких в наявності від 10 до 300 бджолиних сімей. Розмір допомоги становить 200 гривень на кожну таку сім’ю. Якщо на пасіці знаходиться більше трьохсот сімей, то максимальною може бути дотація у розмірі 60 тисяч гривень. У конференції також взяв участь голова національної асоціаціїбджолярів Молдови, Максім Іон, який у своїй доповіді розповів про сучасний стан, проблеми та перспективи молдавського бджільництва. Зокрема він зазначив, що на даний час у Молдові нараховується 7500 бджолярів, які утримують біля 200 000 бджолосімей. За сприяння асоціації в країні створені спеціальні навчальні центри для бджолярів, де вони мають можливість навчатися та підвищувати свою кваліфікацію.
З цікавою науковою доповіддю виступив науковий співробітник ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича», голова об’єднання маткарів України Доскоч Іван Михайлович, який доповів про сучасні методи селекції українських бджіл. З доповіддю на тему «Використання прополісованої вощини як важливого фактору здоров’я бджіл та високої рентабельності пасіки» виступив директор ТОВ «Київоблбджолопром» Домбровський Валерій Петрович.
Валерій Петрович розповів, що на підприємстві ТОВ «Київоблбджолопром» розроблено технологію та обладнання для виробництва прополісованої вощини. За результатами проведених досліджень встановлено, що використання прополісованої вощини забезпечує позитивний вплив на бджолині сім'ї, знижує ймовірність захворювання бджіл аскосферозом і аспергільозом, зменшуються втрати бджіл при зимівлі, як результат підвищення медової продуктивності бджолиних сімей на 16,2 кг у порівнянні з сім’ями в яких використовують звичайну вощину (без додавання прополісу).
Одним із запрошених іноземних спікерів, на конференції виступив практикуючий бджоляр, співробітник Ізраїльського інституту сільськогосподарських досліджень «Махон Вулкані» - Зайдман Ілля. Доповідач розповів про особливості Ізраїльського бджільництва та шляхи підвищення продуктивності роботи бджоляра на пасіці як запоруки високої рентабельності пасіки. Дана доповідь викликала велику зацікавленість в українських пасічників, що були присутні на конференції.
Про особливості грузинського бджільництва розповів Заза Гурцкаіа, який є головою асоціації бджолярів західної Грузії.
Адамчук Леонора Олександрівна яка є доцентом кафедри стандартизації та сертифікації продукції НУБІП України, презентувала платформу для співпраці бджолярів та аграріїв щодо бджолозапилення BeesAgro. На конференції з доповіддю виступила голова правління ГО «Всеукраїнське братство бджолярів України», почесний член міжнародної федерації бджільницьких асоціацій «Апімондія», Васильківська Тетяна Юріївна. Під час своєї доповіді Тетяна Юріївна ознайомила всіх присутніх з сучасним станом українського бджільництва та основними проблемами з яким воно стикається, вона також закцентувала увагу на важливість прийняття нових нормативно-правових актів з питань бджільництва, які б сприяли розвитку дрібного товаровиробника замкненого циклу. З цікавою науковою доповіддю на тему «Білки і амінокислоти бджолиного обніжжя» виступив директор Інституту охорони біорізноманіття та біобезпеки Словацького університету в Нітрі, професор Ян Брінза.
Він навів результати досліджень щодо вмісту амінокислот та їх повторюваності в бджолиному обніжжі зібраного з різних рослин та у різних географічних зонах. Власним практичним досвідом ведення бджільництва в умовах Узбекистану, поділився бджоляр з Фергани – Картунов Анатолій, він розповів про своє пасічне господарства та його спеціалізацію – пакетне бджільництво. Про результати наукових досліджень щодо розвитку жирового тіла у медоносних бджіл з гігієнічних та не гігієнічних сімей доповів доцент кафедри тваринництва Тракійського університету в Стара Загора (Болгарія) Свілен Лазаров. Автор доповіді зазначив, що отримані результати є підставою припустити, що є зв'язок між гігієнічною поведінкою робочих бджіл і ступенем розвитку їх жирового тіла. Ступінь розвитку жирового тіла робочих бджіл з гігієнічних сімей достовірно вище ніж у бджіл з не гігієнічних сімей. Розвиток жирового тіла є важливим показником забезпеченості бджіл поживними речовинами, що сприяє кращій життєздатності бджіл.
Про враження бджолиного розплоду бактериями виду Enterobacter aerogenes доповів завідувач кафедри мікробіології, фармакології та епізоотології Поліського національного університету, доктор ветеринарних наук, професор Галатюк Олександр Євстафійович.
У своїй доповіді професор зазначив, що клінічними ознаками даного захворювання є наявність великої кількості підмору навесні на дні вулика і біля льотків. Сім'ї ослаблені, черевце у хворих бджіл потовщене, заповнене фекальними масами. Бджоли повільно рухаються, різко знижується кількість бджіл і вони не можуть покрити наявний розплід у вулику. Рамки і стінки вуликів забруднені випорожненнями. Різко знижується сила сім'ї. Якщо не проводити лікувально-профілактичних обробок, то сім'ї гинуть або «стоять на одному місці» - не нарощують сили сімей. Доповідач зазначив, що з метою профілактики рекомендовано використовувати гніздові рамки не більше 2-3 років поспіль. Після обльоту згодовувати Біоконтакт плюс розведений на 50% цукровому сиропі з концентрацією 0,15% (1,5 мл на 1 літр сиропу) в дозі 0,3-0,4 л робочого розчину на 1 сім'ю, 3 рази з інтервалом 3 -4 доби. А також застосувати «ЕМ® ПРОБІОТИК для БДЖІЛ» розведений на 50% цукровому сиропі з концентрацією 2,5-5,0% в дозі 0,3-0,4 л робочого розчину на 1 сім'ю, 3 рази з інтервалом 3-4 доби.
Про екологічне безпечне оздоровлення бджіл при враженні інвазійними та інфекційними захворюваннями доповіла завідувачка лабораторією технологічних та спеціальних заходів профілактики захворювань бджіл ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича», кандидат біологічних наук Єфіменко Тетяна Михайлівна.
З доповіддю про сучасні підходи у боротьбі з вароатозом бджіл виступив науковий співробітник Інституту ентомології аграрного університету Грузії, Джанашія Іраклі. У своїй доповіді він акцентував увагу на методах діагностики та лікування бджіл від кліща Varroa destructor.
Продовжуючи блок наукових доповідей про хвороби бджіл, на конференції виступила здобувач вищої освіти Національного університету ім. Тараса Шевченка, Катерина Пилипко з доповіддю на тему «Дослідження синдрому руйнування бджолиних сімей».
Співробітники кафедри конярства і бджільництва, зокрема професор Броварський В. Д. ознайомив всіх присутніх на конференції з новою технологією одержання перги, а доцент Головецький І.І. доповів про способи одержання стільникового меду.
В рамках конференції працювала секція «Молодь у вирішення проблем галузі бджільництва» модератом якої був студент факультету тваринництва та водних біоресурсів Назар Білько.
Організатори конференції запевнили усіх присутніх, що дослідження триватимуть, науковці у пошуках екологічних шляхів розвитку бджільництва у світі.
