Хто впіймає палія: переваги та недоліки «антипожежного» законопроєкту

5 червня 2020 року

У Верховній Раді зареєстрували комплексний закон про боротьбу з підпалами природних екосистем.

 

Лише у державному лісовому фонді України щороку горить понад 10 тис. гектарів. Про це інформує Пояснювальна записка до законопроєкту № 3526 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах та на землях інших категорій», текст якого днями з’явився на сайті Верховної Ради.

Скільки саме лісів згоріло цьогоріч досі ніхто не знає – чи то 30 тисяч гектарів, чи то 60 тисяч. Але тенденція усе одно вже проглядається, і вона невтішна: з року в рік більшає чорних плям в лісах, очеретах, на землях сільськогосподарського та рекреаційного призначення, торфовищах тощо. Зазвичай не з природних причин (блискавки, скажімо), а через необережне поводження з вогнем та унаслідок масових сільськогосподарських підпалів.

 

фото ДСНС

«Відповідно до оцінки міжнародних експертів у 2019 році Україна зайняла перше місце серед країн Європи щодо пожеж у сільськогосподарських та водно-болотних угіддях. які наносять непоправної шкоди довкіллю, рослинному та тваринному світу, знищують види рослин і тварин, які підлягають захисту та занесені до Червоної Книги України», - сказала GreenPost помічниця-консультант народного депутата О. Маріковського Анна Зарудна.

Покращити ситуацію і покликаний новий законопроєкт. Його підписали аж 71 народний депутат. 

Повідомлень про власне пожежі у березні-квітні були сотні. А от про затримання паліїв – одиниці. Чому? Одна з причин – недосконалість законодавства, яке не дозволяє ефективно підключати до боротьби з підпалами поліцію, інспекторів з благоустрою та інші структури.

«Сьогодні відсутні чіткі повноваження місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо запобігання пожежам, Національна поліція не має повноважень щодо розгляду справ порушення правил пожежної безпеки в лісах та при виконанні сільськогосподарських робіт», - коментує ситуацію у своєму fb голова Комітету з екологічної політики ВРУ Олег Бондаренко.

 

 фото Сергія Гащака

13 квітня 2020 року Верховною Радою вже було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу)», у якому передбачено збільшення штрафних санкцій при не дотриманні пожежної безпеки. Але самим підвищенням штрафів проблеми не вирішуються. Бо, наприклад, виникає питання: а хто буде складати протоколи? Адже кожен правоохоронний орган, кожна служба має право складати протоколи тільки у своєму «полі», що чітко визначене Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУАпП, Адмінкодекс). Ці права прописані у Статті 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Підпали, наприклад, в очеретах, полях, лугах (одним словом скрізь, крім лісу) мають лише екологічні інспектори – державні та громадські. Скільки їх у нас? Кількість штатних одиниць територіальних органів державної екологічної інспекції (ДЕІ) – 1926 осіб. Це можна побачити, зокрема у паспорті бюджетної програми на 2019 рік

Так і не всі ж із них мають інспекторські посвідчення, бо ще треба відняти від цієї кількості водіїв-бухгалтерів-охоронців, Виїхати на кожну пожежу просто немає кому. Тому у новому законі можливості складати протоколи надана поліції та низці органів державного контролю.

«Ми пропонуємо надати повноваження органам Національної поліції щодо розгляду справ про порушення правил пожежної безпеки в лісах та при виконанні сільськогосподарських робіт», - зазначає Олег Бондаренко.

Хоча на думку експертів охороняти ліси є кому.

«Відповідно до статті 89 Лісового кодексу України охорону і захист лісів, що належать до сфери управління Держлісагентства, здійснюють працівники державної лісової охорони. Їхня загальна чисельність яких становить 17 тис. осіб, з них, на рівні лісництв, майже 14 тис. працівників беруть безпосередню участь у щоденній лісоохоронній роботі та здійснюють інші заходи, спрямовані на збереження, розширене відтворення, невиснажливе використання лісових ресурсів і об'єктів тваринного світу. Про це написано у Публічному звіті Державного агентства лісових ресурсів України за 2019 рік. Хороша, до речі, традиція – робити подібні звіти, навіть попри те, що вони часто бувають доволі формальними», - повідомив GreenPost заступник голови «ЕкоПраво-Київ» Борис Васильківський.

У Адмінкодексі є дві статті щодо підпалів – Стаття 77. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах і Стаття 77-1. Самовільне випалювання рослинності або її залишків.

«Працівники державної лісової охорони здійснюють охорону і захист лісів від пожеж відповідно до статті 77, а от якщо пожежа іде від поля, від сільськогосподарських угідь, з території іншого лісокористувача, - то вони можуть лише дивитися і чекати: дістанеться червоний півень бору-гаю, чи зупиниться на підходах», - пояснює Борис Васильківський.

Тому, наприклад, у новому законопроєкті, № 3526, розширено права лісівників складати протоколи й за статтею 77-1.

 

 Пожежа в Екопарку Осокорки через підпал, лютий 2020, фото зі сторінки парку

А що робить поліція?

На сьогодні патрульні поліцейські не мають права складати протоколи ні за 77, ні 77-1 статтями. Хоча свого часу прозвітувалися у fb, що склали понад 2800 протоколів на паліїв за перші чотири місяці 2020 року. Певні, і навіть, я би сказав, чималі, можливості у поліції таки є. Усі протоколи були складені на території населених пунктів.

«Розпалювання багаття на території зелених насаджень та дворах багатоповерхових будинків, окрім як у спеціально відведених зонах відпочинку – заборонено. За це передбачена відповідальність за ст. 152 (Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів) КУпАП (КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення – ред.)», – зазначено на сторінці патрульних.

У дописі не зазначено, який саме пункт Правил благоустрою було порушено, коли складалися протоколи. Немає й інформації про загальну суму накладених штрафів, про те, скільки цих штрафів було у підсумку стягнено. Нічого не відомо й про збитки, які фіксувалися (чи не фіксувалися) у цих випадках.

 

 Пожежа у Ніжинському лісгоспі через підпал. Квітень 2020. Фото зі сторінки Ніжинського лісгоспу

В принципі, якби поліція діяла рішуче, то могла би зробити багато. Адже приміські ліси, парки, пустирища, заплави річок займають чималі площі у межах міст та містечок. Так, цієї весни відбувся не один підпал Екопарку Осокорки. Але паліїв так і не встановили, хоча громадяни самі затримали парочку порушників.

З іншого боку, можливо, розширення прав поліції піде на користь справі. Складати протоколи поза межами населених пунктів за підпали працівники поліції не мають права. Новий законопроєкт № 3526 пропонує надати поліції складати протоколи за статтями 77 і 77-1, тобто і у полях, і у лісах (не лише приміських).

Штатна чисельність патрульної поліції – 18 тисяч осіб. І хоча некомплект часом сягає 20%, це розширить армію бійців протипожежного фронту, яку так очікують ліси й переліски, поля і пасовиська.

Хто призначить штраф

Скласти протокол – це лише півділа. Ще треба його розглянути і ухвалити за ним рішення. Це також може робити далеко не будь-хто, усе чітко регламентується знову ж Адмінкодексом.

Наразі протоколи про порушення правил пожежної безпеки у лісах може розглядати чимало народу:

«Стаття 241. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу».

Майстер лісу – це лісник, рядовий лісової «армії». Уточню – державної лісової армії. Лісники комунальних або так званих «військових» лісгоспів такого права не мають.

За законопроєктом № 3526 органів, які матимуть право розглядати протоколи і виносити за ними рішення (зокрема, штрафи накладати) за статтями 77 і 77-1 стане більше. Таке право отримають поліція, і, що набагато важливіше адміністративні комісії міських, сільських та селищних рад. Тобто, там, де громада реально захоче навести лад, подолати підпали та пожежі, вона матиме інструмент для того, щоб це зробити.

 
 
 

 Пожежа у Біловодському лісомисливському господарстві, яка виникла через підпал

Не пали стерню!!!

Часто масштабні пожежі починаються з бажання аграрія зекономити на оранці. Замість заорати стерню, сільгоспвиробники її випалюють. У новому законі запроваджується запобіжник від таких «економій».

Так, у Законі України «Про оренду землі» вноситься пункт, який вимагає від орендарів бути відповідальнішими: орендар зобов’язаний «виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки».

А ще важливіше, що у Земельний кодекс України вноситься доповнення до Статті 96. Обов'язки землекористувачів:

ж) не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків;

з) обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати землі в місцях, прилеглих до торфовищ, полезахисних лісових смуг луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць». 

Як будуть працювати ці та інші новації нового закону – покаже практика.

Як можна боротися з пожежами вже сьогодні

Аналіз, який зробили для GreenPost юристи (дивіться нижче), свідчить, що можливості для притягнення осіб та організацій, які нехтують пожежною безпекою, доволі широкі. Аби було, як то кажуть, бажання.

"Стаття 152 КУАпП. Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів

Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадив і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Важливо: Правила благоустрою ухвалюють відповідні місцеві ради, тобто, вони можуть відрізнятися. Але усі вони базуються на Законі України «Про благоустрій населених пунктів». Експерти вважають, що поліціянтам треба надати право складати протоколи й за іншими статтями КУпАП – 77 (порушення правил пожежної безпеки у лісах) та 77-1 (спалювання рослинності). Зараз за цими стаття поліція не працює. 

У затверджених Верховною Радою типових Правилах благоустрою зазначається наступне.

«Благоустрій та утримання у належному стані парків, рекреаційних зон, садів, скверів і розташованих на їхніх територіях майданчиків для дозвілля здійснюється з дотриманням вимог Законів України «Про благоустрій населених пунктів»«Про охорону навколишнього природного середовища»«Про оцінку впливу на довкілля», а також:

Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 липня 2006 року за № 880/12754;

Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697".

Правила пожежної безпеки, зокрема, дуже жорстко регламентують користування відкритим вогнем, що дає можливість поліціянтам активно попереджати пожежі та боротися з підпалами. Ось деякі витяги з правил:

1.12. Територія навколо населених пунктів, котеджних містечок, дачних і садових товариств, об’єктів, розміщених у лісових масивах, повинна утримуватися так, щоб виключалася можливість перекидання лісових, торфових пожеж на будинки та споруди, а у разі виникнення пожежі на об'єктах - поширення вогню на лісові масиви (влаштування захисних протипожежних смуг, прибирання в літній період сухої рослинності, вітролому).

1.20. Місця для розведення багать треба утримувати очищеними до верхнього шару ґрунту, облямовувати смугою очищеного ґрунту не менше 2,5 м завширшки й розміщувати на відстані не менше 30 м від будинків та споруд, 25 м - до стоянок автотранспорту, 50 м - до хвойного та 25 м - до листяного лісового масиву.

 

Джерело: https://greenpost.press

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook