Освітній процес НУБіП України в умовах пандемії: впровадження сучасних інструментів онлайн освіти на кафедрі педагогіки

24 березня 2020 року

«… Випробувати десять методів і обрати свій,
передивитися десять підручників і не дотримуватися жодного неухильно –
ось єдиний можливий шлях викладання…»

(М.О. Ребрикова)

«Неграмотною людиною завтрашнього дня буде не той,
хто не вміє читати, а той, хто не навчився вчитися»

(Елвін Тоффлер, «Футурошок»)

     Розвиток у будь-якій справі, а особливо, в освіті – часто непередбачуваний. Прогрес може бути зумовлений цілим рядом логічних подій, і в такому разі, маємо справу з більш-менш довгостроковим плануванням та реалізацією обраної стратегії, а може бути й викликом для освітянської спільноти, перевіркою її готовності до неочікуваних подій та екзаменом на професійну компетентність.

     Таким викликом, безперечно, став COVID-19 та пов’язані з ним безпреценденті заходи безпеки. Із запровадженням карантину весь світ прокинувся в іншій реальності. І нібито, на перший погляд, зникли всі поверхові атрибути життя (як суспільства в цілому, так й університетського, зокрема): активність переміщень, усталені моделі спілкування, безпосередність впливів, технології навчання… Проте, це лише на перший погляд. Університетське життя з його серцевинню ланкою – освітнім процесом – швидко набуло інших форм. Воно, ніби, повноводний потік, віднайшло собі єдино правильний вихід – дистанційне навчання. При виборі сьогоднішньої тактики взаємодії усі ми, і викладачі і студенти, маємо стати більш гнучкими і чутливими до потреб і дій одне одного, щоб обійти гострі каміння. Адже недарма університет - означає «спільнота», «сукупність, об’єднання тих, хто вчить, і тих, хто навчається», і саме це відчуття спільноти має актуалізуватись у всіх без винятку учасників освітнього процесу.

     Гідні приклади такої консолідації та педагогічної взаємодії в умовах карантинної ізоляції показали ректор університету професор Станіслав Ніколаєнко та доцент кафедри педагогіки гуманітарно-педагогічного факультету Ігор Буцик (https://nubip.edu.ua/node/72998).

     Звісно, що організація дистанціної освіти сьогодні відбувається завдяки організованій ректором ще п’ять років тому роботі зі створення та якісного наповнення навчально-інформаційного порталу університету Elearn. Адже відповідно до теорії розвитку організацій, що обґрунтовує будь-які інновації, перед тим, як розпочати зміну, система вже містить у собі ресурси та можливості до змін.

     На сайті НУБіП України своїм досвідом дистанційної організації занять та комунікації зі студентами поділились Лариса Кліх (https://nubip.edu.ua/node/73031); завідувачка кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту Лідія Шинкарук та доцент цієї кафедри Тетяна Власенко (https://nubip.edu.ua/node/71425 та https://nubip.edu.ua/node/73016); доцент кафедри банківської справи та страхування Руслана Мамчур (https://nubip.edu.ua/node/73015). Впроваджують дистанційну освіту на факультеті і інформаційних технологій (https://nubip.edu.ua/node/72833), на факультеті тваринництва та водних біоресурсів (https://nubip.edu.ua/node/72822), на агробіологічному факультеті (https://nubip.edu.ua/node/73007), на юридичному факультеті (https://nubip.edu.ua/node/72883), в ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження (https://nubip.edu.ua/node/72944), на факультеті ветеринарної медицини (https://nubip.edu.ua/node/72970), факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології (https://nubip.edu.ua/node/72905). У віртуальний простір була перенесена програма проведення «Тижня французької мови», що була запланована на гуманітарно-педагогічному факультеті.

     Кафедра педагогіки гуманітарно-педагогічного факультету на чолі з її завідувачем доктором педагогічних наук Русланом Сопівником, також впроваджує моделі дистанційної освіти. Найпопулярнішими серед них є традиційна для академічного персоналу НУБіП України робота на навчально-інформаційному порталі університету Elearn (тут розміщені усі необхідні для студентів навчальні матеріали); виконання завдань за розробленим графіком та перевірка отриманих робіт; налагодження зворотного зв’язку зі студентами; підтримка комунікацій через форум електронного курсу, електронну пошту, скайп, вайбер, messenger, ватсап; створення груп у соцмережах, де здобувачі освіти мають можливість у режимі онлайн одержати консультацію безпосередньо від викладачів.

     За допомогою навчально-інформаційного порталу студенти мають можливість через Інтернет ознайомитися з навчальним матеріалом (текст, відео, анімація, презентація лекційного матеріалу та електронний посібник), виконати практичне завдання та відправити його на перевірку, пройти електронне тестування тощо.

     З метою забезпечення аудіовізуального контакту з майбутніми фахівцями спеціальності 015 Професійна освіта, НПП кафедри доповнили існуючу в НУБіП України освітню систему Elearn системою програмного вебінарного забезпечення «Zoom.us». Будучи абсолютно безкоштовною, вона дозволяє підключати значну кількість користувачів, планувати вебінари наперед, завантажувати навчальний контент, вести письмовий чат.

     Зокрема «Zoom.us» була застосована для проведення семінарських занять з «Професійно-педагогічної етики» (доцент кафедри педагогіки Олександр Прохорчук). Студенти мали змогу вступати в дискусію, переглядати навчальний контент, навіть без ПК, а просто використовуючи власні смартфони. Після закінчення семінару була запланована наступна лекція, а студенти відмітили, що в такому форматі проведення занять вони не відчувають дискомфорту й готові працювати до закінчення карантину.

     Здобувачі освіти за спеціальностями 231 Соціальна робота та 015 Професійна освіта, зареєстровані на курси «Основи красномовства» та «Історія педагогіки та освіти в Україні» (доцент кафедри педагогіки, д.п.н. Світлана Толочко), засвоїли лекційний матеріал, виконали завдання семінарських занять, а також завдання контрольного тесту першого модуля. Зворотний зв'язок з НПП здійснювався за допомогою форуму, електронної пошти та блогу курсу, на який студентами надсилаються виконані роботи. Протягом наступного тижня в «Журналі оцінок» вони матимуть змогу ознайомитися з результатами навчальних досягнень.

     Широко використовують НПП кафедри технології мобільного навчання (m-learning), які надають такі можливості, як інтерактивна взаємодія між викладачем і студентом у режимі діалогу; швидке розсилання / одержання навчальних матеріалів в електронному поданні; оперативний доступ до інформаційних ресурсів Інтернет; перевірка та контролю знань у дистанційному режимі; створення «віртуальних груп» для оперативної взаємодії між студентами; накопичення статистичних даних та на основі їх аналізу управляти навчанням; індивідуалізація професійної підготовки шляхом створення індивідуальних графіків навчання для окремих студентів. Найбільш активно m-learning використовує асистент кафедри педагогіки Максим Роганов. У порівнянні з електронним та дистанційним навчанням мобільне надає суб’єкту навчання більшу кількість «ступенів вільності» – вищу інтерактивність, більшу свободу руху, більшу кількість технічних засобів, основними з яких є UMPC – ультрамобільні ПК, Tablet PC – планшетні ПК, надпортативні ноутбуки, PDA (персональні цифрові помічники), аудіопрогравачі для запису та прослуховування лекцій, електронні книжки, мобільні телефони, смартфони та багато інших.

 

     На кафедрі сформовані та використовуються в навчальному процесі електронні бази даних, де зберігаються навчально-методичні комплекси, електронні підручники та навчальні посібники, посилання на електронні видання, корисні сайти тощо.

     Перевагами роботи в Elearn можна вважати: просте налаштування (викладач може організовувати декілька курсів одночасно, запрошувати студентів та інших викладачів, планувати навчальний процес); економія часу та паперу (завдання можна роздавати, контролювати виконання та перевіряти в одному сервісі); зручність (студенти можуть переглядати завдання, планувати строки їх виконання у відповідності до календарного плану курсу, вчасно надсилати виконані роботи для перевірки); доступність і безпека (сервіс доступний безкоштовно, а матеріали та особисті данні користувачів не потрапляють до інших сервісів).

     За допомогою меню викладач може структурувати курс за розділами та наповнювати його, використовуючи аутентичні лекції в документальному або відеоформаті, відповідні розділи підручників, записи з YouTube та презентації. Крім того сервіс надає можливість спільного викладання. Важливою перевагою платформи є продуктивна комунікація: викладачі можуть публікувати завдання, розсилати оголошення й починати обговорення, а студенти – обмінюватися матеріалами, додавати коментарі й спілкуватися по електронній пошті. Інформація про здані роботи постійно оновлюється, що дозволяє викладачам оперативно перевіряти завдання, ставити оцінки й додавати коментарі. Проте сервіс не є альтернативою живого спілкування з студентами. Він модернізує та поліпшує взаємодію учасників освітнього процесу, розширює рамки традиційних освітніх методів, збагачує їх новітніми Інтернет технологіями.

     До основних переваг дистанційного навчання, перш за все відносять такі: свобода і гнучкість; модульність; паралельність; віддаленість; асинхронність; число учасників навчального процесу необмежено; широке застосування різноманітних інформаційних технологій.

     У той же час важливо підкреслити, що в дистанційному навчанні є ряд принципових недоліків: відсутнє пряме очне спілкування між студентами і викладачем, що позбавляє процес подання матеріалу емоційного забарвлення, ускладнює створення творчої атмосфери в групі студентів; виникає необхідність в забезпеченні відповідного технічного та програмного забезпечення, надання студентам можливості доступу до інформації та використання засобів дистанційного навчання; значно підвищуються вимоги до постановки завдань навчання; основною проблемою є проблема аутентифікації користувача при перевірці знань, та як не можна точно сказати, хто знаходиться на іншому кінці Інтернет-зв’язку; розробка курсів дистанційного навчання є досить трудомістким процесом.

     При створенні дистанційних курсів найбільша увага приділяється контролюючим програмам, що призначені для контролю визначеного рівня знань і умінь студентів; проте ще не в повній мірі використовуються різні навчаючі програми, зокрема, програми-тренажери, що призначені для закріплення умінь і навичок, а також для самопідготовки, коли теоретичний матеріал уже засвоєний; наставницькі програми, що орієнтовані переважно на засвоєння нових понять у формі діалогу; демонстраційні програми, що призначені для наочної демонстрації навчального матеріалу описового характеру з використанням діалогу або інтерактивної графіки; інформаційно-довідкові програми, що призначені для отримання необхідної інформаційно-довідкової інформації; імітаційні та моделюючі програми, що призначені для симуляції об’єктів і явищ, щоб абстрактні поняття стали більш конкретними і легше сприймалися тими, хто навчається; програми для проблемного навчання.

     Важливими при створенні курсу дистанційного навчання є принцип наочності який потребує, щоб істотні ознаки, зв’язки і відносини зображеної в програмі моделі були адекватно виділені та зафіксовані за допомогою кольорового оформлення, звукового супроводу, ефектів анімації і т. ін. та принцип систематичності й послідовності, який потребує, щоб в об’єктах або явищах, що подаються за допомогою комп’ютерних програм, були виділені основні структурні елементи й істотні зв’язки між ними, які дозволяють зображати цей об’єкт або явище у вигляді цілої системи.

     Освітні веб-ресурси повинні відповідати певним вимогам: педагогічним, технічним, ергономічним, естетичним, вимогам до документації, базуватися на понятті «професійна компетентність» і містити великий обсяг якісної інформації, орієнтованої на навчання. Використання веб-ресурсів в освіті має низку переваг: інтерактивність, віртуалізація, навчально-методичне забезпечення дисципліни в структурованій формі, вони є інструментом для обліку та контролю роботи студентів, надають можливість встановлювати терміни виконання завдань, застосовувати аудіо- та відеоматеріали, коригувати навчально-методичні матеріали.

     Наведемо добірку веб-сервісів для викладача, за допомогою яких можна створювати інтерактивні завдання, здійснювати зворотний зв’язок, записувати навчальний відео, і просто творити багато чого корисного і цікавого.

1. Створення вікторин, зворотний зв’язок і чати

     LearningApps (https://learningapps.org/) – це простий і зрозумілий онлайн сервіс, що є конструктором для розробки, зберігання і опрацьовування навчальних вправ з різних дисциплін. Перевагою сервісу є можливість створення індівідуального профілю для кожного студента та об’єднання їх акаунтів у власному акаунті викладача. Це дає можливість безпосередньої взаємодії, передбачає живий зв’язок між учасниками освітнього процесу, зокрема у позааудиторний час, при самостійній підготовці студентів.

     Кahoot https://getkahoot.com - це сервіс для створення онлайн-вікторин, тестів і опитувань для системи зворотного зв’язку в аудиторії.

     Quizizz https://quizizz.com - функціонал дозволяє створювати і проводити ігри, вікторини, тести. Основна відмінність полягає в тому, що при запуску вікторини студенти відповідають на питання, рухаючись в своєму темпі. За допомогою Quizizz можна організувати змагання і відстежувати результати кожного студента.

     Тriventy (http://www.triventy.com) - це безкоштовний конструктор ігор та вікторин, за допомогою якого викладач може створити тест або вікторину на своєму комп’ютері, а студенти можуть відповідати на питання зі своїх мобільних пристроїв або ноутбуків. Відмінність Triventy від Kahoot і Quizizz в тому, що до редагування вікторини можна надавати доступ. А це означає, що студенти самі можуть розробити свою вікторину по певної навчальної теми.

     Flippity (https://www.flippity.net) - веб-сервіс для викладача, за допомогою якого можна створювати різноманітні інтерактивні вправи для навчання. Функціонал Flippity нагадує можливості кількох відомих веб-сервісів: LearningApps, Quizlet, Jeopardy. Сервіс безкоштовний, інтерфейс англомовний, реєстрації не потрібно, деякі вправи можна роздруковувати, всі необхідні інструкції та демо-версії наведені для кожної з вправ.

     Sli.do https://www.sli.do - платформа призначена для проведення «Питання-відповідь» сесії і опитувань під час виступу спікера. Слухачі з своїх смартфонів або комп'ютерів можуть залишати коментарі або ставити запитання. Крім усього, можна проводити і голосування. Зворотній зв’язок від учасників приходить миттєво.

2. Карти розуму або ментальні карти

     XMind (https://www.xmind.net) – одне з найбільш популярних безкоштовних відкритих програмних забезпечень для створення інтелект-карт і фіксації думок при мозковому штурмі. Використання карт знань допомагає студентам засвоювати матеріал, створюючи власні схеми, відкриваючи коментарі до блоків карти, відеоматеріали, картинки, тощо. Також цей ресурс ефективний для побудови та засвоєння логічних зв’язків. Для цього використовуються причинно-наслідкові діаграми Fishbone.

3. Організація мозкового штурму

     Тricider http://www.tricider.com - онлайн-сервіс, що дозволяє проводити збір ідей, аргументів і голосування.

4. Робочі листи

     Formativе (https://goformative.com) - за допомогою цього веб-сервісу викладач створює навчальні матеріали, які дозволяють стежити за роботою студентів в режимі онлайн і надавати їм зворотний зв’язок. Готовий навчальний матеріал викладач по спеціальному посиланню або за кодом надає студентам і коли вони починають виконувати завдання, викладач на своєму екрані бачить просування кожного.

     Прекрасним доповненням, а частково й альтернативою формальної дистанційної освіти могла б стати освіта неформальна, а саме онлайн-курси на освітніх платформах.

     У контексті доповнення формальної освіти неформальною дистанційною складовою НПП кафедри педагогіки було проаналізовано та запропоновано студентам безкоштовний освітній контент таких платформ масових відкритих онлайн-курсів, як Prometheus, EdEra, Khan Academy та інші.

     Так, наприклад, платформа Prometheus пропонує цикл курсів «Освіта сучасного вчителя», складовими якого є курс «Впровадження інновацій в школах», співзвучний з навчальною дисципліною «Інноваційні технології в освіті» для студентів ОПП 015 Професійна освіта (асистент кафедри педагогіки, к. пед. н. Олена Варава). Переглянуті студентами відеолекції, вирішені завдання та спілкування на форумі, що надають можливість отримати сертифікат від Prometheus, є підставою для зарахування модулю дисципліни.

     Продуктом студії онлайн-освіти EdEra є курси, спецпроекти, інтерактивні підручники, освітні блоги. На цій платформі розроблено кілька курсів, які можна рекомендувати студентам в якості неформальної освіти та після успішного їх проходження зараховувати окремі, співзвучні за тематикою модулі формального навчального курсу «Педагогічні технології» для студентів ОПП 015 Професійна освіта (асистент кафедри педагогіки, к. пед. н. Олена Варава). До таких контентів можна віднести курс «Бери і роби», в основі якого - практичні інструменти для вчителя, за допомогою яких майбутній викладач зможе урізноманітнити свої уроки та змінити їхню форму і зміст. Так само привабливими для студентів в контексті вивчення даної дисципліни можуть бути запропоновані на платформі неформальної освіти Prometheus курси «Дизайн-мислення в школі», «Освітні інструменти критичного мислення».

     Курс «Колошкільне дитинознавство», що є спецпроектом із дитячим і сімейним психологом, який пропонує ігри, практики адаптації до школи (садочку), трансформації тривоги, агресії, навчає концентрувати увагу дітей, «направляти» їх активність на перерві та «входити» в урок, доцільно запропонувати для поглиблення знань студентів ОПП 015 Професійна освіта з дисципліни «Вікова та педагогічна психологія» (асистент кафедри педагогіки, к. пед. н. Олена Варава).

     Цікавою пропозицією є запропонований на EdEra онлайн-курс «ДНК лідерів», який міг би стати альтернативним змістовним модулем до курсу «Міркування про лідерство та адміністрування», що читається для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня ОПП 015 Професійна (д. пед. н., доцент, завідувач кафедри педагогіки Руслан Сопівник). У коротких відео спікери цього курсу діляться історіями успіхів та невдач, а інтерактивні завдання допомагають опанувати лідерські навички. Це покликання доступне для студентів, які опановують відповідний курс на базі платформи Elearn НУБіП України у відповідному курсі «Лідерство та адміністрування».

     Руслан Васильович використовує різні інструменти, що дає викладачу платформа Elearn, а саме: обговорення актуальних питань лекції та семінарсько-практичних занять у чатах до відповідних занять, розміщення інтернет посилань он-лайн діагностики з визначення лідерських якостей студентів (емоційного інтелекту, комунікативних здатностей, організаційних навичок, емпатії та інше) та використання при оперативному виході на відповідні інформаційні ресурси QR-коду, який зчитується за допомогою смартфонів студентів.

     Онлайн-курс «Ефективні комунікації для освітніх управлінців», що формує розуміння ролі та місця стратегічних комунікацій у системі управління та нівелює стереотипи щодо побудови комунікацій, може бути компліментарним до навчальної дисципліни «Керівник закладу освіти», що викладається для студентів магістерських програм (доктор педагогічних наук Станіслав Ніколаєнко, кандидат педагогічних наук Ігор Буцик).

     У контексті запровадження дистанційного навчання, доречно звернути увагу на той факт, що всі учасники освітнього процесу поки що знаходяться в стадії адаптації до нових умов роботи. Особливо це стосується студентів, які прилаштовуються до іншого способу взаємодії з викладачами, випрацьовують новий спосіб життєдіяльності та перебудовують свою активність, а, отже, потребують психолого-педагогічної підтримки. Для них на часі були б поради від наставників, що могли б зробити навчання онлайн більш ефективним, зокрема: необхідність унормування навчання за розкладом, регулярні перерви, чергування онлайн-навчання з іншими видами навчальної діяльності та спілкуванням (на жаль, в умовах карантину, тільки віртуальним); дотримання режиму дня, адекватне харчування та відпочинок; організація робочого простору, стабільне з’єднання з Інтернетом, добра вентиляція приміщення, усунення відволікаючих факторів; виставлення пріоритетів; усвідомлення збільшення власної відповідальності за результати навчання. В онлайн-заняттях і дистанційному навчанні загалом можна регулювати навантаження і вибудовувати гнучкий графік, розвивати навички тайм-менеджменту. Від викладачів наші вихованці очікують не лише нових порцій завдань і оцінок, а й вчасної мотивації до успіху, спілкування й підтримки. Потребують також удосконалення й форми організації та методи навчання; й освітній контент й фундаментальні навчальні навички. Окремі викладачі потребують розширення своїх знань щодо оптимізації забезпечення дистанційної освіти зі своєї дисципліни (тут доречними будуть методичні рекомендації).

     Карантин колись закінчиться. Проте актуалізовані нестандартною ситуацією проблеми організації дистанційної освіти необхідно буде вирішити в подальшому. У цьому плані видаються доречними обмін досвідом та партнерство між кафедрами університету; організація конференцій відповідної тематики, розробка методичних рекомендацій, зміна акцентів при плануванні підвищення кваліфікації НПП в бік постійного освоєння нових пропозицій електронного викладання. Викладач повинен бути достатньо підготовленим для написання та переведення у форми, придатні для дистанційного навчання, електронних підручників, тестів, інформаційних керованих баз даних і банків наукових знань, а також має вміти створювати і використовувати автоматизовані робочі місця з управління навчальною діяльністю студентів на відстані. В умовах дистанційного навчання на перший план у діяльності викладача виступають такі основні функції: проектувальна, конструктивна, інформаційна, контролююча, комунікативна і координуюча. Для успішного виконання цих функцій підготовка і перепідготовка викладачів повинна проводитися в системі, що включає в себе такі взаємозалежні напрямки: психолого-педагогічний, технологічний і технічний.

     Важливо також вивчити думку студентства щодо організації віртуального середовища, в якому обидві сторони освітнього процесу можуть комфортно співпрацювати; наскільки цікавим та простим має бути для студента певний «веб» сервіс. Кафедра педагогіки зробила перший крок в цьому напрямку, запропонувавши студентам в онлайн режимі відповісти на деякі питання. Зокрема, більшість опитаних студентів вважають дистанційну освіту менш якісною порівняно з очним навчанням, проте більш комфортною порівняно з денною формою. Більшість студентів (70%) вважають, що вчиться звичайним способом цікавіше, тому що є присутнім особисте спілкування з викладачами, а 30% - вважають, що дистанційне навчання - це допоміжна форма навчання. На основі отриманих результатів можна сказати, що необхідно підвищувати рівень володіння викладачами засобами інформаційних і комунікаційних технологій для того, щоб вони створювали цікаві дистанційні курси (наприклад, замінити текстовий варіант лекцій на відеоформат) і постійно підтримували зв’язок з студентами. Щоб отримати зворотній зв’язок, зрозуміти, що думають, відчувають студенти, викладачеві слід шукати спосіб активізації аудиторії, мотивування студентів до подальшого навчання.

     Сьогодні інформаційне суспільство вступає у стадію смарт (у перекладі «розумний», «інтелектуальний»), що характеризується, перш за все, наявністю комунікаційних технологій колективної діяльності, які істотно перетворюють (трансформують, модернізують) усі сфери, зокрема, й освіту. Характерною рисою смарт-технологій, до яких належить й e-learning є їх здатність до миттєвого реагування на зміни у зовнішньому середовищі. Прийшовши на зміну інформаційним технологіям, смарт-технології вимагають від кадрового складу володіння колективною мережевою компетенцією; в організації трудової діяльності найбільшої цінності набуває не так інтенсивна робота, що базується на знаннях, як колективний інтелект; в управлінні людськими ресурсами компетентне знання поступається місцем креативному знанню на основі співпраці і партнерства, а ключовими цінностями є гнучкість, креативність та орієнтація на людину. Плануючи та удосконалюючи систему дистанційного навчання в університеті, ми повинні враховувати ці тенденції. Отже, НУБіП України володіє сукупністю ресурсів (матеріальних, фінансових, інтелектуальних, науково-технічних, кадрових та ін.), які необхідні для ефективної реалізації дистанційної освіти в умовах карантину. COVID-19 змусив весь світ прокинутися в іншій реальності. Ця епідемія, звісно, буде зупинена й життя увійде в усталене русло, проте після отриманого досвіду система координат національної освіти зміниться назавжди. Бо ці зміни – результат нашого розвитку.

Олена Варава, 
асистент кафедри педагогіки

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій