День української писемності і мови: поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі

8 листопада 2019 року
     7 листопада 2019 року в нашому Університеті відбувся захід до Дня української писемності і мови. Свято провели у формі флешмобу. Ініціаторами й організаторами заходу стали Анастасія Василевська, студентка другого курсу, заступник голови СО юридичного факультету і координатор Юридичної клініки НУБіП України «Захист та справедливість», Геннадій Ржевський – директор ННЦ з виховної роботи і соціального розвитку, Микола Кучерявий – студент четвертого курсу ННІ лісового і садово-паркового господарства, студентський мер Києва.

     Свято відбулося на Алеї слави. Трибуною для декламування віршів став «камінь поезії». Розпочав захід Геннадій Ржевський. Він наголосив на важливості поезії в сучасному світі. Вірші потрібно вміти читати, вони допомагають людині у скрутну життєву хвилину, а про це не варто забувати. Флешмоб можна вважати уже традиційним заходом у житті студентів. Це платформа для талановитих студентів, тих, хто пише вірші, тих, хто закоханий у поезію. Студенти охоче декламували вірші і власні, і відомих українських поетів.

     Свої вірші читали студенти першого курсу юридичного факультету Богдан Єгоров, Аліна Володіна, студент першого курсу факультету конструювання та дизайну Віктор Кирилюк, студентка-журналістка гуманітарно-педагогічного факультету Олена Борова. Студенти першого курсу спеціальності «Журналістика» Віталіна Канцеляренко, Валентина Сивків, Дарія Радчук та інші декламували вірші українських поетів. Здається, кожне поетичне слово запало в душу, схвилювало кожного, збурило певні емоції і почуття.

     Перед тим як поділитися з аудиторією ліричними рядками, студенти розповіли історію їхнього створення: «Писати вірші я почав ще у першому класі. Спонукали до цього різні ситуації, навіть виконання домашніх завдань. Іноді не виходить створити вірш зразу, за один раз, тому цей процес займає у мене набагато більше часу. Я вважаю, що це того вартує, адже, досягаючи певних вершин у житті, до кожного з нас приходить натхнення, і ми можемо створювати поезію» – поділився роздумами Віктор Кирилюк.

     «Поезія у моєму житті з 12 років. Раніше я ні з ким не ділилася своєю творчістю, але наш Університет дав поштовх розкрити таланти. Я змогла подолати свій страх і поділитися внутрішніми переживання у формі римованих рядків» – розповіла Олена Борова. Юна авторка презентувала свій вірш під назвою «Небесна Сотня», який особливо розчулив слухачів.

Я прочитала декілька рядків
Про тих героїв із Майдану.
Тримати сліз не було сил...
Скількох невинних повбивали!

Там дим мішали, колір неба,
Палили шини та серця.
На люд пускали БТРи
І не боялися Творця.

Пускали хвилі із атак,
Де снайпери, де водомети,
Були «дарунки» із гранат,
Були палаючі намети.

Герої спали зі щитами.
Разом із ними ішли у бій.
На грудях з Божими хрестами
І з арсеналом вільних мрій.

І на Майдані не за гроші,
І не за пагубний закон,
Стояли, там, за дні хороші,
За них і впали в вічний сон.

Кричали: – «Кличуть барикади,
За волю мусить хтось піти».
А їм мільйони в слід ридали:
– «Ідуть до Господа сини»

... Батьки дітей недолюбили,
Хтось не діждався брата.
Чиєсь кохання там убили,
А хтось так плаче, кличе тата.

А той, не прийде до родини,
Не обійме свого дитяти,
Не посміхнеться до дружини,
І не зустріне, його, мати...

Він зараз там, де Божа дітвора,
Де непокоренні солдати.
Вони дізнались – істина одна:
Ковток свободи може убивати.

     Анастасія Василевська, одна з організаторів флешмобу, також пише ліричну поезію. Вона наважилася поділитися поетичними рядками:

Я за мир в усьому світі,
Хай не буде в нас війни,
Щоб росли щасливі діти,
Щоб батьки у них були.
Нехай сонце ясно світить,
Мирне небо хай буде,
Щоб усі народи в світі
Мир цінили над усе.
Нехай гради не стріляють,
І гармати не гудуть
Нехай будуть всі веселі,
Мир настане там і тут!
Мир для мене – то важливо
В цей важкий нелегкий час.
Хай настане для всіх спокій,
Бо наш мир врятує нас.

     Аліна Володіна зачарувала всіх, хто долучився до цього заходу, своїм віршем.

Не вертайтесь туди, де ходили.
Там нічого вже більше немає.
І якщо навіть ніби любили,
Пам’ятайте, любов не минає...

Якщо ви наодинці зостались,
Зрозумійте, це був вам урок.
Як би довго думки не лишались,
Заспокійтесь. Зробіть один крок.

Відшукайте малесеньке диво,
Яке змусить вас далі іти.
Зовсім скоро доволі, можливо,
Доведеться *те саме* знайти...

     Оминути свято до Дня української писемності і мови не зміг і Сергій Кваша – перший проректор з навчально-виховної роботи. Він був задоволений тим, що студенти не нехтують літературною спадщиною і поповнюють її скарбницю своїми віршами.

     Свято поезії було надзвичайно яскравим, вразило усіх слухачів. Щиро дякуємо організаторам флешмобу за свято душі!

Віталіна Канцеляренко, Дарія Радчук, Валентина Сивків,
студентки 1 курсу
спеціальності «Журналістика»

 

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015