Чому горять ліси Херсонщини?
Чому горять ліси Херсонщини?
5 травня 2019 року
Херсонська обл.
Ви бачили, як насувається стіна вогню заввишки з дев’ятиповерхівку, яку роздуває штормовий вітер швидкістю 20 метрів на секунду?
Саме з таким полум’ям боролися лісники, пожежні та волонтери наприкінці торішнього травня під Раденськом Олешківського району Херсонської області. Горіли піввікові сосни. Ці ліси штучні, їх насаджували у минулому сторіччі, щоб стримати наступ найбільшої у Європі пустелі – Олешківських пісків.
Тепер лісники Херсонщини знову з острахом чекають наближення спекотних сонячних днів, бо чим вище підіймається температура повітря, тим більше виникає пожеж.
Найчастіше палають олешківські та каховські ліси – соснові, адже суха хвоя займається миттєво. І втрати дуже великі. Якщо низова пожежа пробіжить по акацієвих насадженнях, дерева потім «відходять» і зеленіють знову, а сосна – гине.
Торік ліси запалали 27 березня, згоріло пів сотки. На кінець квітня минулого року трапилося вже 8 пожеж, що пошкодили сосни на площі 1 гектар. Взагалі, за 2018 рік сталося 258 пожеж, згоріло 772 га лісу. Збитки – 19 мільйонів гривень. І це – лише втрати державних лісомисливських господарств Херсонщини. Збитки не враховують неймовірних, надлюдських зусиль та «звичайних» матеріальних витрат на гасіння вогню.
У цьому році пожежонебезпечний період почався ще раніше – з 1 березня. На кінець квітня трапилося вже 36 пожеж на загальній площі 23 гектари. Тобто, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року пожежі почастішали у 4,5 рази і стали значно масштабнішими.
Нехлюйство та підпали
Іноді займання мають природний характер, наприклад, блискавка вдарила в сухе дерево, або скло спрацювало, як лінза, що сфокусувала промені сонця та підпалила хвою. Але більшість пожеж, кажуть фахівці, виникають через «людський фактор».
Як пояснює тимчасово виконуючий обов’язки начальника Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Михайленко, коли температура повітря наближається до 40 градусів спеки, то на ґрунті буде всі +70 ℃. Якщо хтось кине на суху траву або хвою тліючий недопалок, то через 5 секунд спалахне вогонь.
Трапляються винуватці пожеж серед любителів шашликів, особливо тих, хто відпочиває у лісі під Раденськом на берегах цілющих солоних озер.
Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Михайленко каже, що ймовірні підпали з помсти: наприклад, якщо майстер лісу спіймав когось за самовільною рубкою, а порушнику довелося заплатити штраф. Буває, підпалюють ліс люди з психічними розладами, таке траплялося і за радянських часів, і тепер. Володимир Михайленко згадує, що якось на одне й те саме місце 7 діб поспіль виїжджали гасити пожежі. Аж поки не побачили хлопчину років 18-19, він купку хвої нагорнув, підпалив, пробіг далі, знов купку нагорнув, підпалив… Коли спіймали, зізнався, що його діда з роботи звільнили, тож він так мстився за родича. Хоча потім з’ясувалося, що дід ніяк не був пов’язаний з лісом, а хлопець стояв на обліку в психлікарні.
Але є пожежі, організовані «професійними» паліями. Така й сталася у кінці травня минулого року, коли згоріли майже 580 гектарів сосен, з них на 240 га була верхова пожежа, найбільш вбивча для дерев. Про те, що пожежа була спланована професійно, впевнено стверджує начальник Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Херсонській області Сергій Чорний.
По-перше, «акцію» розпочали в дуже зручний момент для розповсюдження вогню, коли було оголошено штормове попередження, тобто пориви вітру сягали 20 м/с.
Пожежа у Раденському лісництві у кінці травня 2019 року.
По-друге, грамотно розпорошили сили вогнеборців ДСНС в Херсонській області та місцевих лісомисливських господарств. Спочатку зранку 28 травня одна за одною почалися три масштабні пожежі: палало приблизно по 200 га сухостою поряд з Каховським лісництвом та в Олешківському районі, а також сталася низова пожежа лісу в Раденському лісництві. Поки рятувальники боролися з вогнем на цих ділянках, у тому ж Раденському лісництві за три кілометри розгорілася нова пожежа, ще страшніша – верхова. І помітили її не одразу, бо вона ховалася за димом від першої, низової.
І по-третє, в цей же день керівництво місцевої ДСНС направило працівників дослідно-випробувальної лабораторії Аварійно-рятувального загону спецпризначення з метою визначити причини верхової пожежі. І лаборанти знайшли місце, з якого вона почалася – на сосні була підвішена автомобільна покришка, а поряд лежала ємність з запалювальною речовиною. І по всій площі лісу, що постраждала від вогню, виявлено декілька таких місць підпалів.
Надлюдські зусилля рятувальників
Через сильний вітер полум’я розповсюджувалося дуже швидко. Стовп вогню подекуди досягав 30 метрів і перескакував через захисні пожежні просіки, навіть не затримуючись. Очільник Херсонської ДСНС Сергій Чорний каже, що коли підраховували для себе, яку площу вогонь охопив за перший день пожежі, виявилося, що вигоріло 170 гектарів лісу. Та найбільш страшним було те, що пориви вітру постійно змінювали напрямок, завихрення через просіки – непередбачувані, тож люди у будь-який момент могли опинитися у вогняній пастці.
Локалізувати полум’я вдалося лише ввечері 30 травня.
На допомогу лісникам та пожежним Херсонщини викликали авіацію ДСНС, було задіяно два літаки, працював гелікоптер, приєдналися вогнеборці з Миколаївської та Запорізької областей, військові. Люди з навколишніх населених пунктів приїжджали зі своїми інструментами, теж гасили полум’я, підвозили воду, їжу. Та їсти не хотілося, тільки постійно відчувалася страшенна спрага.
Про те, що найбільша проблема була з водою, згадує і Володимир Михайленко. Води бракувало не тільки для пиття, а й для боротьби з полум’ям.
Голіруч проти стихії важко
За статистикою, пожежі почастішали, коли лісництва почали фінансуватися недостатньою мірою. Більшість державних лісомисливських господарств (ДЛМГ) в Україні отримують основний прибуток від заготівлі та продажу промислової деревини. Але це не про Херсонщину. Адже, на відміну від інших ДЛМГ, тут така діяльність заборонена, бо ці ліси – ґрунтозахисні. Тому лісгоспи області заробляють на всьому, «на чому доведеться»: збирають насіння на продаж; вирощують декоративно-посадкові матеріали, зокрема, торік їх продали майже 8 тисяч штук, та ще реалізували на 1 млн гривень основних лісоутворюючих порід; косять сіно, тюкують; тримають корів – доять їх і здають молоко; там, де є рілля, сіють пшеницю. Однак всі ці «заробітки» покривають лише 30% від потреби. Тобто, на 70% Херсонські лісництва завжди були і залишаються дотаційними.
До 2015 року їх фінансували завдяки загальнодержавній програмі «Ліси України», під яку виділялися кошти на ведення лісового мисливського господарства, охорону і захист лісів. У 2015 році дія цієї програми закінчилася, а нової досі немає. Тож до лісництв кошти з державного бюджету не надходили три роки поспіль, півтора року люди майже не отримували зарплатню, як наслідок, багато фахівців звільнилися. На початок 2016 року в штаті лісництв Херсонщини було 1600 працівників. Зараз – 560. За нормативами, на одного майстра лісу (він – та сама людина, яка передовсім відповідає за збереження насаджень) має бути не більше 600 гектарів. Через брак кадрів на одного майстра лісу тепер припадає і по півтори, й по дві тисячі га на суходолі, а у плавневої системи – ще більше, по 3 тис. га. Штат працівників лісопожежних станцій (ЛПС) передбачає 450 осіб. На сьогодні є лише 160.
На Херсонщині ще у 2001 році був розроблений Проект протипожежного устрою лісів, запланований на 10 років. Він передбачав створення за обласний кошт протипожежних коридорів, розривів, будівництво доріг в лісах, спорудження водойм, де можна було б брати воду на гасіння вогню. Була розроблена схема встановлення спостережних веж, підрахована кількість протипожежних станцій, чисельність членів команд, їхнє технічне забезпечення – скільки пожежних автомобілів, скільки мотоциклів для патрулювання, іншої техніки. Доріг передбачалося 307 км, а прокладено лише 20. Треба 90 водойм, а їх – 24 природних, та ще дві побудували. На ті часи кошторис проекту сягав більш ніж 300 мільйонів гривень. Тепер цю суму легко можна помножити, як мінімум, на 10.
У цьому році лісництва Херсонщини нарешті отримали фінансування на охорону лісів. На це зі спеціального фонду державного бюджету виділено 66 мільйонів гривень. Тож лісники вже мріють повернути назад своїх фахівців, що звільнилися та поїхали на заробітки, зробити ревізію матеріально-технічних засобів боротьби з пожежами та навіть щось відремонтувати й закупити.
А поки доводиться працювати з тим, що є та домовлятися з рятувальниками ДСНС. За державними приписами, якщо пожежа охоплює менше, ніж на 5 га, лісники мають її гасити самі, якщо вогонь палає на більшій площі – викликати на допомогу пожежних. Але в останні роки, як зізнався керівник Головного управління ДСНС України у Херсонській області Сергій Чорний, якщо лісники бачать десь пожежу, одразу повідомляють про неї рятувальникам, і туди оперативно направляють техніку та людей ДСНС. Адже коли вогонь розгориться до 5 га, дуже велика ймовірність, що вже почнеться верхова пожежа, а гасити її набагато складніше, ніж низову на ранній стадії. Та й чим швидше пожежу згасити, тим менше лиха вогонь накоїть.
