Мовою дипломатії: гуманітарії провели міжнародну наукову конференцію

     21 лютого 2019 р. на гуманітарно-педагогічному факультеті розпочала роботу Міжнародна науково-практична конференція «Українська дипломатія в добу національно-визвольних змагань (1917–1921 рр.): історія, проблеми, протиріччя», присвячена 100-річчю проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.

     Як зазначив у вступному слові декан гуманітарно-педагогічного факультету Василь Шинкарук, Акт Злуки – це та знаменна подія, що мала велике історичне значення. Він заманіфестував перед усім світом неподільність українських земель, єдність і солідарність українського народу, став прологом до постання сучасної соборної суверенної України. Актуальним у добу національно-визвольних змагань було становлення та діяльність дипломатичної та консульської служби, а розроблені нормативно-правові акти стали підґрунтям для її роботи і в подальші роки та складають на сьогодні історико-правову спадщину української дипломатії.

     Від імені ректора Станіслава Ніколаєнка з вітальним словом звернувся до учасників проректор з міжнародних зв’язків Вадим Ткачук, зазначивши, що міжнародні зв’язки незалежної України, закладені ще в добу визвольних змагань 1917–1920 рр., продовжують сьогодні розвивати у Національному університеті біоресурсів і природокористування України.

     Його підтримав Сільвен Ріголе, Аташе з університетського та наукового співробітництва посольства Франції, який указав, що між вищими навчальними закладами двох держав уже підписано понад 50 угод про співпрацю, діє програма обмінів науковців (PHC) «ДНІПРО». Основними принципами українсько-французького співробітництва є інтеграція і партнерство.

     Крім вітчизняних науковців, дипломатів, надзвичайних і повноважних послів та колишніх членів українського уряду, освітян, молодих вчених, студентської молоді, значний інтерес до конференції виявили зарубіжні дослідники з восьми країн світу: Польщі, Німеччини, Австрії, Канади, США,Молдови, Ізраїлю, Греції.

     Член Національної спілки журналістів України Іван Чиж зауважив, що як і на початку ХХ ст., так і сьогодні, саме молодь стоїть в авангарді боротьби за українську державність, а захисником інтересів України на міжнародному рівні є національна дипломатія.

     Історичні паралелі у взаєминах окреслив Алієв Талят Мусеїб Оглу, Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Азербайджан в Україні 2001-2010 рр., акцентувавши на економічних аспектах сьогоднішньої співпраці, зокрема в нафтогазовій сфері.

     У своїй доповіді, присвяченій талановитому дипломату Л.Бачинському, доктор філологічних наук, професор Василь Шинкарук зазначив, що для його земляків, його родини подія від 22 січня 1919 року є особливим днем в календарі ще й тому, що делегацію від Західноукраїнської Народної Республіки мав честь очолювати родич дружини, односельчанин Левко Бачинський, який, увійшовши до проводу ЗУНР, зініціював відкриття першої української гімназії та обґрунтував основи земельної реформи в Галичині. Доцільно переосмислювати історичні і культурні події, відроджуючи історичну пам’ять, вшановуючи замовчуваних героїв. Захист територіальної цілісності є обов’язком кожного громадянина, а відчуття соборності має жити в кожному серці.

     Його підтримала доктор історичних наук, старший науковий співробітник Центру пам’яткознавства НАН України Лариса Федорова, яка вказала на відсутність об’єктів культурної спадщини в царині української дипломатії, хоча інформаційний потенціал дозволяє провадити не тільки наукові дослідження, а навіть створювати нові туристичні маршрути. Пропозиція до співпраці між університетом і науковою установою, яку вона представляє, дістала схвальну оцінку керівництва і присутніх.

     Доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук наголосив на тому, що український чинник зіграв ключову роль у подіях 1917 року. Підняття на стінах Кремля у лютому синьо-жовтого прапору, який перебував там аж до листопадового більшовицького перевороту, як і події 1991 р., коли він знову замайорів у Москві, беззаперечно доводять державотворчий потенціал української нації.

     З ним погодився відомий журналіст-політолог, кандидат філософських наук, провідний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України Олександр Шморгун, зазначивши, що потрібно враховувати історичні аналогії і проводити паралелі між ХХ і ХХІ ст. Однією із причин об’єктності української держави і перманентної безсилості української дипломатії є відсутність неупередженого аналізу стосунків з країнами Західної і Східної Європи. Розбіжність у розумінні ключових питань в Європейському Союзі – єдність регіонів чи єдність націй – негативно відображається на сприйнятті України як суб’єта міжнародної політики.

     Від студентського колективу з музичним вітанням «Горнусь до тебе, Україно» до присутніх звернувся студент Данило Карачевський – учасник телешоу «Україна має талант», а також Катерина Столяревська і Мар’яна Гостян. Культурологічну складову пленарного засідання міжнародної конференції завершив заслужений артист України Віктор Кавун.

     Безумовною «родзинкою» став виступ молодої генерації дипломатів – студентів 1 і 2 курсу спеціальності «Міжнародні відносини» гуманітарно-педагогічного факультету, які креативно донесли до всіх учасників своє бачення взаємин між Україною і країнами світу. Його лейтмотивом стали слова Лева Бачинського «…Ми… власною волею хочемо і бажаємо обновити національно-державну єдність нашого народу».

     Конференція продовжить свою роботу на семи секційних засіданнях і триватиме два дні.

Наталія Кравченко, 
доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук