Лілія Гриневич: маємо забезпечити високі стандарти якості і бути частиною європейського простору вищої освіти

     В університеті розпочався цикл нарад семінарів з обміну досвідом керівництва факультетів, ННІ та завідувачів кафедр.

     Це вже традиція – проводити в січні такі зібрання для підвищення кваліфікації викладачів, зазначив ректор університету Станіслав Ніколаєнко. І те, що цього року їх відкриває міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, безумовно, стане запорукою плідної роботи і процвітання нашого вишу.

     Сьогоднішня розмова присвячена світоглядному документу – Паризькому комюніке, який визначає напрямок розвитку простору європейської вищої освіти на найближчі два роки. А ми з вами претендуємо стати його частиною, розпочала Лілія Гриневич. Чи не найбільша прогалина у нашій вищій освіті – забезпечення високих стандартів якості. Наразі якість освіти в Україні дуже відрізняється, причому не лише між окремими освітніми закладами, а й всередині одного – між його освітніми програмами.
     Тож особлива увага – на запровадження нових інновацій підходів у навчанні та викладанні (технології відкритого навчання, міждисциплінарні освітні програми, синергію між освітою, наукою та інноваціями, розвиток навиків роботи в цифровому світі, дистанційне та змішане навчання, підтримка інституційних, національних та загальноєвропейських ініціатив щодо педагогічної освіти та неперервного професійного розвитку викладачів). Все це необхідно запровадити, якщо ми претендуємо на звання європейського університету. Україна, в силу свого географічного розташування і нижчої вартості життя (порівняно з країнами ЄС) має всі шанси залучати на навчання все більше і більше іноземних студентів.

     Міністр спинилася на автоматичному визнанні кваліфікацій (повне запровадження ЄКТС, використання ЗВО Довідника користувача ЄКТС в редакції 2015 р., застосування МОН рекомендацій Лісабонської конвенції визнання кваліфікацій, особливо щодо біженців, переміщених осіб тощо, створення МОН та ЗВО прозорих процедур визнання результатів навчання, в т.ч. – неформального та інформального) та гармонізації додатку до диплому. Зокрема пілотному проекті Європейського студентського квитка, у створенні якого ми б теж хотіли взяти участь.
     Щодо дискусійного питання кваліфікацій короткого циклу. Поки в Україні дискутували на тему, чи потрібні молодші бакалаври, Європа висловилася «за». Яким буде співвідношення між молодшим спеціалістом і вищою освітою – поки що лишається складним питанням.
     Повертаючись до якості вищої освіти, Лілія Гриневич наголосила: тут головна наскрізна лінія – академічна доброчесність. У нашій країні у цьому питанні, на жаль, негарний шлейф. Він тягнеться ще зі школи, де процвітала культура списування. Тому зараз ми розтлумачуємо ще зі школи: це крадіжка інтелектуальної власності. Але роботи саме з виховання академічної доброчесності ще багато.

     Ще один дієвий механізм забезпечення якості освіти - тісний зв'язок з ринком праці. Тут і галузеві рамки кваліфікацій, і професійні стандарти, і створення кваліфікаційних центрів тощо.
     Як мотивацію до надання якісних освітніх послуг можна розглядати і автономію університетів. Основне завдання на 2019 рік у цьому напрямку – формування у суспільстві поняття фінансова автономія. Бо поки що часто стикаємося з бажанням у вишів одночасно бути фінансово автономними, зберігши при цьому всі позитиви, які дає бюджетне фінансування.

     У 2019 році, окрім грантового фінансування наукової роботи, Міністерство освіти і науки запроваджує базове наукове фінансування. Поки що це лише 100 мільйонів гривень, але нам важливо проторувати стежку, зазначила міністр. Головне: фінансуватимуться університети, які демонструватимуть найкращі наукові результати.
     Утворюються нові інституції – Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Національне агентство кваліфікацій і освітній омбудсмен та розробляються нові концепції – дуальної, педагогічної і юридичної освіти, а також згадана вже трансформація молодшого спеціаліста. Головний виклик, який стоїть перед нами, – модернізувати і оптимізувати систему вищої освіти.

     Серед здобутків минулого року Лілія Гриневич назвала перезавантаження НАЗЯВО, затвердження нових стандартів вищої освіти, ЗНО для вступу на магістратуру на правничі спеціальності та окреме вікно в Еразмус+. А також ресурсне забезпечення університетів. Зокрема, у понад 20 університетах здійснено термомодернізацію будівель, оновлення систем опалення, вентиляції, освітлення у закладах вищої освіти. І тут НУБіП є, безумовно, зразком.
     Ми живемо у добу змін, тому дуже актуальним лишається вдосконалення нормативної бази (внесення змін до Закону України «Про вищу освіту», до Бюджетного, Податкового та Митного кодексів України, «Про фахову передвищу освіту» та інших).
     І завершуючи, міністр освіти і науки Лілія Гриневич наголосила: тільки спільними зусиллями і співпрацею ми зможемо рухатися у європейський освітній простір.

     Після такої цікавої доповіді бажаючих поставити питання очільниці галузі було багато. Декан факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Микола Доля поцікавився новаціями у діяльності спеціалізованих вчених рад.

     Відповідь: НАЗЯВО запрацює, проведе ревізію чинних нормативів і представить свою концепцію. Поки що працюємо за законодавчою базою, яка діє зараз.
     МОН – орган, який формує політику в галузі освіти. Що сьогодні заважає навести порядок в отриманні ліцензій на нові спеціальності? – це вже питання від директора ННІ лісового і садово-паркового господарства Петра Лакиди.

     Нас часто звинувачують у занадто великому тиску. Тому, хоча МОН дійсно відповідає за ліцензування, ми дали дерегуляційні ліцензійні умови. Хоча, на жаль, дійсно були прецеденти, коли ліцензію відбирали, адже у пріоритеті завжди одне – якість освіти.
     Схоже питання прозвучало і від декана факультету ветеринарної медицини Миколи Цвіліховського: чому сьогодні виші, які не мають факультетів ветеринарної медицини ліцензують нові спеціальності «Ветеринарно-санітарна експертиза»?

     Відповідь: у ліцензійних вимогах немає пункту про обов’язкову наявність такого факультету. Якщо маєте конкретні пропозиції – давайте їх розглянемо.
     Завідувач кафедри аграрного, земельного та екологічного права імені академіка Василя Зіновійовича Янчука Володимир Єрмоленко висловив стурбованість станом підготовки юристів у непрофільних вишах, як наш. Адже НУБіП знайшов і заповнив свою нішу – готує, наприклад, спеціалістів із земельного права.

     Тут не може бути лінійного рішення, як то державне замовлення розподіляється тільки на профільний виш, погодилася міністр. Рішення повинно базуватися на якості підготовки. Саме НАЗЯВО має створювати рейтинги за освітніми програмами. Будемо працювати над критеріями розподілу.
     Начальник науково-дослідної частини Володимир Отченашко поцікавився міністра гості стосовно положення про дослідницький університет.

     Відповідь: з цього приводу точаться жваві дискусії і це говорить про одне: питання потребує ще обговорення, єдине – зволікати понад міру теж не потрібно.
     А Станіслав Ніколаєнко відмітив цікавий американський досвід і запропонував розглянути його при створенні положення про дослідницькі університети.

     Начальник кафедри військової підготовки Анатолій Есаулов зазначив про доцільність створення центрів для навчання школярів з дисципліни «Захист Вітчизни». Адже поки що київські школярі навчаються на базі НУБіП і навантаження на кафедру величезне.
     Школами опікується місцеве самоврядування. І в деяких областях такі центри вже є. Тут справа не у відсутності можливостей, а у політичній волі влади на місцях, відповіла міністр.
     А голова Студентської організації Максим Паламарчук поцікавився, чи не збільшаться стипендії.

     На жаль, ні. Тільки будуть перераховані у відповідності з відсотком інфляції.
     І це було останнє питання до Лілії Гриневич, яке дозволив поставити час зустрічі. Після чого свої доповіді представили наші колеги.
     Завідувач кафедри дендрології і лісової селекції Юрій Марчук говорив про роль вчених університету у розробці стратегій розвитку держави. Тут кафедра, яку він очолює, показала приклад: організували на базі ННІ лісового і садово-паркового господарства виїзні засідання профільних комітетів Верховної Ради України.

     Декан факультету інформаційних технологій Олена Глазунова представила своєрідний огляд «ІТ для сучасного викладача університету». Вийшло на продовження теми Паризького комюніке: використання інформаційних технологій для навчання і вкладання.

     А Володимир Отченашко підняв надактуальне питання академічної доброчесності, навівши результати відповідних опитувань, проведених в університетах України. Він наголосив: основна компонента формування академічної доброчесності – просвітництво, а спосіб запобігання негативним проявам – давати студентам творчі, а не механічні, завдання.

     Резюмуючи сказане, Станіслав Ніколаєнко відмітив: стосовно академічної доброчесності у НУБіП набагато кращі показники, ніж в середньому по країні, адже ми розпочали цю роботу ще 2014 року. А ще більше покращити ситуацію можна одним методом: боротися за кращого абітурієнта. І тут застосовувати знову ж таки творчий підхід – від зустрічей і до організації гуртків за інтересами для обдарованих школярів.

          Презентацію виступу Лілії Гриневич можна завантажити за посиланням:

https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u18/mon_2019-01-13_vishcha_osvita.pdf

Ірина Білоус