До 100-річчя проголошення незалежності Української народної республіки

 

      У перші дні 1918 року – 9-го січня за старим стилем (22-го – за новим) проголошено суверенну республіку Україна.

    Серед буремних подій Революції 1917–1921 рр., що їх сторічні роковини віншуються сьогодні в Україні, чимало таких, що вони стали символами прагнення народу до побудови власної Держави, набуття нею справжнього суверенітету й міжнародного визнання. До таких поряд з іншими безумовно належить й прийняття 22 січня 1918 р. у Києві IV Універсалу Української Центральної ради, – державно-правого акту, що він проголошував незалежність існуючої тоді Української Народної Республіки, і сто років якому виповнюється цього місяця. 

     IV Універсалом УНР проголошувалася «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу», а її виконавчий орган, Генеральний секретаріат – Радою Народних Міністрів.

 

     IV Універсал змінив постійну армію на міліцію, оголосив проведення виборів народних рад – волосних, повітових і місцевих, установив монополію торгівлі, контроль над банками, підтвердив законодавчу передачу землі селянам без викупу, зобов’язав Раду Народних Міністрів продовжити вже триваючі перемовини з Центральними державами, завершивши їх укладанням мирних угод.

     Щоб оцінити сьогодні значення документу, варто ще раз звернутись безпосередньо до змісту ІУ Універсалу:

1) УНР проголошувалась незалежною, вільною суверенною державою українського народу;

2) Заявлене прагнення УНР жити у мирі й злагоді з усіма сусідніми країнами;

3) Проголошено належність влади в Україні народу України;

4) Підтверджено скликання Всеукраїнських Установчих зборів;

5) Політика більшовиків визнавалась такою, що вона веде до громадянської війни, уряд зобов’язано вести боротьбу проти прибічників більшовиків в Україні;

6) Вирішено негайно почати мирні перемовини з Німеччиною;

7) Заплановано провести земельну реформу в інтересах селян;

8) Задекларовано державний контроль над торгівлею і банками.

     Зазначимо, що, як і ІІІ, ІV Універсал було поставлено на голосування Малої Ради, що надавало йому значення законопроекту, а Мала Рада затвердила його 24 січня, підписавши днем внесення до Малої Ради – 22 січня 1918 р. 

 

     Й до сьогодні і напевне саме у наш час лишається актуальним прикінцевий заклик Універсалу: