У пошуках власної ідентичності
Попри те, що офіційний початок нової культурно-освітньої програми Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе», що ініційована МОН України та Українським фондом культури, відбудеться тільки 5 жовтня, НУБіП України та кафедра філософії, вже розпочали активну діяльність спрямовану відкрити нові с торінки України, українського суспільства та кожного члена великої спільноти, яка називається УНІВЕРСИТЕТ.
«Пізнай себе» заклик визначного українського мислителя Г.С. Сковороди, сьогодні набуває неабиякої актуальності. Зрозуміти «Хто Я?», «Хто такі українці?», «Чим Ми, Українці, відрізняємося від інших європейських і неєвропейських націй?» означає окреслити перспективу подальшого цивілізаційного розвитку України. Бо, як відомо, широко декларована сьогодні інтенція на євроінтеграцію, не завжди однозначно сприймається суспільством, навіть попри ті світоглядні зміни, які відбулися після Революції Гідності. Так, цілком закономірно виникають питання чому ж у нашому суспільстві, і особливо в середовищі молодих людей, проявляється недовіра до тих цінностей, які сповідує європейське суспільство, і якими світоглядними та аксіологічними принципами користуємося МИ, українці.
Відповіді на ці питання, як справедливо зауважував свого часу С. Гантінгтон, лежать у царині культури. Саме вона, робить українців українцями, водночас формуючи почуття етнічної, а згодом і національної єдності. Саме тому, намагаючись віднайти відповідь на питання «Хто Ми?», водночас пізнаючи себе, викладачі кафедри філософії разом із студентами ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження вирушили до Національного музею народної архітектури та побуту України. Адже, тут як ніде, представлено етнографічну різноманітність України та візуалізовано світоглядні орієнтації більшості українського населення. Власне, саме тут, під останніми променями осіннього сонця та готуючись до «Весілля свічки» та «Одруження комина», студенти та викладачі кафедри філософії провели виїзний науково-практичний семінар «Роль села в українській культурі».
Проблема, яка на перший погляд, видавалася дуже простою, викликала бурхливе обговорення, у підсумку поставали все нові і нові проблеми, які у кожному випадку стосувалися проблеми українського державотворення та вибору цивілізаційного вектору України. Під час роботи науково-практичного семінару, усі його учасники стали трішки істориками, трішки філософами, трішки політологами, і всі разом українцями.
Жвава дискусія навколо окремих аспектів окресленої проблеми зустрічала цілковиту солідарність у розумінні того, що село та сільська культура відіграють непересічну роль не тільки у розвитку української культури, українського світогляду та ментальності, а впливають на цивілізаційний вибір України. А відтак, розбудова села – має стати одним із пріоритетних напрямків роботи не тільки нашого університету, а й всієї держави. Бо, доки ми мислимо премодерними цінностями та керуємося звичаєвим правом, претендувати на статус сучасної європейської держави, буде надзвичайно складно.
Звичайно, подорож до одного із наймальовничіших куточків Києва не обійшлася і без розваг.
У науково-практичному семінарі взяли участь: викладачі кафедри філософії, а саме: С.Сторожук, І. Матвієнко, С. Шкіль, Т. Данилова; студенти ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження, а саме: Михайлов О., Болбот А., Єжевський М., Савченко І., Жолудєв Р., Морозюк О., Бісовецький Д.. Халюта А., Мельнічук О., Волочай С., Дюбо Є., Матвєєв Є., Кочубей С.
Світлана Сторожук,
доцент кафедри філософії