[Сергій Нетяга]: Постійно зростаємо і не зупиняємося. Історія успіху видатних випускників факультету ветеринарної медицини НУБіП України
Сергій Нетяга, заступник директора цього господарства, впевнений, що для хорошого результату потрібно багато і важко працювати, не очікуючи підтримки тільки від держави. За його словами, як і апетит, що приходить під час їжі, жага до розвитку та нарощення поголів’я зростала щоразу більше в ході роботи на фермі.
Мені випала нагода поговорити з Сергієм Олександровичем і дізнатись багато цікавих подробиць.

-
Представтесь та розкажіть про себе.
— Мене звуть Нетяга Сергій Олександрович. Я випускник ще колишнього Національного аграрного університету (НАУ) 2006 року за спеціальністю «Ветеринарна медицина». У 2008 закінчив магістратуру в цьому ж ЗВО. Вже в той час, я для себе виділив ВРХ як основний напрямок роботи, і в цьому велику роль зіграла кафедра терапії і клінічної діагностики та особливо мій керівник магістерської роботи Береза Володимир Ілліч.
-
Розкажіть, чим займається господарство?
— ФГ «МАЇСС» займається рослинництвом ще з 2004 р., а тваринницький напрям взяли в роботу з 2010 р. В той час, коли ми викупили господарство у попередніх власників, тут було всього 90 голів худоби. Тоді було прийнято рішення – якщо займатися цією справою, то займатися серйозно.
Тоді перед нами постали непрості задачі: як підвищити рентабельність господарства, збільшити продуктивність тварин та покращити матеріально-технічну базу. В мене особисто був досвід роботи в інших господарствах, більшість з яких у бізнес ніколи гроші не вкладали і не планували.
-
Які позитивні зміни відбулися за роки Вашої роботи в ФГ «МАЇСС»?
— Ми ніколи не зупинялися протягом всього періоду нашої діяльності. Ще у 2011 році були першими, хто поставив доїльний зал із системою роздільного доїння – кожна дійка доїться окремо, щоб швидко виявити основні хвороби і не видоїти так зване «брудне» молоко в загальну систему. Також були першими в Україні, хто поставив робота для годівлі телят. Телят дуже багато, орієнтовно 360-380, яких треба вигодовувати молоком. Будиночки – це добре, але тричі поїти, тричі мити відра – трішки витратно з точки зору часу. Маємо кормороздатчик, який має дві січкарні в хоботі, де готується корм, і бункер для змішування. Ми ніколи сюди не купували дешеві речі. Станок для розчистки копит КВС-800 також був у нас перший в Україні.

-
Яка тенденція приросту поголів’я в останні роки у господарстві?
— Ми постійно будуємося і нарощуємо поголів’я. Наприклад, минулого року за 3 місяці побудували корівник на 500 голів. Своїми силами, поки сніг лежав – ми будували. Кажуть, що апетит приходить під час обіду – так і є. На сьогодні в господарстві нараховується 6 тис. дійного стада.
-
Як контролюєте якість кормів та отриманої продукції у господарстві?
— Ми не маємо своєї лабораторії. Є мікрохвильова піч – це найкращий лабораторний інструмент для визначення сухої речовини. Маємо сита для фекалій, сита для кормів. Ми не сіємо кожного дня, але якщо ми бачимо, що є потреба, бачимо, що щось в раціоні змінюється, то це обов’язково контролюємо. Також постійно користуємося послугами сторонніх лабораторій.

-
Чи відвідуєте профільні виставки та ярмарки? Наскільки важливим є спілкування та обмін досвідом із колегами особисто для вас?
— Обов’язково відвідую, якщо є розуміння, що щось нове для себе почерпнеш. Господарство витрачає немалі кошти на стажування та підвищення кваліфікації спеціалістів в багатьох країнах світу.
Наостанок хочу додати, що завжди треба розраховувати тільки на свої сили, свою команду і підтримувати співпрацю з надійними компаніями, які можуть допомогти тобі піднятися ще на один щабель вище в продуктивності та рентабельності.
-
З ваших слів зрозуміло, що ви не розчарувалися у виборі професії лікаря ветеринарної медицини. Щоб ви порадили майбутнім абітурієнтам?
— Майбутнім абітурієнтам раджу без вагань обирати факультет ветеринарної медицини НУБіП України. Цей факультет допоможе сформувати вас, як спеціаліста ветеринарної медицини. Випускники факультету можуть обирати декілька напрямків своєї професійної діяльності. А в умовах сьогодення це важливий пріоритет (не кожна спеціальність має таку універсальність) серед інших професій.
-
Дякую вам, Сергію Олександровичу, за цікаве, змістовне та пізнавальне інтерв’ю. Від себе хотілося побажати Вам професійних звершень, успіхів і мирного неба над головою.
Розмовляла Марина Дробот,
асистент кафедри терапії і клінічної діагностики