ІІ Міжнародна Літня школа «Досягнення сучасних природничих наук для забезпечення сталого розвитку суспільства» успішно завершена

6 серпня 2016 року

     В суботу 30 липня 2016 року успішно завершила свою роботу ІІ Міжнародна Літня школа «Досягнення сучасних природничих наук для забезпечення сталого розвитку суспільства». Дещо втомлені від напружених занять (а їх виявилося немало в програмі літньої школи) та зворотної подорожі з Вроцлава до Києва відстанню в понад 1000 км, проте задоволені і сповнені нових знань, вражень та знайомств, учасники української сторони повернулися додому. Вашій увазі пропонуємо короткий звіт перебігу польської частини ІІ Міжнародної літньої школи, гаслом якої було «Сталий розвиток для безпеки життя». Звичайно, всі зацікавлені могли приєднатися до групи «II Іnternational Summer School» в Facebook (https://goo.gl/9FgWy3), і слідкувати за подіями в режимі on-line, або в довільний час входити на сайт Центру професійного розвитку кадрів (http://science-education.com.ua/) та переглядати фотогалереї, систематизовані по дням та подіям літньої школи, а також презентації та навчальні матеріали.

     Проте, на нашу думку самих фото замало, вважаємо за необхідне передати змістову наповненість заходів, поділитись враженнями, підвести підсумки та зробити перспективні висновки.

     Тож рушаймо калейдоскопом подій польської частини літньої школи. Подібно до програми української частини, на учасників чекали лекції, майстер-класи та виїзні практичні заняття. Серед лекторів – науково-педагогічні працівники Вроцлавського природничого університету та Національного університету біоресурсів і природокористування України. Зокрема, професор Пьотр Новаковський з лекцією «Зміни в аграрному секторі Польщі під впливом спільної європейської аграрної політики» (довідка: проф. П. Новаковський починаючи з 2004 р. і до цього часу є членом робочої групи ЄС щодо формування європейської політики в козівництві і вівчарстві).

     Професор в своїй лекції зосередився на аналізі нинішньої ситуації в аграрному секторі країн ЄС, особливостями його функціонування в Польщі, де переважають фермерські господарства з середньою площею земель 11 га, і де фермери з моменту приєднання Польщі до ЄС отримують дотації, метою яких є мотивування останніх до належного екологічного утримання своїх земель. Власник малого фермерського господарства в Європі отримує державні кошти не для виробництва с.-г. продукції, а для збереження земельних ресурсів в належному стані, дбанні про підтримання якості земельних угідь. 
     Всі аналітичні дані в лекції професора базувалися на статистиці економічної ситуації в Європейських країнах, що розміщується і постійно оновлюється на сайті www.fadn.pl.

     На наше логічне питання щодо рекомендацій для України, професор з посмішкою відповів, що Україна володіє таким потужним аграрним потенціалом, що після вступу до ЄС всі фермери Європи залишаться без роботи. А якщо говорити серйозно, то рецептом для України є державна політика збереження малих господарств на селі, надання їм дотацій та підтримки. «Майбутнє за соціальним і екологічним сільським господарством. В розвинених країнах на розмірений сільський стиль життя можуть собі дозволити лише забезпечені люди, а суспільство, в якому сформовані цінності поваги до другої людини, до оточуючого навколишнього середовища виносить ці країни в лідери в економічному розвитку. Дуже важливим моментом в розвитку економічної складової в аграрній сфері є формування в населення культури і патріотизму в споживанні продуктів вітчизняного товаровиробника. Гроші повинні залишатися на місцях для розвитку і збагачення місцевого населення. Тоді сільські жителі не будуть їхати в місто, покидати свою малу і велику Батьківщину», – підсумовував професор.

     Цікавою і пізнавальною була лекція доктора М. Озембловського на тему «Базові аспекти популяційної генетики, епігенетики та харчових навичок населення».

     Останні молекулярні дослідження, що здійснюються на факультеті харчових технологій Вроцлавського природничого університету спільно з провідними університетами країн Скандинавії, Бенелюксу, Франції, Іспанії, Італії, Ізраїлю та ін. виявляють значну залежність генотипу населення від харчових навичок прийнятих впродовж поколінь в родині. «Єдність понять «людина продукти харчування - здоров’я» стали лейтмотивом останнього, завершеного в дослідницькій частині, потужного наукового проекту «ОVOCURA», реалізованого під керівництвом професора Т.Тчішки (до речі новообраного ректора Вроцлавського природничого університету). На сьогодні проект знаходиться на етапі впровадження в промислове використання, а його результати дозволили змінити державну політику як в Польщі так і в Європейському масштабі в бік виробництва харчових продуктів високої якості з вираженими лікувальними властивостями», з гордістю ділився доктор М. Озембловський. Довідка: з ініціативи науковців кафедри харчування людини та діетики Вроцлавського природничого університету з 1 вересня 2015 року в шкільних навчальних закладах Польщі постановою уряду заборонено здійснювати продаж солодких газованих напоїв, іншої цукровмісної продукції, а також чіпсів, сухариків, солоних горішків тощо.

     Інформаційно насиченими були майстер-класи доктора Я. Марковського.

     Учасники літньої школи мали змогу на практиці навчитися користуватися комп’ютерною програмою HEC-RAS 4.1.0 та запрограмувати будівництво і функціонування водних об’єктів.

     Жвавий інтерес викликала лекція представника НУБіП України професора Василя Юхновського на тему «Екологічне використання земель в контексті розвитку агролісівництва».

     Проф. В. Юхновський представив досвід України та інших Європейських країн у використанні лісових насаджень для збереження якості земельних ресурсів, розкрив функції лісових посадок як поглиначів пилу, галасу, вологи; пояснив їх роль для забезпечення температурного режиму та комфорту для людей.

     Найбільше вражень та захоплень в учасників літньої школи, безсумнівно, від виїзних занять. Наші польові заняття розпочалися з відвідування навчально-дослідного господарства Вроцлавського природничого університету в живописній гірській місцевості Радомеж близько 100 км від Вроцлава в бік Німеччини.

,

     Тут в умовах вільного випасу утримується стадо м’ясної великої рогатої худоби французької породи Charolaise. За останні кілька років завдяки селекційній роботі науковців університету вдалося отримати чисту породну лінію.

     Від березня і до грудня стадо вільно утримується на гірських луках і прилеглих полях, а охороняє їх лише електричний пастух. Раз на добу до стада підвозять воду та змінюють локалізацію пастуха. Основний дохід – від реалізації породистих піврічних телят. «Маємо постійних клієнтів з Італії та Швейцарії, які в черзі уже чекають на наш молодняк», хвалиться менеджер НДГ в Радомежу, колишня випускниця зооінженерного факультету Вроцлавського природничого університету пані Агнешка, яка мешкає тут же на території господарства з чоловіком та двома синами. Власне ця родина і є єдиними працівниками, що обслуговують і доглядають за господарством. Довідка: денний приріст молодняка складає до 1,8 кг на добу. Впродовж перебування на вільному випасі худоба не дістає жодного додаткового підкорму. Взимку стадо забирається до реконструйованих хлівів, де відбувається отелення. Ціна від продажу одного 6 місячного теляти 1 тис. доларів.

     Фактично весь рік до господарства приїжджають студенти, аспіранти та науковці з університету. Господарство знаходиться на самоутриманні, а весь отриманий дохід використовується на придбання необхідної техніки та забезпечення належних умов проживання для приїжджаючих.

     

     Далі за маршрутом – агротуристичне багатофункціональне господарство «Ковалеві скали».

     В господарстві утримуються довгорунні вівці, кози і олені, кури і гуси, кролики і навіть волохаті свині. 
     Крім насолоди гірським повітрям, контактом з домашніми тваринами та смакування регіональних страв, в господарстві проводяться екологічні уроки та майстер-класи для школярів, вчителів та гостей, бажаючих дізнатися про таємниці прядіння вовни. На жаль, дощова погода зашкодила нам обійти всю господу, але натомість господиня влаштувала нам воркшоп з виготовлення виробів з вовни.

     Кульмінацією програми літньої школи стали презентації групових проектів, в яких міжнародні команди повинні були розробити стратегії сталого розвитку господарств різного масштабу та напрямів виробництва. Всього було чотири проекти, представлені для розгляду – підприємство з виробництва овочевої продукції, козине господарство, молочне підприємство та тепличний комплекс.

     Яких тільки пропозицій ми не вислухали – тут і розробка аплікацій до мобільних телефонів для замовлення продуктів додому, і навчальна ферма для популяризації фермерства, і спеціальні пристрої для вловлювання води з повітря, і переробка біомаси, і система екосервісу в великотоварному підприємстві – це лише мала частина ідей, генерованих нашими учасниками, якими вони захоплено ділилися та відстоювали свою точку зору. Справжня платформа для подальшого розвитку і втілення в життя власного стартапу. Всі презентації можна переглянути на сайті http://science-education.com.ua/.

     На закінчення всім учасникам вручені сертифікати і пам’ятні подарунки. Але найголовніше, кожен, хто долучився до літньої школи, отримав безцінний досвід співпраці, відкриття для себе нових обріїв, переконався, що для успішного руху вперед не можна сидіти на місці, необхідно вдосконалюватися, шукати можливості і докладати зусиль для їх реалізації.

     Отже, ІІ Міжнародна літня школа закінчилася, але це означає, що відкрито набір пропозицій для наступної ІІІ Міжнародної літньої школи. Як завжди, чекаємо на активних та небайдужих, бажаючих співпрацювати, реалізовувати нові цікаві проекти та власноруч розвивати бренд «Національний університет біоресурсів і природокористування України».

 

Наталія Демешкант,
керівник Центру професійного розвитку кадрів,
координатор міжнародної літньої школи 

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook