Микола Томенко у дискусії з викладачами університету: маємо активніше займатися просвітництвом
13 січня університет відвідав голова наглядової ради Микола Томенко. Він зустрівся зі своїми колегами – колективом гуманітарно-педагогічного факультету та поділився думками про просвітницьку роботу, яку науковці повинні активніше виносити на широкий загал.
Минулого року фонд «Рідна країна», який очолює Микола Володимирович, за підтримки держави надрукував повне зібрання творів Михайла Драй-Хмари, присвячене 125-річчю з дня його народження. Мабуть, це найкращий пам’ятник до ювілею такого митця.
Наступний рік фонд планує присвятити популяризації невеликих історичних містечок. І тут потрібна буде якраз експертна допомога науковців. Для того, аби визначити 21 позицію збиратимуть 100 експертів з історії, культурології, архітектури тощо. Після чого відбудеться голосування, яке й допоможе обирати міста, про які писатимуть путівники і зніматимуть фільми.
Викладачі кафедри поцікавилися у гостя, що він думає про таке явище як громадська експертиза? І чи не варто таку роботу перенести на базу університетів – як найменш політизованих закладів? На що Микола Томенко висловив своє занепокоєння тим, що поки що така експертиза в нашій країні є дещо монополізованою певним структурами. І тут потрібно знайти процедуру, хто відбиратиме експертів, які можуть давати справді фахову і об’єктивну оцінку.
Ректор університету Станіслав Ніколаєнко зауважив, що коли стало питання реформування Державного агентства лісових ресурсів України, науковці університету відреагували дуже активно: зібрали «круглий стіл», на якому обґрунтували недоцільність запропонованих змін. Тобто така практика вже є.
Ще одним питанням до Миколи Томенка як голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи була якраз проблема Чорнобиля. У цьому році спливає вже 30 років як сталася ця страшна аварія. І потрібно починати дослідження, як же веде себе природа зараз, зауважив гість. Найкращим виходом він бачить створення природно-радіологічного заповідника, де вчені могли б проводити досліди. Звісно, на територіях, які вважаються чистими. Така інформація була б цікава і світовій спільноті. Потрібно такожвирішувати, що робити з майданчиком далі, хто і за які гроші його обслуговуватиме тощо.
З цього приводу Станіслав Ніколаєнко нагадав, що величезну роботу з усунення наслідків Чорнобильської катастрофи зробили саме вчені нашого університету – його Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології. І вони працюватимуть в цьому напрямку і надалі.
Дякуючи за зустріч, Микола Томенко пообіцяв в цьому році активніше співпрацювати з університетом і кафедрою та передав до бібліотеки університету підбірку книг.
Ірина Білоус
