Про ВІЛ варто знати кожному!

     Науково-педагогічні працівники кафедри соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті спільно із Київським міським правобережним центром соціальних служб із ВІЛ-інфікованими людьми провели тренінгове заняття «Соціально-педагогічна робота із ВІЛ-інфікованими людьми» для студентів напряму підготовки «Соціальна педагогіка» гуманітарно-педагогічного факультету. В процесі роботи директор центру Людмила Олександрівна розповіла про особливості соціально-педагогічної роботи із ВІЛ-інфікованими дітьми в Україні та європейських країнах. Особливу увагу соціальний працівник приділила відповіді на здавалося б просте запитання «Як передається вірус імунодефіциту людини (ВІЛ)?». В ігровій формі студенти разом із модератором дали відповідь на це важливе запитання.

     Вважаємо, що про це повинен знати кожен.
     ВІЛ не передається:
1) в басейнах, саунах і водоймах;
2) через рукостискання;
3) через поцілунки;
4) через укуси комарів;
5) у побуті спільним використанням рушників, посуду;
6) через кашель, чхання.

     Є ризик зараження ВІЛ при:

• татуюваннях, ігловколюваннях, пірсінгу, стоматологічних процедурах – коли салони, клініки не дотримуються гігієнічних правил, інструментарій повинен бути стерильний (до 24 годин вірус може жити у фарбі для тату);
• голінні, якщо користуватися чужим станком, на якому є залишки крові інфікованої особи;
• переливанні крові (якщо не було дотримано встановлених норм щодо перевірки на ВІЛ);
• тактичній медицині.

     Високий ризик зараження ВІЛ:
1) у наркоманів;
2) у людей які ведуть невпорядковане статеве життя;
3) у жінок «секс-індустрії»;
4) ЧСЧ (гомосексуалісти);
5) у новонародженої дитини, мати якої під час вагітності не лікується ретровірусними препаратами (якщо із 24 тижня вагітності жінка приймає ретровірусну терапію – ризик для дитини зводиться до мінімуму, шанс народитися здоровою у дитини – 98%; якщо ВІЛ-інфікована жінка не лікується, шанс народити здорову дитину 20-40%).
 

     Ретровірусна терапія в Україні безкоштовна, фінансування здійснюється із державного бюджету та вливаннями глобального фонду. Прийом таблеток убезпечує від зараження інших, вірус є в організмі, але він «розбитий по частинах». Якщо не приймати відповідні препарати вірус «складається». Тому ВІЛ-інфікованій людині необхідно приймати препарати протягом усього життя і робити це вчасно.

В яких рідинах є ВІЛ в організмі людини?
     У трьох рідинах людського організму накопичується і зберігається (відповідно через них і передається) ВІЛ: кров; жіночі та чоловічі статеві виділення; грудне молоко.

Що робити, якщо людина травмувалася і є підозра на зараження ВІЛ?
- Необхідно звернутися до фахівця якомога раніше (до 72 годин).
- Здійснити за рекомендацією лікаря профілактичну ретровірусну терапію.
- Можна звернутися за допомогою і консультаціями у СНІД-центр або Київський міський правобережний (лівобережний) центр для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді у м. Києві.

Яка офіційна статистика ВІЛ-інфікованості у м. Києві?
     У м. Києві 11 тисяч осіб офіційно зареєстрованих із ВІЛ, з них дітей – 136.

Чи несуть діти загрозу зараження ВІЛ навколишнім?
     Діти не несуть небезпеки: вони не живуть статевим життям, не годують молоком, діти із ВІЛ у місті Києві отримують терапію від народження.

Які симптоми свідчать про зараження ВІЛ?
     ВІЛ може жити в організмі людини десятками років і не проявлятися, а тому найкращий метод діагностики – тест на ВІЛ, який можна зробити безкоштовно та конфіденційно.

Які заходи необхідно здійснювати для попередження поширення ВІЛ?
1) Інформованість суспільства про основні шляхи передачі ВІЛ, профілактику.
2) Формування культури між статевих відносин.
3) Соціально-педагогічна робота із групами ризику.

     У Німеччині завдяки системній роботі із профілактики поширення ВІЛ на 82 млн. населення припадає 200 офіційно зареєстрованих дітей, інфікованих ВІЛ, і це в основному діти мігрантів.

     А ось що про тренінгове заняття та його зміст думають студенти:

«Проблема поширення ВІЛ в Україні є досить актуальною. Починаючи з 1987 року, ця хвороба увійшла в життя наших громадян, забираючи тисячі життів. Тому на цю тему потрібно говорити, проводячи ось такі лекції, тренінги з метою зменшення хворих, поширення хвороби, розвіювання міфів про ВІЛ».
Плахотнюк Юля

«З нами проведено тренінгову вправу «Світлофор», метою якої було, донести нам, майбутнім фахівцям, які є шляхи передачі ВІЛ, розвіяти наші сумніви та переконати в тому, що такі люди не є загрозою для нашого суспільства. Ми повинні жити з ними пліч-о-пліч, підтримувати їх, стимулювати усіх робити тест-аналізи на ВІЛ. Адже бути інформованим – це бути частково захищеним. Головне – виявити хворобу на ранніх стадіях і вживати антиретровірусні припарати, для пригнічення вірусу».
Мандзик Леся

«Я дуже вдячна за таку екскурсію, адже ми почерпнули нову інформацію, розвіяли наші сумніви стосовно ВІЛ. Тепер я стала розуміти, що ВІЛ – це хвороба, з якою можна повноцінно жити, займатися улюбленими справами, відвідувати басейн, гуляти в парку та народжувати здорових дітей. І головне – за наше життя і за наші вчинки, ми несемо самі відповідальність. Тому потрібно берегти своє здоров’я, здоров’я свої близьких та коханих. Життя з ВІЛ можливе, але ми повинні допомогти цим людям, прийняти їх та зрозуміти, ніхто не застрахований від цієї хвороби. Бережіть себе!»

Бондар Наталія

Ірина Сопівник,
доцент кафедри соціальної педагогіки
та інформаційних технологій в освіті