Магістратура за кордоном очима студента: за списування і плагіат - виключення з університету, за спробу дати хабар - екстрадиція з країни

27 червня 2015 року

     Своїми думками та враженнями ділиться студентка магістратури Празького університетунаук про життя Олена Оленіч.
     Для деяких слова «навчання за кордоном» викликають недовіру та сумніви. Але це тільки спочатку. Необхідно побороти в собі всі страхи, впевнено йти вперед та виявиться, що не такий страшний чорт як його малюють. Для більшості, спершу постає проблема мовного бар’єру, як спілкуватись з людьми, які не розуміють твоєї рідної мови. Це всього лиш питання часу. Перебування в оточенні іншомовного населення змушує підлаштовуватись до визначених умов, необхідно дійти певного взаєморозуміння з іншими для подальшого спілкування, навчання та пізнання тієї країни, в якій знаходишся. Все приходить з досвідом.

     Коли нарешті відпадає мовне питання, ти зосереджуєшся безпосередньо на тому, заради чого і приїхав до іншої країни – на навчанні. Воно дещо відрізняється від нашого, українського, має свої особливості. У іноземних ВУЗах більша увага приділяється саме самостійному навчанню, роботі в групах над колективними проектами, індивідуальним дослідженням та працям. Крім того, усе, що здається викладачам для оцінювання, перевіряється на плагіат. Знайшовши в роботі студента плагіат, можливе навіть виключення з університету, тому до цього питання ставляться серйозно. Обов’язково потрібно відвідувати всі лекції, немає таких поблажок з приводу прогулів як у нас. Всі лекційні матеріали можна знайти у електронному варіанті на університетському порталі Moodle (до речі у нас теж такий є).

     Практичні заняття студенти вибирають самостійно, тобто з наданого переліку занять в різні дні та на різний час обирають найбільш прийнятний для себе згідно до свого графіку. Багато студентів працюють у вільний від навчання час, тому складають розклад занять відповідно до робочого часу. Таким чином поєднується і навчання, і робота. Проведення семінарів не дуже відрізняється від наших, але майже всі студенти приймають участь у бесідах, дискусіях. Кожен має право на висловлення своєї думки, і якщо вона відрізняється від поглядів викладача це не є погано, не знижуються бали за інакомислення. Загалом лекції і семінари проходять легко, невимушено, тому як таких напрягів в навчальному процесі немає. Але як завжди студенти все здають в останній момент, в останній день.

     Період сесії також проходить трішки інакше. Для допуску до іспитів по кожному предмету необхідно набрати достатню кількість кредитів або, іншими словами, отримати залік. Без цього студент не може відвідати екзамен. Для того, щоб прийти на іспит потрібно спершу зареєструватись на певну дату на сайті університету. Надається перелік можливих дат здачі іспитів по кожному предмету. На кожну дату кількість місць обмежена, тому якщо хтось бажає здати всі іспити якнайшвидше то краще не затягувати з реєстрацією на бажані терміни. Таким чином студенти самі обирають коли здавати той чи інший предмет. Також в моєму університеті є так би мовити привілегія – можливість здачі екзаменів три рази без занижування оцінок. Тобто якщо хтось не здав екзамен з першого разу він приходить вдруге і отримує той бал, на який здає, не дивлячись на попередній провал. Але це як дві сторони однієї медалі – з одного боку це добре, є можливість підготуватись краще і точно знати, які саме завдання тебе очікують, а з другого – набридає готуватись і здавати один й той самий предмет декілька разів, тому краще все здавати з першого разу.

     Майже по всіх предметах екзамени складаються з двох частин – письмової та усної. Якщо набираєш хоча б мінімальну кількість балів на письмовій частині, то автоматично допускаєшся і до усної, якщо ж ні – приходиш на іспит наступного разу. Усна частина більше залежить від викладача та рівня знань студента. Можна не здати усний іспит і прийдеться знову йти спершу на письмовий заново. Тому обидві частини іспиту в рівній мірі важливі. Також я відмітила для себе, що більшість студентів навіть і не думають списувати. Якщо в нас студент йде на іспит з думками як би краще знайти можливість списати, то в іноземних ВУЗах це неприпустимо. Але все рівно російськомовні студенти умудряються списувати, не дивлячись ні на що, без усіляких підозр з боку викладачів, які пильно слідкують за цим. Також в іноземних університетах, як правило, взагалі немає хабарництва. Тим, хто все таки наважується запропонувати хабар викладачу чи іншій особі, яка працює в університеті, світить депортація з країни. Тому інших шляхів здачі, крім вивчення предмету і демонстрування своїх знань, немає.

     Оцінювання також є специфічним - у кожного викладача свої критерії виставлення балів за проекти, завдання, презентації, з якими необхідно рахуватись. В університеті, в якому я навчаюсь, існує також програма, так би мовити, обміну викладачів. Що це таке? На певний період часу до університету приїздять викладачі з інших країн та викладають матеріал зі свого предмету, який ми також вивчаємо протягом семестру. Такі періоди називаються studyblocksі всі студенти зазвичай очікують їх з передчуттям, оскільки більшість викладачів креативно, з уявою підходять до процесу навчання. Цей час всі проводять весело та з користю. Таким чином, навчання в університеті проходить цікаво, взнаєш багато чого нового. Окремого колориту надає спілкування з однокурсниками зі всіх можливих країн світу. Ми ділимось своїми культурними особливостями, традиціями, звичками. Також у вільний від навчання час проводяться вечірки на різні тематики, організовуються екскурсії по визначних містах Чеської Республіки.

     Я обрала для себе магістерську програму «Економіка та менеджмент» зі спеціалізацією в агро секторі. За рік навчання вивчала такі предмети як Розвиток сільського господарства, Економіку навколишнього середовища, Економічну політику, Управління людськими ресурсами, Англійську мову для академічних цілей, Економетрику, Корпоративні фінанси, Методи соціальних досліджень, Економіку промисловості (Галузева економіка), Комп’ютерні науки. За рахунок вибору спеціалізації є можливість вибору предметів за своїм бажанням. По закінченні університету планую знайти роботу та облаштуватись в Празі. Сподіваюсь все, що я собі планую, здійсниться.


     Одним словом, навчання за кордоном дає неоціненний досвід у спілкуванні, навчанні, допомагає визначитись з пріоритетами для подальшого життя, можливо навіть у вибраній країні, дає поштовх для нових починань та звершень.

     Кожен сам творець свого майбутнього. Все у наших руках.

Олена Оленіч,
студентка магістратури
Празького університету наук про життя
Вадим Ткачук,
директор ННЦ міжнародної діяльності

 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook