У рамках Міжнародної науково-практичної конференції відбулася секція «Післявоєнне відновлення рослинних ресурсів та екологічна безпека країни»

30 травня 2023 року
  25 травня у рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Продовольча та екологічна безпека в умовах війни та повоєнної відбудови: виклики для України та світу», присвяченої 125-річчю Національного університету біоресурсів і природокористування України, за підтримки ННІ лісового і садово-паркового господарства, факультету захисту рослин, біотехнологій та екології, агробіологічного факультету працювала секція 2 на тему «Післявоєнне відновлення рослинних ресурсів та екологічна безпека країни (агрономія, захист рослин, фітосанітарія, екологія, органічне виробництво, біотехнологія, лісове і садово-паркове господарство)».

 


  Секція працювала в офлайн та онлайн режимі, аби залучити якомога більшу аудиторію. На семінарі був присутній директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Роман Василишин, запрошений гість фахівець із сільського господарства USDA Денис Соболєв, відкрили науково-практичний семінар декан факультету захисту рослин, біотехнологій та екології, професор Юлія Коломієць та декан агробіологічного факультету, професор Оксана Тонха.

 

 

  Моніка Земанська, Єва Партика, Олександра Страшок підготували доповідь «Нові практики озеленення міста для повоєнного Києва на прикладі Вроцлава». Моніка представила нові практики озеленення міста Вроцлава за останні 10 років, які можна використати при створення нових об’єктів озеленення повоєнного м. Києва. Доповідачі презентували формально-правові схеми виділення територій для створення нових зелених зон, нові способи утримання трав’яних ділянок в місті, практики раціонального використання дощових вод та інвестиційні карти охорони дерев. Разом з тим, розглянуто детальний аналіз бюджету зелених зон міста Вроцлава — схеми його наповнення за рахунок об’єктів озеленення та витрати на їх утримання і догляд. 

 

  Олена Дем'янюк доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН, виступила з доповіддю «Формування стійких продовольчих систем на агроекологічних засадах». Вона наголосила, що основними перешкодами для формування стійкої продовольчої безпеки України є низька рентабельність сільського господарства, незначний % інноваційної продукції для АПК, низька технічна оснащеність аграрної сфери, висока частка витрат населення на продовольство та низький рівень життя населення. Олена Сергіївна підкреслила, що продовольча система — це потужний чинник екологічних наслідків, адже 33% ґрунтів світу помірно або сильно деградовані, 61% «комерційних» популяцій риби повністю виловлюються, 60% глобальної втрати наземного біорізноманіття пов’язано з виробництвом їжі, а близько 24% світових викидів парникових газів припадає на продовольчі системи.

 

  Разом з тим, Олена Сергіївна запропонувала план заходів щодо трансформації продовольчих систем в Україні на період до 2030 року, який має включати:

  • визначення національні пріоритети трансформації продовольчих систем, у тому числі за такими напрямами, як здорове харчування, дружнє до довкілля виробництво, стійкість до ринкової нестабільності та доступність харчових продуктів для всіх груп населення;
  • передбачити заходи із реалізації національних пріоритетів трансформації продовольчих систем в Україні на період до 2030 року, зокрема, під час розроблення проєктів прогнозних і програмних документів та проєктів нормативно-правових актів, насамперед у сферах сільського господарства, з питань продовольчої безпеки, безпечності та якості харчових продуктів;
  • запровадити систему моніторингу реалізації національних пріоритетів трансформації продовольчих систем в Україні на період до 2030 року з обов'язковим оприлюдненням результатів такого моніторингу щороку до 1 березня року.

  Дмитро Гудков, Олександр Каглян, Наталія Шевцова, Володимир Беляєв, Христина Ганжа, Сергій Пришляк, Людмила Юрчук, відділ водної радіоекології, Інститут гідробіології НАН України, підготували доповідь на тему «Водні екосистеми в умовах тривалого радіонуклідного забруднення». Дмитро Ігорович зазначив, що основні напрями досліджень охоплюють особливості накопичення, міграції та перерозподілу головних дозооутворювальних радіонуклідів та їх фізико-хімічних форм в абіотичних і біотичних компонентах водних екосистем за різних гідрохімічних, гідрологічних і гідробіологічних умов водного середовища. Формування доз опромінення основних груп водних організмів за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел іонізуючого випромінювання, а також радіаційно-індуковані цитогенетичні та соматичні порушення у гідробіонтів в умовах хронічного впливу малих доз у природних водоймах і за гострого експериментального опромінення.

 

 

  Дмитро Гудков у результаті досліджень представив деякі висновки:

  1. Процеси самоочищення непроточних водойм Чорнобильської зони відчуження відбувається надзвичайно повільно, у зв'язку з чим екосистеми більшості заплавних озер, стариць і затонів досі мають високі рівні радіонуклідного забруднення всіх компонентів.
  2. Хронічне радіаційне навантаження на водну біоту в зоні відчуження викликає реакції, що свідчать про радіаційне ураження досліджених видів рослин та тварин на різних рівнях організації біологічних систем. Особливого значення набувають цитогенетичні та генетичні ефекти, які є наслідком порушень стабільності геному, з високою ймовірністю реалізації у вигляді збільшення частоти мутацій, зниження репродуктивної здатності та випадання окремих видів.
  3. Кумулятивні радіобіологічні процеси можуть тривати впродовж багатьох поколінь, дозволяючи в даний час припускати можливість неповного прояву віддалених наслідків опромінення.
  4. Дослідження радіаційно-індукованих уражень біосистем на різних рівнях організації не втрачає своєї актуальності, оскільки на тлі зовнішнього благополуччя біоценозів у Чорнобильській зоні відчуження вони можуть становити реальну загрозу проявів негативних наслідків тривалого радіаційного впливу у майбутньому.
  5. Отримання даних про референтний стан водних екосистем Чорнобильської зони відчуження, що передував вторгненню військ рф є важливим для розробки методичної документації і порядку визначення шкоди та нарахування збитків, завданих природним ресурсам та навколишньому природному середовищу внаслідок збройної агресії.

 

  Віктор Миронюк доктор сільськогосподарських наук кафедри таксації лісу та лісового менеджменту, D.M. Bell USDA Forest Service, Pacific Northwest Research Station, USA, M.J. Gregory Oregon State University, Department of Forest Ecosystems and Society, USA, Олександр Шевчук та Віктор Мельниченко «Укрдержліспроект», підготували доповідь на тему «Інтеграція різночасових супутникових спостережень і даних для інвентаризації лісів для підтримки післявоєнного лісового менеджменту в Україні». Віктор Валентинович підкреслив, що втрати лісів у зонах активних бойових дій і прилеглих територіях чималі. Ліси зазнають пошкоджень у результаті обстрілів, пожеж, будівництва фортифікацій, лісоуправління ускладнене в результаті забруднення вибухонебезпечними предметами, зростає кількість пожеж, які неможливо загасити.

 

  Віктор Миронюк детально розповів про роль дистанційного моніторингу для післявоєнного лісового менеджменту, наголосивши, що дистанційні технології моніторингу будуть основним джерелом одержання первинних даних про втрати лісів, на замінованих територіях проведення інвентаризації лісів тривалий час буде обмеженим, апробовані алгоритми створюють потенціал для ефективного застосування в повоєнний етап розвитку лісового господарства.

 

  Лідія Міщенко (Київський національний університет імені Тараса Шевченка ННЦ «Інститут біології та медицини») виступила з темою доповіді: «Стійкість пшениці озимої до вірусних хвороб за умов глобального потепління». Для одержання стабільних валових зборів зерна в Україні важливе значення має наявність сортів пшениці озимої з високим адаптаційним потенціалом до несприятливих чинників довкілля. Лідія Трохимівна зазначила, що метою роботи було обстежити посіви пшениці на наявність найбільш небезпечних вірусів, дослідити мінливість видового складу вірусів та встановити природу виявлених симптомів на рослинах за умов глобального потепління. Наслідки надто безпрецедентно швидкого процесу зміни клімату являють собою широкий спектр різнонаправлених та різномасштабних явищ. Враховуючи інерційний характер такої системи як сільське господарство та залежність від погодних умов, вже зараз необхідне прийняття своєчасних та адекватних рішень щодо складних проблем, обумовлених змінами клімату. Тому дослідження та контроль уражуваності різних культур вірусними інфекціями за умов глобального потепління є актуальним.

 

  У 1999, 2001, 2006, 2012, 2021 і 2023 рр. нами виявлено рослини озимої пшениці з багряними прапорцевими листками та різними хлоротичними смужками, які дуже нагадували симптоми ВЖКЯ та ВСМП, наголосила Лідія Трохимівна. Відомо, що в нинішніх екологічних умовах симптоми, викликані вірусами, важко відрізнити від тих, що зумовлені фізичними чинниками. Тому було висунуто дві гіпотези щодо причин появи «багряних листків» озимої пшениці: екологічна та інфекційна. Так як у більшості протестованих зразків рослин пшениці із багряними листками вірусів не виявлено, це можна пояснити екологічною гіпотезою, згідно якої поява такого забарвлення листків спричинена холодовим стресом, який рослини одержали у певній фазі вегетації. У рослин пшениці під дією холодового стресу виникає посилений синтез антоціанів, що проявляється зовнішніми симптомами: зміною забарвлення листків із зеленого у нормі до червоного.

  

  Василь Юхновський ННІ лісового і садово-паркового господарства, кафедра відтворення лісів та лісових меліорацій, виступив із темою «Післявоєнне відновлення лісу складова агроландшафтів з інноваційним агролісівством».

 

  Василь Юрійович підкреслив, що дослідження форм лісів відбувається за такими аспектами, як загальна лісівнича практика (узгодження лісогосподарських планів та генеральні плани землеустрою), ліси та біорізноманіття, ліси і клімат, ліси та історичне навколишнє середовище, ліси та культурний ландшафт, ліси і люди, ліси та ґрунти, ліси та водні ресурси. Він показав, як зараз пошкоджені ліси та ландшафти внаслідок військових дій, як впливає знищена, зруйнована та покинута техніка на навколишнє середовище, які наслідки лісових пожеж через обстріли. У своїй доповіді Василь Юхновський розповів про ключові переваги агролісомеліорації, раціональне землевпорядкування, конкурентоспроможність сільського господарства, енергетичну безпека, ккономічний розвиток села, екологічні послуги, притулок дикої природи, про проведення рубок реконструкції, зменшення ширини вітрозахисних смуг при відбудовних рубках, формування оптимальної конструкції вітрозахисту шляхом проріджування.

 

  Юрій Марчук ННІ лісового і садово-паркового господарства, завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції, виступив з доповіддю «Лісові ресурси України: їх значення та можливості у відбудові держави».

  Юрій Миколайович детально розповів, яка площа земель лісового фонду зазнала впливу збройної агресії, про лісистість адміністративних областей, швидкість і масштаб трансформацій, який відсоток заготівлі деревини за видами лісової продукції (2010-2021 рр.), відсоток заготівлі деревини за породним складом деревостанів (2015-2021 рр.), наголосив на заходах, які потрібно вжити для відновлення лісів після війни.

 

 

  Сергій Зібцев, Віктор Миронюк, Олександр Сошенський, Роман Василишин ННІ лісового і садово-паркового господарстваЙоган Голдамер Глобальний центр моніторингу пожеж (GFMC) Німеччина, підготували доповідь на тему: «Оцінка впливу військової агресії російської федерації проти України на пожежні режими ландшафтів та викиди вуглецю».

 

  Олександр Сошенський окреслив вплив військової агресії на ліси та пожежні режими, виділивши прямий вплив: механічні пошкодження дерев, порушення поверхні ґрунту та рослинного покриву внаслідок будівництва об'єктів оборонної. інфраструктури та вибухів боєприпасів, руйнування верхнього родючого шару ґрунтового покриву, негативний вплив на біорізноманіття рослин і тварин в місцях ведення бойових дій, забруднення паливно-мастильними матеріалами, відпрацьованими поливами, антифризами, органічними розчинниками місць технічного обслуговування та ремонту військової техніки, знищення мікроорганізмів через зміну хімічного складу ґрунту, збільшення кількості джерел займання як супутньої шкоди під час бойових дій, а також непрямий вплив: пожежі на окупованих територіях, які не ліквідовувалися протягом тижнів, неможливість управління пожежами через обмеження, пов'язані з військовими діями, нестача особового складу та обладнання, забруднення великих площ лісів вибухонебезпечними предметами. 

  В цілому, в лісах України, які потрапили в зону військових дій може зустрічатися понад 50 різних видів вибухонебезпечних боєприпасів, підкреслив Олександр Михайлович. На всій території України ландшафтні пожежі у 2022 році призвели до понад 1,3 млн тонн викидів вуглецю (близько 4 тонн на гектар). Майже 48 % викидів вуглецю спричинили пожежі на окупованих територіях України.

  Світлана Каленська, завідувачка кафедри рослинництва НУБіП України виступила з доповіддю «Рослинництво у вирішенні глобальних проблем людства». Світлана Михайлівна зазначила, що 3 визначальні і взаємопов’язані глобальні проблеми сформовані сьогодні перед людством та потребують вирішення — це продовольча, енергетична, екологічна. В умовах війни в Україні ці проблеми ще більше загострилися і потребують нових підходів для їх вирішення.

 

  Світлана Каленська детально зупинилася на викликах рослинництву в умовах війни, а саме: загострення продовольчої на фоні політичної кризи, енергетична криза пришвидшує розвиток відновлювальної енергетики, в т.ч. використання продукції рослинництва для виробництва різних видів палива, екологічні проблеми виходять на новий щабель і гальмування з їх вирішень може призвести до планетарної катастрофи, організація логістики виробництва, первинної доробки, зберігання та маркетингу виробленої продукції, зниження ресурсного забезпечення – добрива, пестициди, насіння, баланс між економічними та енергетичними вкладеннями в технології та вартістю виробленої продукції. Якщо тенденції споживання продовжуватимуться за прогнозами, світові доведеться збільшити виробництво продуктів харчування більш ніж на 50 відсотків, підкреслила Світлана Михайлівна.

 

  Учасники науково-практичної конференції зазначили, що захід відбувся на високому організаційному та науковому рівні, а подібні заходи мають проводитися на регулярній основі, аби привернути увагу до існуючих проблем, післявоєнного відновлення рослинних ресурсів та екологічної безпеки країни.

 

 

 

Наталія Батрак

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook