Гуманітарні науки: на всі виклики – якість освіти

   Пріоритетне надзавдання освітянської спільноти
 у воєнний час – це взяти на себе відповідальність
за пошук шляхів вирішення системних соціо-культурних, 
соціально-економічних проблем
насамперед шляхом мобілізації людських ресурсів,
підвищення якості людського потенціалу,
який гартується університетською школою.

Станіслав Ніколаєнко

 З нагоди 125-річчя НУБіП України на гуманітарно-педагогічному факультеті відбулося секційне засідання «Якість освіти та гуманітарна наука в умовах війни та глобальних викликів». Захід відбувся в рамках проведення міжнародної науково-практичної конференції «Продовольча та екологічна безпека в умовах війни та повоєнної відбудови: виклики для України та світу». Представниками почесної президії на секції були доктор політичних наук, професор, Голова наглядової ради університету Микола Томенко і проректор з науково-педагогічної роботи Василь Шинкарук, декан гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України Інна Савицька, декан філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка Анатолій Конверський, перший проректор Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка Марина Хроленко, начальник кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького Валентина Мірошніченко.

   Тематика секційного засідання конференції «Якість освіти та гуманітарна наука в умовах війни та глобальних викликів» зацікавила науковців із 9 країни світу, зокрема Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, Польщі, Німеччини, Китаю, Сполучених Штатів Америки, Люксембургу, Азербайджану; із 24 міст України ‒ Миколаїв, Рівне, Суми, Черкаси, Вінниця, Глухів, Берегово, Переяслав, Кривий Ріг, Чернівці, Харків та інші. Зважаючи на повномасштабну війну секційне засідання відбувалося в змішаному форматі.

   Як зазначила у своєму виступі декан гуманітарно-педагогічного факультету Інна Савицька, за роки свого існування НУБіП України і, безпосередньо, гуманітарно-педагогічний факультет, випустили десятки тисяч фахівців, які працюють у різних галузях країни: “Гордістю факультету є ректор НУБіП, академік Національної академії педагогічних наук Станіслав Ніколаєнко. Серед тих, ким пишаємося, член-кореспондент Академії педагогічних наук    України Ольга Щербак, академік Олександр Іващенко, професори Андрій Головчук (ректор Уманського національного університету садівництва (2008-2012 рр.)), професор Світлана Каленська (завідувач кафедри рослинництва НУБіП України), Іван Косенко (Директор Національного дендрологічного парку “Софіївка” Національної академії наук України (1980‒2022 рр.), доцент Василь Лукач (директор ВПНУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут»), доцент Василь Дмитришин (директор Стрийського державного аграрного коледжу), доцент  Ярослав Рудик  (начальник навчального відділу НУБіП України).

«Місія секції світоглядна», – сказав один з модераторів заходу Микола Томенко. За його словами, в умовах війни університет показує приклад справжнього статусу університету життя. «Я говорив, що журналісти, які приїхали на святкування, були здивовані тим, що тут така велика кількість викладачів і студентів, які працюють, займаються, на відміну від деяких навчальних закладів, які не витримали випробування. Ми їх залучаємо до нашого досвіду, бо під час війни може перемогти та нація, яка продемонструвала високу ступінь єдності, консолідації і віру у перемогу. І університет демонструє своєю щоденною діяльністю те, що він не просто вірить у перемогу, а наближає її. Щодо тематики нашого секційного засідання, то я б сказав так: це стратегія і завдання світоглядної перемоги у війні. Ми прекрасно розуміємо, що без світоглядної перемоги ми не виграємо цю війну. Більшість громадян вважає Україну своєю рідною країною за яку вони готові боротися, захищати країну в якій є державна мова українська, є українська церква, українські цінності, де нема різних колон: 5-ї, 6-ї, 7-ї, тоді нам нічого не страшно... Тому, я думаю, ми маємо місію світоглядну, яку наша секція повинна нести упродовж міжнародної конференції».

   Проректор з наукової роботи університету Василь Шинкарук нагадав присутнім про початок війни низкою слайдів. В них, серед іншого, йшлося про перші дні вторгнення росії в Україну, про такі віхи історії як знищення Запорізької Січі 1775 року, коли був стертий з лиця землі Батурин і упродовж однієї ночі було вирізано від 12 до 15 тисяч українців, про другий Голодомор (1930-х років) коли 10 млн. українців радянська влада замордувала голодом. Нагадав проректор й про розстріли представників української інтелігенції та висилку їх до Сибіру «Українсько-російські відносини мають довгу і страшну історію, яка нараховує сотні років. Основний її зміст – прагнення Росії унеможливити становлення і процвітання незалежної Української держави». За словами проректора, чи не найголовніше завдання нашої держави – нейтралізація ворога в інформаційній війні, яку режим Путіна веде проти України та українців на кількох напрямках ‒ внутрішньому і світовому. Для розв’язання проблеми Україні потрібно розробити і ухвалити дієздатну і ефективну концепцію інформаційної безпеки, здатну інтегруватися у світовий інформаційний простір, модернізувати інформаційну підготовку в освітній галузі, поліпшити підготовку фахівців-міжнародників та змінити пріоритети дипломатичної служби. «На освітянському фронті наше завдання – здійснювати підготовку фахівців для відбудови нашої держави і проводити ефективну інформаційну політику щодо держави-агресора у ЗМІ».

   Василь Шинкарук підкреслив роль стратегічних комунікацій як методології асиметричних відповідей на російську інформаційно-психологічну агресію. «Як і будь-яка нова парадигма, стратегічні комунікації ще не отримали системного концептуального осмислення ні серед української, ні серед західної експертної спільноти», ‒ констатує доповідач.

   Зупинившись на моделях взаємодії між системами політики і ЗМІ, проректор відзначив, що саме соціально-відповідальна модель виходить із ідеалів соціально активного громадського життя, ключовим елементом якого є відкрите громадянське суспільство, що підтримує процес комунікації і перетворює однобічні повідомлення на діалог у суспільстві. Реалізація цієї моделі означає не контроль за ЗМІ, а регулювання, координацію діяльності ЗМІ і владних структур. «Українська громадськість буде пишатися такими діями журналістів, які жодною мірою не заперечують свободу слова, проте завжди пам’ятають про соціальну відповідальність за свої репортажі».

   У показаних проректором слайдах йшлося, серед іншого, і про злочини, учинені радянською владою проти української культури, зокрема про знищення стародруків ‒ близько 600 тис. томів цінних творів, рідкісних видань дореволюційного періоду та унікальних архівів.

 У своєму виступі Анатолій Конверський, доктор філософських наук, професор, академік НАН України, декан філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зосередив увагу на сучасних вимірах гуманітарної освіти, зокрема логіки та критичного мислення.

 Доктор філософських наук, завідувач відділу логіки та методології науки Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України Тетяна Гардашук у своєму виступі розмірковувала про комплексне переосмислення ролі та функцій багатьох соціально-економічних галузей та інститутів, зокрема й системи освіти, про подолання вад традиційних освітніх моделей на основі перег-ляду місця і статусу освіти в суспільстві задля оптимізації системи освіти за-галом та її окремих сегментів і напрямів, про виклики, що їх зумовила війна, повоєнна відбудова та євроінтеграційні прагнення України.

 Тетяна Василівна підкреслила, що «враховуючи, з одного боку, наукові й освітянські традиції Національного університету біоресурсів і природокористування України, за-початковані ним наукові школи та їхній вагомий внесок у розвиток українсь-кої і світової науки, з іншого – профіль і спеціалізацію цього закладу вищої освіти, можна сподіватися, що НУБіП України стане однією з рушійних сил розробки новітніх моделей освіти, екоосвіти та освіти задля сталого розвитку, відповідних вимогам часу стратегій відновлення й збереження природи, еко-логічно збалансованого соціально-економічного розвитку».

 Український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України, директор Дипломатичної академії при МЗС України Геннадій Надоленко у своєму виступі висвітлив роль міжнародного співробітництва у забезпеченні продовольчої безпеки на етапі відновлення економіки України

   До роботи конференції долучилися дослідники закордонних навчальних закладів: Сіріл Асланов, Сара Карді, Оксана Чайка.

 Сіріл Асланов, професор університету Екс-Марсель (Франція), відмітив у своєму виступі, що інтеграція України у Європейський Союз могла б надати українській мові статус однієї з офіційних мов ЄС. Це могло б підвищити престиж цієї мови, яка стала ефективним інструментом у прагненні України позбутися радянської спадщини.

 Про перспективи довгострокової співпраці британсько-українську побратимську ініціативу розмірковувала Сара Карді, доктор філософії (PhD), доцент, директорка Вищого інституту міжнародного розвитку, сільського господарства та економіки (GIIDAE), директорка програми Школа сільського господарства, політики та розвитку Редінгського університету з Великої Британії.

 Зокрема, доктор Сара Карді представила Університет Рідінг (Великобританія), який став університетом-побратимом в рамках проекту Twinning у 2022 році. Разом із ГПФ було подано заявку на реалізацію спільного проекту “Capacity building of Ukrainian researchers for sustainable livelihoods: socio-economic development”.
 Проект реалізується в рамках меморандуму про співробітництво між двома університетами та за фінансової підтримки програми Twinning та асоціації Universities UK.
 Основний фокус проєкту полягає у такому:

• створенні віртуального центру підтримки досліджень за участі аспірантів, дослідників на початку кар’єри, керівників наукових досліджень із фокусом досліджень у соціальних науках, економіці сільського господарства та сільському розвитку для проведення спільних семінарів, обміну інформацією, формування пропозицій для сумісних дослідницьких проектів;
• проведенні двох очних 5-денних семінарів для дослідників з питань методів дослідження, написання наукових статей, розробки міжнародних наукових проектів у Польщі у червні та липні 2023 року;
• проведенні онлайн-тренінгів для науково-управлінських працівників НУБІП України;
• розробці пропозицій до двох проектів на основі взаємних інтересів науковців НУБІП та УР для подання на зовнішнє фінансування після завершення проекту.

 На думку, Оксани Чайки, асоційованого професора та гостьового дослідника у Люксембурзькому центрі освітнього тестування, традиційні методи викладання англійської мови в університетах, такі як граматичні вправи, словникові списки та мовні вправи, хоча ще актуальні, але можуть бути недостатніми для розвитку мовних навичок і тому для задоволення різноманітних потреб студентів. Це зумовило значне зростання потреби у впровадженні інноваційних методів викладання, які змогли б покращити мультикультурний досвід студентів у вивченні мови та підвищити рівень володіння нею.

   Із цікавістю учасники конференції слухали доповідь Валентини Мірошніченко, доктора педагогічних наук, професора, начальника кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Валентина Іванівна акцентувала увагу на військову освіту, зокрема її важливість і потребу в період ризиків та загроз.

 У своєму виступі кандидат педагогічних наук, начальник Управління Державної служби якості освіти в м. Києві Світлана Бабінець розмірковувала про значення інституційного авдиту для розбудови системи забезпечення якості освіти в Україні, адже інституційний авдит є новою для України процедурою вивчення освітньої діяльності закладу освіти, зокрема школі, яка прийшла на зміну державній атестації шкіл. Доповідачка наголосила, що інституційний аудит – це зовнішнє оцінювання роботи школи, під час якого незалежні експерти оцінюють освітні і управлінські процеси та дотримання закладом освіти вимог законодавства і за результатами якого надають рекомендацій закладам освіти щодо організації та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти

 Як ніколи, нині суспільство та освіта зокрема потребують перегляду, особливої уваги щодо екологічної компетентності здобувачів вищої освіти, зазначила у своїй доповіді доктор педагогічних наук, доцент, перший проректор Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка Марина Хроленко.

 Віра Додонова, доктор філософських наук, професор кафедри філософії та міжнародної комунікації НУБіП, зупинилась у своїй доповіді на проблемах академічної свободи. «В гуманітарних науках академічна свобода має свою особливість, оскільки обумовлена ідеологічним впливом і тиском на суспільні науки”, - підкреслює доповідач. “Можемо прослідкувати таку залежність: в мирні часи в демократичному суспільстві багато свободи і політичної і академічної, натомість в воєнні часи і часи криз цю свободу добре обмежують. В повоєнні часи може бути амбівалентна ситуація або утиски академічної свободи зберігаються, або відбувається повернення до мирного життя з демократичними устоями. Ця ситуація залежить від академічної спільноти, яка або змирилася з тоталітаризмом в науці, або розуміючи, що то вимушена міра, повертається до мирного життя в науці”. «Під час війни, ‒ відзначає професор Додонова, ‒ діють свої методи управління наукою, особливо гуманітаристикою, які обумовлені необхідністю захистити свій інформаційний простір, свої цінності та ідеали, консолідувати суспільства проти ворога. Це неминуче призводить до тимчасового обмеження прав громадян, включаючи свободу в академічній царині. Але процес антидемократизації в науці, ‒ робить висновок Додонова, ‒ може затягнутися і мати фатальні наслідки для демократичного устрою. Саме тому в повоєнні часи наукова спільнота має докласти зусиль, аби повернутися до демократичного життя і в науці, і в соціумі».

 Уже стало доброю традицією на гуманітарно-педагогічному факультеті завершувати науково-практичну конференцію мистецькою композицією, яка відображає, употужнює основну мету конференції. Музичною композицією «Україна ‒ мій оберіг», яку виконали учасники Студії академічного, естрадного і джазового співу під керівництвом викладача кафедри культурології Владислави Чайки та акомпонементу на віолончелі Олени Невмержицької.
   Результати конференції засвідчили, що попри складні умови, нові виклики, гуманітарні науки тримають високий рівень, розвиваються і спроможні підвищувати якість освіти!

Шевцова Катерина,
завідувач медіалабораторії кафедри журналістики та мовної комунікації