Володимир ГОНСЬКИЙ: важливі дійства і події у Шевченківському та Трахтемирівському заповідниках на Канівщині
31 липня у Шевченківському національному заповіднику (ШНЗ) відбулися ХXIV Затуливітрівські читання — традиційне культурно-мистецьке свято вшанування пам’яти прекрасного українського поета, публіциста й громадського діяча Володимира ЗАТУЛИВІТРА.
В цьому дійстві вже традиційно взяв участь і посланець НУБіП України Володимир ГОНСЬКИЙ. Урочистості розпочалися з покладання квітів до могили Тараса ШЕВЧЕНКА на Чернечій горі. Вшанувавши пам’ять Великого Кобзаря, учасники заходу продовжили роботу в музеї Т. Г. Шевченка.
У конференц-залі заповідника ХXIV Затуливітрівські читання відкрили: Людмила СОКУР — вчений секретар ШНЗ, Костянтин АНДРІЄНКО — провідний спеціаліст відділу культури Канівської міської ради.
Модераторкою заходу виступила Віра НОСЕНКО — завідувачка сектору «Музей історії та архітектури» ШНЗ, засновниця фонду, поетеса, лауреатка премій імені Максима Рильського, Олекси Кобця та Володимира Затуливітра.
Із вітальними словами до присутніх звернулися:
-
Леонід ДАЦЕНКО — голова Благодійного фонду Володимира Затуливітра, народний депутат України VII скликання, шеф-редактор газети «Нова молодь Черкащини» та інтернет-видання «Дзвін», член Національної спілки письменників України (НСПУ), лауреат Літературної премії імені Василя Симоненка;
-
Віталій ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ — народний депутат України;
-
Володимир ГОНСЬКИЙ — український громадсько-політичний діяч, науковець, публіцист, бард, заслужений діяч мистецтв України, представник ННЦ виховної роботи та соціального розвитку НУБіП України.
У межах програми бібліотекарка І категорії ШНЗ Ірина ЮРЧЕНКО презентувала доповідь «Володимир Затуливітер у пам’яті поколінь», у якій висвітлила історію започаткування читань, їхній розвиток та значення для культурного життя Канівщини.
Центральною подією свята стало оголошення результатів Всеукраїнської літературної премії імені Володимира Затуливітра. Цьогорічним лауреатом став член НСПУ Василь Йосипович КЛІЧАК.
Також було підбито підсумки конкурсу читців творів Володимира ЗАТУЛИВІТРА. Дипломами переможців відзначено Захара ЦОКАЛА, Софію МОСТОВУ, Марію ШЕВЧЕНКО, Яну БЛАЖІЄВСЬКУ, Владислава САПСАЯ, Анастасію ЗЕЛЕНЬКО, Сніжану ЯРОШИНСЬКУ.
Нагороди вручила засновниця конкурсу — голова Черкаської обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти України Олена ФЕЩЕНКО.
Окремою подією стало вручення відзнаки заслуженій працівниці культури України Олександрі ПОРОШАК за вагомий внесок у розвиток української культури та багаторічну плідну діяльність.
Святкову атмосферу дійства створили виступи юного кобзаря Тараса ЛАВРЕНТЬЄВА та його старшого колеги Віталія КОБЗАРЯ, а також народного хору української пісні «Диво-Птах». https://www.facebook.com/reel/847494361633934
Після завершення офіційної частини учасники читань вирушили до села Бучак, де відвідали могилу Володимира ЗАТУЛИВІТРА. Завершальним етапом святкової імпрези стало відвідування садиби поета, де у дружній атмосфері присутні ділилися спогадами про його життєвий і творчий шлях та обговорювали збереження започаткованих ним культурних традицій. Прикрасили подію виставка чудових робіт фотохудожника Івана КУГНО про красу Трахтемирівського краю, а також екскурсія по Бучацькому краєзнавчому музею державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів», виконавчого директора БФ Володимира Затуливітра Дмитра ІВАНОВА.
Тут знову лунали пісні у виконанні Тараса ЛАВРЕНТЬЄВА, Віталія КОБЗАРЯ, Володимира ГОНСЬКОГО.
ХXIV Затуливітрівські читання вкотре об’єднали науковців, літераторів, митців, представників органів влади, працівників культури, освіти та шанувальників українського слова, підтвердивши важливість збереження творчої спадщини видатного поета Володимира ЗАТУЛИВІТРА як невід’ємної складової національної культури.
Не можна не відзначити плідну системну роботу наших партнерів з державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів» і в інших напрямках. Особливо активними і результативними діями відзначилися археологи.
Зокрема, активісти-старшокласники, студенти та їхні наставники Києво-Могилянської академії вже не вперше досліджують тут (Трахтемирів, Зарубинці, Бучак) пам’ятки Зарубинецької, Черняхівської, Трипільської культури, скіфські поселення. Цього разу найрезультативнішими були розкопки фундаментів Зарубського монастиря 11-12 сторіч.
У час страшної війни, в т.ч. й у інформаційно-світоглядній сфері, цю почесну місію юних і вже знаних митців, істориків, археологів ми маємо всебічно підтримувати.
До нових звитяг та відкриттів, братове!
