Історія університету в цифровому вимірі: спільний проєкт музею історії та відділу міжнародних зв’язків НУБіП України

Актуальність проєкту. Історія університету — це не лише хронологія його заснування, реорганізацій, зміни назв і структурних підрозділів. Це насамперед історія людей, наукових ідей, освітніх традицій, професійних здобутків, міжнародних контактів та подій, які формували університет упродовж десятиліть. У сучасному інформаційному просторі важливо не тільки зберігати історичну спадщину закладу вищої освіти, а й робити її доступною, зрозумілою та цікавою для різних аудиторій. Саме цю мету має спільний цифровий проєкт Музею історії НУБіП України та відділу міжнародних зв’язків НУБіП України — «Історія» (History Timeline) https://nubip.edu.ua/history-timeline


Його актуальність зумовлена необхідністю представити історичний шлях університету як цілісну картину становлення й розвитку вітчизняної аграрної, природничої, лісівничої, ветеринарної та інших галузей освіти і науки. Водночас проєкт дає можливість показати, що за 127-річною історією НУБіП України стоїть значно ширша історична традиція, пов’язана з діяльністю попередніх навчальних закладів, їхніх наукових шкіл, викладачів, випускників і вихованців.


Особливого значення набуває англомовна версія Timeline. Вона покликана вивести історію університету за межі національного інформаційного простору та зробити її доступною для міжнародної академічної спільноти, іноземних студентів, університетів-партнерів, науковців, освітніх організацій і потенційних партнерів НУБіП України.

Чому саме формат цифрового Timeline? Вибір формату інтерактивної хронології зумовлений можливістю поєднати науково перевірену історичну інформацію з доступним і зручним способом її представлення. На відміну від традиційного історичного нарису чи енциклопедичного видання, таймлайн дозволяє користувачеві самостійно обирати період, рік або конкретну подію, рухатися історичним часом у власному темпі, переходити від загального огляду до детальнішої інформації.

Такий формат має декілька важливих переваг:

  • Хронологічність. Події розташовані в часовій послідовності, що дозволяє простежити основні етапи становлення та розвитку університету.

  • Наочність. Історичні факти можуть супроводжуватися фотографіями, документами, ілюстраціями та іншими візуальними матеріалами.

  • Доступність. Інформація представлена в цифровому форматі й може використовуватися незалежно від місця перебування користувача.

  • Інтерактивність. Користувач самостійно обирає цікаві для нього роки та події, поглиблюючи знайомство з історією університету.

  • Масштабованість. Проєкт не є завершеною статичною публікацією. Його зміст можна постійно доповнювати, уточнювати та розширювати новими матеріалами.

Важливо й те, що цифрова хронологія дозволяє поєднати різні масштаби історичного бачення: від важливих державних і суспільних подій до історії окремих факультетів, кафедр, наукових колективів та особистостей.


Структура проєкту. Основою проєкту є хронологічна шкала, яка охоплює ключові періоди історії навчальних закладів — попередників сучасного НУБіП України — та подальший розвиток університету.


Кожен рік або окремий історичний період представлений тематичним інформаційним блоком. Його наповнення залежить від значущості подій, наявності джерел і матеріалів, а також можливостей розкрити відповідну тему.

Передбачено декілька основних складових:

  1. Історична подія. Коротка характеристика важливої події, факту або процесу, що відбувся у відповідному році: заснування навчального закладу, відкриття факультету, створення кафедри, реорганізація, введення в експлуатацію навчального корпусу, започаткування нових освітніх напрямів, наукові відкриття, міжнародні угоди тощо.

  2. Ключові постаті. Інформація про людей, які відіграли важливу роль у житті університету: ректорів, проректорів, деканів, видатних учених, викладачів, організаторів освіти й науки, випускників, відомих громадських діячів. Це можливість повернути в університетську історію імена тих, чия діяльність впливала на її перебіг.

  3. Медіаматеріали. Відеозаписи, кінохроніка, аудіоматеріали, документальні сюжети, інтерв’ю, спогади працівників і випускників, електронні публікації. Їх залучення дозволяє розширити традиційне уявлення про університетську історію та зробити її більш живою.

  4. Документальна спадщина. Архівні й сучасні світлини навчальних корпусів, факультетів, кафедр, лабораторій, викладачів, студентів, університетських заходів, наукових експедицій, будівництва та реконструкцій. Візуальні матеріали допомагають не лише ілюструвати події, а й відтворювати атмосферу відповідної історичної доби. Копії наказів, постанов, рішень, протоколів, дипломів, грамот, листів, програм, звітів, газетних публікацій та інших документів, які підтверджують історичні факти й дозволяють звернутися до першоджерел.

Що можна побачити, відкривши конкретний рік? Кожен рік у Timeline — це своєрідна точка входу в історію університету. За нею може стояти не одна подія, а цілий комплекс фактів, імен, документів та історій.


Наприклад, звернувшись до 1926 р., користувач дізнається про початок будівництва кампусу Київського сільськогосподарського інституту. Цю подію можна доповнити архівними фотографіями, документами про будівництво, історією окремих корпусів та людьми, які брали участь у формуванні університетського простору. Інший приклад — 1953 рік. Серед подій цього періоду — перший випуск іноземних спеціалістів із вищою сільськогосподарською освітою в Київському сільськогосподарському інституті. 1996 рік пов’язаний, зокрема, з підписанням меморандумів про взаємовизнання систем освіти Національного аграрного університету та Університету штату Айова (США).

Отже, потенційно кожен рік може містити:

  • одну або декілька ключових подій;

  • історичну довідку про відповідний факультет, кафедру чи структурний підрозділ;

  • біографічні матеріали про видатних представників університетської спільноти;

  • архівні фотографії та фотодокументи;

  • копії історичних документів;

  • газетні й журнальні публікації;

  • відео- та аудіоматеріали;

  • посилання на додаткові інформаційні ресурси.

Не обов’язково, щоб кожен рік був представлений однаковою кількістю матеріалів. Важливо, щоб інформація була достовірною, змістовною, належно атрибутованою та відповідала історичному контексту.


Спільна робота — спільна історія

Створення повноцінної цифрової історії університету неможливе без участі його структурних підрозділів. Адже кожен факультет, інститут, кафедра, навчально-дослідне господарство, наукова установа чи інший підрозділ має власну історію, традиції, видатних представників і документальну спадщину.


Саме тому Музей історії НУБіП України та відділ міжнародних зв’язків запрошують усі структурні підрозділи університету долучитися до наповнення Timeline.


Ми пропонуємо поділитися матеріалами, які допоможуть доповнити університетську хронологію та відкрити нові сторінки його історії:

  • відомостями про дати заснування та основні етапи розвитку підрозділів;

  • інформацією про важливі події, наукові досягнення й освітні ініціативи;

  • біографічними довідками про керівників, видатних учених, викладачів і випускників;

  • архівними фотографіями, документами, газетними публікаціями;

  • матеріалами про міжнародні проєкти, академічну мобільність, співпрацю із закордонними університетами та науковими установами;

  • відеозаписами, спогадами, інтерв’ю та іншими свідченнями університетського життя.


Особливо цінними є матеріали, які ще не були оприлюднені або зберігаються в особистих архівах працівників, викладачів, випускників та їхніх родин.


Кожен такий документ, фотографія чи спогад може стати важливим доповненням до університетської історії.


Історія, яку створюємо разом. Цифровий Timeline — це не лише спосіб упорядкувати минуле. Це можливість побачити університет як живий організм, розвиток якого відбувався завдяки праці багатьох поколінь людей.

Долучаючись до проєкту, структурні підрозділи не просто передають історичні матеріали. Вони стають учасниками формування спільного університетського інформаційного простору, збереження інституційної пам’яті та популяризації наукових і освітніх здобутків НУБіП України.


Водночас участь у проєкті дозволить зробити історію кожного підрозділу видимою для ширшої аудиторії — студентів, викладачів, випускників, дослідників та міжнародних партнерів.


Ми запрошуємо університетську спільноту долучитися до створення спільної цифрової історії НУБіП України. Адже історія університету складається з історій кожного з нас, кожного факультету, кожної кафедри, кожного покоління викладачів і студентів.


Оксана СИЛКА