Актуальні проблеми захисту кісточкових культур від хвороб та шкідників в полі зору фахівців з усієї України

     21 жовтня 2021 року в університеті проведено всеукраїнський семінар «Актуальні проблеми захисту кісточкових культур від хвороб та шкідників в умовах глобалізації».

     Організаторами заходу виступили вчені факультету захисту рослин, біотехнологій та екології за участі ННІ неперервної освіти і туризму, ННІ лісового і садово-паркового господарства та агробіологічного факультету, представників із закладів вищої освіти, наукових установ, організацій, громадських спілок, асоціацій та підприємств України, а також студентів.
     Захід урочисто відкрив начальник науково-дослідної частини Володимир Отченашко, який зазначив, що тема семінару є актуальною не лише для нашої країни, оскільки втрати врожаю кісточкових культур у світі можуть сягати від 30 % до 100 % через різні причини, головними з яких є невідповідність окремих елементів технології вирощування культур до багатьох фізичних, біологічних і антропогенних факторів, пов’язаних із змінами клімату, водних режимів, просуванням біоти посушливих регіонів у північні широти, кадровими питаннями, маркетингом тощо. Саме тому важливим є питання вивчення системного підходу до цих культур, обґрунтованості фітозахисних заходів.

    Модератором всеукраїнського семінару виступила декан факультету захисту рослин, біотехнолгій та екології Юлія Коломієць.
     Першим спікером стала Ірина Кухтіна – президент асоціації «Ягідництво України», яка представляє понад 50 вітчизняних виробників, з темою доповіді «Стан і перспективи розвитку ягідництва в Україні». У своїй презентації вона відмітила специфіку ринку, а саме що ринок фруктів та ягід є глобальним, більше 50 % фруктів споживаються в свіжому вигляді, вимоги до якості та харчової безпеки продукції зростають, відповідно зростає собівартість виробництва. Зміна клімату, в свою чергу, впливає на технології виробництва, перелік культур, що вирощуються та вимоги до виробництва. Наразі, основними вимогами до експорту є: харчова безпека, якість, сертифікація, гомогенність партій за складом продукції, відомі світові сорти (для свіжого ринку). По завершенню презентації, Ірина Кухтіна наголосила на головних трендах, що спостерігаються – це зміна технологій, необхідність в високотехнологічних продуктах українського виробництва, зростання споживання на внутрішньому та зовнішніх ринках, необхідність в кваліфікованих кадрах із практичним досвідом. Разом із тим представники бізнесу, підприємці готові надавати студентам бази для практичного навчання, можуть виступати роботодавцями, сприяти у підвищенні кваліфікації викладачів, наданні умов для проведення дослідження на самих передових підприємствах. Існує необхідність посилення зв’язків між науковцями та виробниками за напрямами адаптації вітчизняних селекційних і технологічних продуктів до умов зовнішніх ринків, промоушені нашої вітчизняної продукції, колаборації у контролі за новими шкідниками.

     Володимир Печко – голова громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ», що об’єднує понад 240 виробників, виступив з темою доповіді «Стан, перспективи розвитку садівництва та виноградарства в Україні». У ході презентації він закликав обирати правильну маркетингову політику, залучати інвестиції в галузь, здійснювати заходи щодо збільшення ємності ринку продуктів переробки, удосконалювати страхову та податкову політику, підвищувати роль науки, освіти, розвитку дорадництва, покращити систему управління у виноградній галузі, впровадити екологічно-ресурсо та енергозберігаючі технології. Дані, які представлені у презентації показують, що у 2020 році Україна експортувала 14,4 млн літрів вина, що вдвічі більше, ніж у 2019 році, імпорт вина в Україну в 2020 році збільшився на 22 % порівняно з 2019 роком. Володимир Печко переконаний, що перспективи розвитку зростуть за таких умов, як збільшення виробництва плодів і ягід, насичення внутрішнього продовольчого ринку конкурентоспроможною плодово-ягідною продукцією, розширення виробництва екологічно чистої продукції, інтенсивне господарювання шляхом удосконалення технологій і організації виробництва на основі використання досягнень науки й передового досвіду, впровадження сучасних ефективних технологій зберігання, забезпечення переробних підприємств, збільшення експортного потенціалу України та зменшення імпорту низькоякісної продукції, залучення вчених НУБіП України до розроблення галузевої нормативної і технологічної документації, які відповідають положенням і вимогам ЄС. Не менш важливою складовою доповіді Володимира Печка був заклик до студентства цікавитися садівництвом і виноградарством, адже бурхливий розвиток в Україні малих ферм є достатньо прибутковим: зі 100 га ягідників можна отримати таких же прибутків як з 2-3 тисяч га ріллі.

     Наступним доповідачем стала Олена Савчук – головний фахівець відділу фітосанітарного аналізу ДУ «Центральна фітосанітарна лабораторія», з темою «Плодова гниль кісточкових культур: збудник відсутній на території України». Вона повідомила, що розвитку моніліозу сприяє сира погода з помірними денними температурами та прохолодними ночами, особливо небезпечне так зване «мокре цвітіння», швидкість і інтенсивність захворювання залежить від погодних умов та кількості інокулюма, що зберігся з минулого року. У регіонах з вологим кліматом адекватна боротьба з бурою гниллю зазвичай вимагає як культурного, так і хімічного контролю. Санітарна практика, яка зменшує кількість грибкової інфекції, є невід’ємною частиною боротьби з бурою гниллю. Важливо видалити якомога більше зараженого рослинного матеріалу, щоб зменшити перезимівлю грибного інокуляту. Методи обрізки, які сприяють хорошій циркуляції повітря та проникненню сонячного світла в крони дерев, також можуть допомогти запобігти умовам, які сприяють зараженню та розвитку збудника бурої гнилі, а також покращують покриття фунгіцидами. Застосування захисних фунгіцидів Олена Савчук рекомендує в період цвітіння, коли високий ризик захворювання (рекомендується прогноз за допомогою погодних моделей ризику). Під час збирання врожаю слід уникати травмувань плодів, адже належне зберігання та обробка можуть зменшити розвиток гнилі після збирання.

     Катерина Удовиченко – завідувач відділом вірусології, оздоровлення та розмноження плодових і ягідних культур Інституту садівництва НААН, з темою доповіді «Віруси кісточкових культур, іх виявлення та контроль». У своїй презентації вона наголосила на факторах, що сприяють розповсюдженню вірусів та фітоплазм в насадженнях кісточкових культур. Зокрема, детально зупинилась саме на поширенні вірусів у плодоносних насадженнях кісточкових культур та способах перенесення вірусів кісточкових культур. Виділила та розповіла про основні, небезпечні віруси такі, як вірус шарки сливи, вірус некротичної кільцевої плямистості кісточкових (ВНКП), вірус карликовості сливи (ВКС), вірус-індукована несумісність сортів та підщеп вишні і черешні, описала симптоми, методи діагностики. Наприкінці презентації, Катерина Удовиченко поділилась, який контроль поширення вірусів кісточкових культур необхідно здійснювати: дезінфекція інструментів, запобігання цвітінню та опиленню інфікованим пилком, контроль векторів переносників: попелиць, цикадок, псилід, білокрилок, кліщів, нематод, своєчасна детекції інфікованих дерев (візуально та за допомогою лабораторних методів) і їх негайне видалення з насаджень, використання стійких сортів.

     Надалі, результати досліджень представляли вчені НУБіП України. Зокрема, доцент кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна Мирослав Піковський виступив з темою «Етіологія, діагностика та особливості розвитку моніліозу кісточкових». Він зосередив свою увагу на санітарно-гігієнічних та агротехнічні заходах, а саме: після закінчення цвітіння дерев усі засохлі та хворі пагони й гілки, які виявляють у кроні дерев, слід вирізати із захопленням 3–5 см здорової деревини, для кращої візуальної діагностики уражених органів рослин їх вирізання здійснюють до повного листопаду. Санітарні заходи слід проводити лише в суху погоду, щоб додатково не стимулювати проникнення патогену в місці зрізів, восени, зимою та навесні слід знімати муміфіковані плоди з дерев і зібрати опалі. Утилізувати їх, зяблева оранка в міжряддях й обкопування пристовбурних ділянок дерев із загортанням у ґрунт опалих уражених плодів. Мирослав Піковський наголосив на необхідності застосування хімічних фунгіцидів та біологічних препаратів на кісточкових.

     Володимир Меженський – професор кафедри садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка НУБіП України, освітив тему «Небезпечні грибні захворювання кісточкових культур: моніліоз, кокомікоз і клястероспіроз». У своїй доповіді він звернув увагу на способах боротьби проти грибкових захворювань. Більшість сортів кісточкових культур сприйнятливі до моніліозу, якщо складаються сприятливі умови для зараження. Вирішальне значення для ефективної боротьби має санітарія. Під час періоду спокою муміфіковані плоди та уражені гілки слід прибрати та спалити, або глибоко закопати в ґрунт. Це зменшить кількість присутніх інокулятів, що перезимовують. Протягом вегетаційного періоду потрібно видаляти та знищувати перестиглі або гнилі плоди, що обпали, щоб зменшити кількість вторинного інокуляту. Володимир Меженський підкреслив, що ефективно контролює захворювання регулярна і своєчасна обробка фунгіцидами в поєднанні з санітарними заходами. Що стосується кокомікозу, то так як гриб зимує у опалому листі, його потрібно видаляти та знищувати. Насадження повинні добре провітрюватися. У промислових насадженнях обов’язковим є застосування фунгіцидів. Фунгіциди є набагато ефективнішими, якщо застосовувати їх на початку сезону, коли хвороба тільки починає розвиватися, оскільки плями на уражених листках невпинно поширюють хворобу. На одному із слайдів презентації, були також описані заходи боротьби проти клястероспоріозу – це зимове вирізування ушкоджених гілок, загортання рослинних залишків, використання стійкіших сортів, застосування контактних і системних фунгіцидів. Для ефективного захисту проводять профілактичні обробки на початку вегетації.

     За результатами обговорення учасники семінару прийшли до висновку, що у сучасних умовах потребують підтримки і наукового супроводу при вирощуванні кісточкових культур, їх захисту від шкідливих організмів в умовах глобалізації та змін клімату. Разом з цим, учасниками заходу була розроблена резолюція для подальшої реалізації.

     Після семінару декан Юлія Коломієць та співробітники факультету ознайомили запрошених гостей заходу з основними напрямками роботи ННЛ Біотехнології та клітинної інженерії.

Валерія Бондарь,
заступник декана з наукової та міжнародної діяльності
факультету захисту рослин, біотехнологій та екології,
Наталія Батрак