Діброва Анастасія з Києва: «Моє покликання – допомагати тваринам»
Вітаю. Назвіться, будь ласка.
— Мене звати Діброва Анастасія. Мені 16 років. Я мешкаю в Києві.
У цьому році закінчую школу № 3 і готуюсь до складання іспитів ЗНО. Я обрала предмети “Хімія”, “Біологія”, “Математика” і, звичайно, “Українська мова”.
— До речі, при НУБіП є підготовчі курси до здачі ЗНО, які я відвідую. Там викладають справжні професіонали.
Анастасіє, чому Ви обрали професію лікаря ветеринарної медицини? Адже обрати спеціальність “Ветеринарна медицина” – досить рішучий крок.
— Так, але я вважаю, що саме ветеринарія – справа мого життя. Людина може стати справжнім спеціалістом, якщо вона серцем відчуває своє покликання, мріє про свою професію. Вдома в мене є кішка і морська свинка. Коли вони хворіють, мені прикро, що не можу їм допомогти. Я розумію, що для цього потрібні знання і досвід. Коли ми приїжджали у ветеринарну клініку за допомогою, я із захватом спостерігала за роботою лікарів і уявляла себе на їхньому місці. Тому зараз, у вихідні, я працюю як волонтер у ветеринарній клініці. Мені пощастило бути присутній при складній операції. Я була у захваті від чітких, обміркованих дій лікаря, який подарував друге життя тварині!
Чому Ви обрали навчання саме в НУБіП?
— Коли я поспілкувалась з друзями, родиною, подивилась сайти закладів вищої освіти, то свій вибір зупинила саме на НУБіП. Вважаю, що це найкращий заклад України, де готують фахівців за спеціальністю “Ветеринарна медицина”. На початку навчального року я зареєструвалася на сайті НУБіП у соціальній мережі Фейсбук ,і з неабиякою зацікавленістю, слідкую за усіма новинами, що відбуваються у закладі. Знаю, що під час навчання проводиться практика в студентів і це також є ключовим моментом для мого вибору. У вересні відвідала університет і була в захваті від чудового місцерозташування! На території факультету знаходиться науково-виробничий Клінічний центр “Ветмедсервіс”. Там я зустрілась із Миколою Олексійовичем Малюком, доктором ветеринарних наук, який очолює провідну кафедру хірургії. Микола Олексійович провів для мене дуже цікаву і пізнавальну екскурсію клінікою. Почали ми з “Банку крові тварин”. Думаю, що це справжнє відкриття в українській ветеринарній медицині, бо там зберігають плазму, тромбоконцентрат для лікування тварин. У мене була можливість потримати в руках справжній контейнер з кров’ю. Завдяки цьому банку можна врятувати життя тварин від деяких видів рідкісних захворювань. Після “Банку крові” я відвідувала безліч сучасних кабінетів клініки, де обстежують тварин і надають їм допомогу, готель для домашніх улюбленців, рентген-кабінет, кабінет УЗД. Також у клініці можна побачити велику різноманітність свійських тварин. Микола Олексійович запропонував ознайомитись з матеріальною базою, навчальними кабінетами, де набувають знань студенти за спеціальністю “Ветеринарна медицина”. Також я з великою зацікавленістю відвідала музей анатомії, який знаходиться при факультеті. У музеї зібрано багато скелетів тварин, старовинних книжок.
Великою приємною несподіванкою для мене стала можливість поспілкуватися з деканом факультету - академіком Миколою Івановичем Цвіліховським і його заступником - кандидатом ветеринарних наук Василем Бенедиктовичем Даніловим, який змістовно відповів на всі мої запитання, розказав, яке ЗНО треба скласти, щоб вступити до університету, як відбувається навчальний процес, коли і яка практика буде проводитись.
Анастасіє, чи сподобалась Вам екскурсія факультетом?
— У мене дуже багато позитивних вражень! Після екскурсії я ще раз упевнилась, що обрала правильний життєвий шлях. Ветеринарія – моє покликання. Мрію скоріше стати студентом НУБіП, відвідувати заняття, отримувати знання, що допоможуть мені стати справжнім фахівцем у своїй справи.
Микола Малюк
