Профорієнтаційне турне директора ННІ неперервної освіти і туризму
Неодноразово ми переконувалися, що живе спілкування з майбутніми абітурієнтами відіграє чи не найважливішу роль у виборі ними майбутньої професії. Це – дні відкритих дверей на факультетах, інститутах, університетах, на які приїжджають абітурієнти з усіх куточків України.
Зібравшись у профорієнтаційну подорож, поставила собі за мету - відчути настрої випускників технікумів, коледжів та шкіл Рівненської, Тернопільської та Івано-Франківської областей, їхнє бажання вступати до наших українських навчальних закладів, яким зарубіжним закладам віддають перевагу і чому.
Спершу зустрілася із студентами Рівненського коледжу НУБіП України. Біля ста студентів випускових курсів зібралися у лекційній аудиторії, уважно слухали про університет, переваги навчання в НУБіП України, правила вступу.
В ході розмови з`ясувала наступне: коли наші викладачі приїжджають в коледжі на такі зустрічі, то вони розповідають тільки про свої спеціальності і в той час, як випускники коледжів мають можливість вступати на бакалаврські спеціальності незалежно від того, на якій навчались на освітньому ступені молодшого спеціаліста.
Тут нас вирятовують міжкафедральні лабораторії на базі коледжу. Звичайно, на що зверталася увага, випускники здобудуть глибокі знання безпосередньо в університеті, де є обладнані за новітніми стандартами лабораторії та викладають професійні науково-педагогічні працівники тощо. Тут, на мою думку, недопрацьовує керівництво коледжу. Оскільки, маючи такий дах, як НУБіП України, необхідно відпрацьовувати це сповна.
Далі по маршруту був Мирогощанський аграрний коледж. Що мене особливо вразило, це велика кількість учнів і студентів, які йшли на заняття в другу зміну. Коли я запитала у заступника директора Ігоря Петровича, яка мотивація до відвідування занять, він мені сказав, що я все зрозумію під час зустрічі з ними. І насправді, коли я запитувала, скільки випускників бажає продовжити навчання у закладах вищої освіти України, і зокрема в НУБіП України – біля 70% присутніх підняли руки. Третина із них відвідала в нашому університеті День відкритих дверей. Більше двадцяти випускників мають бажання прийти до нас навчатися на стаціонарну форму навчання.
Після того, як розповіла про спеціальності 242 «Туризм» та 241 «Готельно-ресторанна справа», ще семеро випускників зацікавилися цими спеціальностями.
Половина випускників Бережанського агротехнічного коледжу, традиційно, продовжує навчання в агротехнічному інституті з яким коледж знаходиться на одній території. Решта – віддають перевагу Львівським, Тернопільським, Івано-Франківським закладам вищої освіти. Правда, спільно з факультетом інформаційних технологій тут відкрито міжкафедральну лабораторію.
Відвідала також і Рогатинський аграрний коледж Львівського ветеринарного університету та Івано-Франківський аграрний коледж Львівського аграрного університету. Керівництво університетів, з якими вони в системі, не надають випускникам право вибору. На місцях приймають вступні випробування, збирають документи. Правда, понад двадцять відсотків таких випускників відраховуються і їдуть в Польщу.
Найбільше вразили мене відвідини Пістинської середньої школи Косівського району Івано-Франківської області.
Я зустрічалася із десятикласниками і одинацятикласниками. Половина випускників цієї школи їдуть зразу після закінчення школи в Польщу. В школі кругом українська атрибутика. Проте, мабуть не вистачає зусиль сільським педагогам орієнтувати дітей на українську вищу освіту. Коли запитала, в яких навчальних закладах побували учні, - жодного вони не змогли назвати. Із п`ятидесяти учнів, які були присутні на зустрічі, лише троє були у Києві.
Я запросила їх до нас на день відкритих дверей 22 листопада, пообіцяла безоплатне проживання у гуртожитку, екскурсії по визначних місцях столиці тощо. Побачимо, яка буде реакція.
Повернулася із профорієнтаційного турне з двояким почуттям:
- по-перше: адміністрація нашого університету на вірному шляху коли йдеться про створення опорних шкіл, зміцнення матеріально-технічної бази регіональних навчальних закладів, які є в нашій структурі;
– по-друге: всім в один голос на різного роду зустрічах слід наголошувати на перевагах навчання саме в нашому університеті. Це повинно бути аксіомою.
Водночас не стримування ажіотажу вже в школах щодо навчання за кордоном може призвести до зниження іміджу вітчизняної вищої освіти.
Тут повинні сказати своє слово і органи державної влади.
Університетам слід не воювати між собою за студента (любого не залежно від балів ЗНО), а об’єднуватися в тому плані, щоб дати можливість розумним дітям здобути обрану професію в українських вишах. Адже лише в цьому наше майбутнє, майбутнє України.
Марія Кулаєць,
директор ННІ неперервної освіти і туризму
