Science та Nature: Київ - Барселона (літній проект, наука і практика)

«Навіть у відпустку із задоволенням працюю, бо наука - це стиль життя. На канікулах є нагода побачитися із закордонними колегами, ми зустрічаємося, щоб обмінятися досвідом та обговорити глобальні напрямки розвитку освіти. За результатами готуємо статті, що згодом переростають у колективні монографії. Так цього літа захоплення наукою та інноваційними дослідженнями привело в унікальний Храм, що знаходиться в університеті у Барселоні, - ділиться враженнями від відвідин унікального проекту та наукової зустрічі з колегами в Іспанії доцент кафедри журналістики та мовної комунікації Вероніка Чекалюк, - ми давно планували цю подорож і саме влітку 2019 виникла така нагода, щиро вдячна колегам за ексклюзивну екскурсію, знайомство з роботою Університету і особливо за спостереження функціонування унікального комп’ютера, що називають «серцем Іспанії». Опинитися в середині обчислювальної машини - це неймовірне відчуття.

Найкрасивіший суперкомп'ютер у світі знаходиться в каплиці в Барселоні у саду серед корпусів Університету. Комп’ютер справді найбільший у Європі, він виконує 13,7 мільярдів операцій щосекунди і використовується дослідниками по всій Європі, наприклад, для розробки спеціальних методів лікування таких захворювань, як рак та інші.

Колеги наголосили на тому, що він не лише має практичне застосування, а й є справжнім «магнітом» для науковців.

Зміна клімату - ще одна із звичайних напрямків досліджень. Комп'ютерні розрахунки служать для виявлення та прогнозування якості повітря міст, які могли б використовуватися для контролю забруднення. Він також показує дослідникам, як це вплине на те, що ми робимо зараз, на екологічні умови майбутнього та які будуть основні зміни, які відбудуться через температуру, кількість опадів та рівень моря протягом кількох років. Наявність цієї інформації дозволяє нам заздалегідь вжити заходів. Деякі з цих досліджень були визнані науковою спільнотою та опубліковані в престижних журналах, таких як Science або Nature.

Фото з архіву Чекалюк В.В.
Текст: Діана Колесник