За круглим столом науковці та експерти обговорили перспективи геоінформаційної системи штучного інтелекту «Агроном+»

     Саме під такою назвою на факультеті землевпорядкування НУБіП відбувся Всеукраїнський круглий стіл організований кафедрою геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі.

     Його учасники намагалися дати відповіді на головні питання пов'язані з сучасними технологіями отримання та оброблення різнорідних геопросторових даних й подальшого інтегрування їх до системи прийняття рішень в агрономії. Також на заході розглянули дискусійні питання, пов’язані зі складністю створення та впровадження інтелектуальних систем для використання сучасними агрономами, висвітлили проблеми, що мають місце при дистанційній діагностиці посівів.

     На початку зустрічі декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков та завідувач кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі Світлана Кохан привітали учасників круглого столу.

     Першою слово тримала директор з маркетингу ТОВ «Прайм Лаб Тек» Ольга Дигун. Вона представила базові системи підтримки прийняття рішень агронома, акцентувала увагу присутніх на сучасних підходах до менеджменту в агрономії й запропонувала рекомендації з аналізу ґрунтів, які використовуються компанією.

     Основні питання доповіді професора Тамари Шадчиної, яка представила Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН України, сконцентрувалися на проблемах дистанційної діагностики стану рослинності. Доповідач акцентувала увагу на тому, що якість визначення параметрів рослинності залежить від десятків факторів, а спектральний відгук рослинності досить комплексний. Незважаючи на те, що сучасні технології дистанційного зондування Землі зробили суттєвий крок вперед, ми ще не готові вирішити більшості завдань з прогнозування врожайності та стану посівів.

     Заступник начальника відділу геопросторових даних та територіального планування компанії ECOMM Co Олексій Федченко доповів про аналітичний інструмент для дистанційного зондування в землеробстві та агрономії ENVI CROP SCIENCE. Доповідь містила опис таких базових можливостей програмного продукту як: використання спектральних індексів для розрахунку статистики рослинності і ґрунтів, розрахунок кількісних показників рослинності, проведення оперативного аналізу для визначення локалізації проблемних ділянок у посівах, формування інформації про стан росту окремих рослин, відслідковування здоров'я рослин по часу за допомогою інструментів часового аналізу.

     Про застосування даних дистанційного зондування Землі та геоінформаційних технологій для оцінювання вмісту гумусу в ґрунті доповіла Лілія Гебрин-Байди з Національного авіаційного університету. На прикладі ґрунтового покриву Київської області вона презентувала загальну методику визначення та оцінювання вмісту гумусу в ґрунтах з використанням геоінформаційних технологій та даних дистанційного зондування Землі на основі побудови статистичних лінійних регресійних залежностей.

     Представник компанії ТОВ АЕРОС Олександр Кузнецов розповів про необхідність створення ГІС "Агроном+" для оперативного захисту посівів та проведення позакореневих підживлень культур.

     Олександр Прохорчук частий гість факультету землевпорядкування і представник добре відомої компанії «АБРИС ПТ». Він презентував безпілотну літаючу платформу FLIRT CETUS для інвентаризації земельних ресурсів і оцінювання стану посівів. Спочатку Олександр розповів про такі напрями роботи та продукцію компанії як: проектування БПЛА та їхніх систем запуску і посадки, розроблення високотехнологічного обладнання для аерофотозйомки та програмного забезпечення для керування БПЛА тощо. Презентація містила опис технічних параметрів та можливості використання платформи FLIRT CETUS. В рамках комплексного рішення презентовано систему запуску (катапульту) LUCKYLAUNCH, парашутну систему LUCKYBEAK, програмне забезпечення ABRIS FLIGHT PLANNER. На завершення доповіді наведено приклад успішного використання рішень компанії в процесі моніторингу сільськогосподарських угідь.

     Від Державної установи "Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі» ІГН НАНУ України" слово тримав Михайло Свіденюк. У своїй доповіді він висвітлив актуальні питання комплексування оптичних і радарних даних дистанційного зондування Землі при обчисленні біофізичних параметрів агроландшафтів.

     Світлана Кохан та Анатолій Востоков акцентували увагу на особливостях застосування просторових даних як складової підтримки прийняття управлінських рішень агрономів. Зокрема вони сконцентрували увагу учасників на таких питаннях як: фахові і предметні компетентності сучасного агронома та виробничі потреби, пов’язані із залученням просторових даних; джерела просторових даних та їхня структура - як складові підготовки пропозицій для прийняття управлінських рішень; оцінювання придатності ґрунтів для вирощування культур. Анатолій Борисович звернув увагу на те, що на ринку існує багато інформаційних пропозицій, що допомагають фахівцю-агроному у прийнятті рішень для отримання гарантованого варіанту підвищення рентабельності виробництва. Проте, вони не є універсальними, і мають свої недоліки.

     За результатами обговорення заслуханих доповідей та проведеної дискусії, учасники круглого столу зійшлися на думці, що й надалі потрібно:

• створювати нові та вдосконалювати існуючі географічні інформаційні системи (зокрема й веб-сервіси) як системи підтримки прийняття рішень агронома;
• впроваджувати новітні технології одержання біометричних, біохімічних, біофізичних характеристик культур за різнорідними даними дистанційного зондування Землі;
• розвивати аналітичні інструменти оброблення просторових та статистичних даних в агрономії;
• удосконалювати підходи геоінформаційного аналізу, моделювання і прогнозування врожайності та стану посівів;
• рекомендувати введення блоку дисциплін з геоінформаційних технологій і методів ДЗЗ при підготовці та перепідготовці фахівців з агрономії.

Світлана Кохан,
завідувач кафедри геоінформатики
і аерокосмічних досліджень Землі

Олег Дроздівський,
доцент кафедри геоінформатики
і аерокосмічних досліджень Землі