Ректор Станіслав Ніколаєнко: Хоч НУБіП серед найкращих, але абітурієнти не повинні боятися вступати до нас!

     Станіславе Миколайовичу, ми розуміємо Вашу зайнятість, але є три короткі запитання, які редакція сайту найчастіше отримує від абітурієнтів. 

• Перше. Чому вступник повинен обирати саме НУБіП?

     — Колись і я давав відповідь на це питання, коли після закінчення Богданівської сільської школи на Кіровоградщині обирав виш, куди вступати. Власне я і обрав тоді НУБіП для навчання, а нині працюю ректором.
     Наш університет славний своїми науковими і освітніми традиціями. За 120-річну історію майже 200 тисяч випускників його закінчили. А ветеринарний та лісівничий факультети взагалі мають 202-річну історію. Звідси глибина знань, могутні традиції. Розумієте, навчатися можна де завгодно, але коли в столиці збираються кращі представники з усіх областей, то в перспективі випускник має «своїх» колег по всій державі. Це сильно допомагає в майбутньому.

     По-перше. Агробіологічний напрям є пріоритетом в країні, своєрідним драйвером економіки. Як відомо, 16% валового внутрішнього продукту та 42% експорту – це аграрна і переробна галузі. Сьогодні наші випускники на розхват.

     По-друге. Ми не звичайний університет, а дослідницького типу. Тобто ми не тільки транслюємо старі знання, а й створюємо нові. В цьому процесі беруть участь кращі студенти. Наші викладачі мають дуже високий фах! Погляньте – в навчальному процесі задіяні 250 докторів наук, 37 академіків, 790 кандидатів наук! На дослідництво ми витрачаємо більше 54 мільйонів гривень на рік. Це стільки, скільки один середній виш всього витрачає за рік свого функціонування.

     Не випадково ми серед кращих вишів України і ділимо 5-6 місце з Львівською політехнікою, а серед країн Східної Європи і Азії ми знаходимся в ТОП-200 з 12 тисяч університетів.

    На підтвердження тому і гарні результати у Всеукраїнських олімпіадах. Думаю, що в цьому році по кількості призерів і переможців ми будемо в трійці кращих вишів.

     Ну і насамкінець, це велика міжнародна діяльність університету, можливість кожного, хто добре навчається побувати на стажуванні, навчанні, практиці за кордоном, в кращих університетах, підприємствах світу. Ми маємо договори з 157 університетами і установами світу. Щорічно майже 1,5 тисячі студентів і викладачів бувають за кордоном.

     Наостанок. Де ще в Україні є така природа, як в Голосієві. Це просто казка. Не випадково наші студенти хворіють менше за інших в Києві.

• Дякуємо за відповідь. А тепер друге незручне запитання. Багато українських університетів, в т.ч. і столиці, страждають хворобою нестатутних відносин, що, без сумніву, впливає на якість навчального процесу.

     — Це болюча проблема для української освіти. Але наш колектив здолав її. Ще чотири роки тому ми запровадили систему моніторингу здачі іспитів, заліків, поточної успішності студентів.
        Після кожної сесії студенти заповнюють анонімні анкети, дають оцінку навчальному процесу, оцінюють діяльність своїх викладачів.
     Активну участь в чесному і прозорому навчальному процесі в університеті бере студентське самоврядування. Щосеместрово ректор зустрічається зі студентським активом, старостами груп. Щомісяця це роблять декани, проректори.

     Мушу зазначити, що на більшості факультетів та в інститутах ми позбавились цих ганебних явищ. До речі, легше цю роботу робити з випускниками шкіл, дещо важче із випускниками коледжів.
   Які результати? Університет успішно долає всі міжнародні, всеукраїнські оцінювання з боку міжнародних роботодавців, бізнесу, громадськості, професійних організацій. Не випадково журнал «Гроші» поставив нам найвищу оцінку якості підготовки фахівців за 2017 рік. Повторюсь, але скажу, що наші студенти вибороли 48 призових місць на Всеукраїнських студентських олімпіадах з усіх предметів – це один з найкращих показників в державі. 
     Отже, ніяке кумівство, сватовство чи ще якісь преференції в нас не діє. Наші студенти мудрі і вони добре засвоїли сучасне глобальне гасло: хочеш жити – вмій навчатися!

• І нарешті третє запитання. Якось і незручно задавати, але скажу: а чи не простіше вступити абітурієнту в якийсь місцевий виш? І дешевше і до дому ближче. Та й вчитися набагато легше…

    — Дякую за запитання. Так, до речі, кажуть багато хто з представників наших конкурентів під час профорієнтації. Ось нещодавно викладачі розказували мені про такі випадки в Житомирській, Полтавській областях.
     Я сам народився на Кіровоградщині. Тому знаю з досвіду – набагато краще навчатися в столиці. Це і краща якість, і кругозір, і велика кількість друзів, великі міжнародні зв’язки, більші перспективи…

     Юнаки і дівчата з сіл, містечок, міст не повинні боятися йти до нас. Нині демографічна криза і середній бал зарахування не є високим. Ми не боїмося брати дітей з низьким балом – в умовах дослідницького університету спільними зусиллями ми витягнемо такого студента. Про це добре пише Майкл Кроу, ректор Арізонського університету в своїй книзі, присвяченій стратегії розвитку сучасної американської вищої школи.

     В НУБіП діє ціла система вирівнювання знань, консультацій. Так перебудовані навчальні плані і програми, зорієнтовані наші професори і доценти. У нас вчитися не просто, але хто хоче – той успішно навчається. Для цього є всі умови.

     Ми надаємо всім бажаючим місця в гуртожитках, всі вони відремонтовані, студенти живуть хоч і тісно, та дружно. Один одному допомагають, організовуємо в гуртожитках також консультації.

     Потім працює система наукових гуртків, де майже три тисячі юнаків і дівчат поглиблюють свої знання.
     Робота на практиках на кращих підприємствах України і світу дає також гарні результати.
     А якість матеріально-технічної бази, її унікальність, мудрі викладачі – є запорукою високої якості освітнього процесу.

     І ще розкажу щось цікаве. Якось до мене прийшла група майбутніх ветеринарних лікарів – другокурсників з іншого вишу. З держбюджету вони просилися на контрактну форму навчання до нас. Я запитав – чому вони це роблять? Це ж дорого і т.і. Вони відповіли: у вас на контракті навчатися дешевше, ніж там, де ми були на бюджеті. І таке, на жаль, ще є в Україні.

     Тому треба діяти як колись говорив мій мудрий батько: очі бояться, а руки роблять! Слід обирати НУБіП першим пріоритетом і нічого не боятися. Держзамовлення в нас серйозне – більше 3200 місць, в т.ч. на перший курс – майже 1400 на базі середньої школи, понад 500 - на базі коледжу.
     Отже, не треба боятися вступати в кращі виші України. Це вірний квиток в майбутнє!

Розмовляв Денис Рудень