Перші кроки розвитку партнерства університету і бізнесу визначено

23 лютого 2017 року

23 лютого 2017 року у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за ініціативою кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту на базі факультету аграрного менеджменту було проведено засідання Круглого столу «Партнерство університетів і бізнесу: можливості та перспективи». У засіданні взяли участь представники об’єднання «Українська бізнес ініціатива», вітчизняних бізнес-асоціацій та компаній, Ради роботодавців університету і його провідні науковці.

Вітаючи учасників засідання, ректор університету Станіслав Ніколаєнко презентував присутнім університет, його історію, структуру, особливості навчальної та науково-дослідницької роботи й міжнародної співпраці. Поряд з цим, ректор акцентував увагу присутніх на ситуації, у якій перебуває сьогодні українське село – у більш, ніж дев’яти тисячах сільських територіальних одиниць відсутні суб’єкти господарювання, що відбивається не тільки на їх економічному, а й соціальному стані. Ще однією проблемою є відтік молодих кадрів через небажання молоді працювати на селі внаслідок відсутності відповідної інфраструктури. І це лише частина негараздів, які спіткали українське село і аграрний сектор економіки. Ректор наголосив, що круглий стіл є можливістю знайти точки дотику освіти, науки і бізнесу у вирішенні цих та інших питань.

Голова наглядової ради Інституту глобальних трансформацій Сергій Тарута у своєму виступі звернув увагу присутніх на проблеми національної економіки, й зокрема аграрного сектору, на вирішення яких спрямована доктрина її розвитку до 2030 року, що розробляється за участі науковців НУБіП України. Окремо народний депутат України зупинився на необхідності перезавантаження відносин між наукою, освітою та бізнесом, зазначивши, що Україна має колосальний потенціал, зокрема аграрний, але не реалізовує його повністю, й виправити це та вивести країну в число розвинених, можливо завдяки їх інтеграції. Головним рушієм при цьому, – наголосив він, – є висококваліфіковані фахівці. Для цього вищим навчальним закладам необхідно мати відповідну базу, інвестиції, венчурні фонди та ін. Поряд з цим, наука повинна носити прикладний характер, щоб її результати впроваджувалися у виробництво. Підсумовуючи свій виступ, Сергій Тарута висловив сподівання, що НУБіП України у цьому буде драйвером. Своє ж завдання він вбачає у розробленні державної політики, яка максимально сприятиме взаємодії освіти, науки та виробництва.

Генеральний директор «Індустріальної Молочної Компанії», президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса наголосив на ролі ІТ-технологій в АПК, яку важко переоцінити. Як приклад, навів широке використання дронів, точного землеробства тощо. Основне питання, на яке маємо відповісти, на його думку, чого хоче сьогодні споживач, і відповідно реагувати на ці запити. Без таких знань важко виходити на зовнішній ринок. Також гість порушив питання розвитку сільської місцевості. На його переконання, без держави їх вирішити неможливо. Разом із тим, бізнес, наука, освіта мають триматися разом.

 

Начальник науково-дослідної частини НУБіП України Володимир Отченашко представив присутнім дослідницьку інфраструктуру університету, унікальні наукові розробки, досягнення у селекції, біотехнологіях, органічного виробництва тощо, тематику досліджень, які реалізовують півтори тисячі дослідників. З огляду на презентовані ним розробки, університет має що запропонувати бізнесу.

Завідувач кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту Лідія Шинкарук зосередила увагу на науково-дослідницькій складовій партнерства бізнесу і університету, наголосивши, що інструментом партнерства має стати академічне підприємництво у формі стартапів та спінофів, тобто заснування бізнесу на безпосередньому трансфері наукових знань та технологій від державних НДІ та ВНЗ та використанні результатів їх досліджень. Впровадження академічного підприємництва: дозволить зупинити витік кадрів з країни та її регіонів через започаткування випускниками університетів власного бізнесу, сприятиме притоку кадрів для всіх галузей економіки, розвитку високотехнологічних кластерів та інноваційного середовища на базі обміну знаннями та фахівцями між МСП , ВНЗ та НДІ. Першим кроком для запровадження академічного підприємництва є формування чіткого бачення, визначення амбітної місії та створення бренду для ідентифікації феномену академічного підприємництва унверситету. Наступними кроками мають стати: залучення вітчизняних та міжнародних партнерів, які відомі своїми успіхами у академічному підприємництві, об'єднання експертів, координація обміну знаннями та створення спіноф проектів. Лідія Шинкарук також відзначила важливу роль освітньої складової у розвитку партнерства бізнесу і університету, головним напрямом реалізації якої має стати підвищення якості підготовки фахівців за вимогами бізнесу.

   

Голова ради роботодавців факультету аграрного менеджменту Тарас Висоцький зауважив, що до науки треба залучати більше молоді. Голова правління ПАТ «Українська біржа» Олег Ткаченко переконаний, що ціни на вітчизняну продукцію мають бути на рівні світових. Їх має диктувати український біржовий ринок, амбіції щодо створення якого не полишають гостя. Керівник представництва компанії «Lidan» (США) по країнах Східної Європи та СНД Анатолій Шевченко наголосив, що наш загальний великий біль і водночас спільне завдання – зберегти аграрний сектор.

     

Генеральний директор Української медової групи Сергій Гринь запропонував створити разом з університетом промислову пасіку, оскільки сьогодні експорт меду забезпечують дрібні товаровиробники, потенціал яких є обмежений. Директор ТОВ «Статус», арбітражний керуючий, член правління Всеукраїнської громадської організації «Системні рішення» Олексій Лясковець відзначив, що освітня база в нашій країні сильна, і фахівці, які на ній зростають, затребувані за кордоном. Молодь і надалі прийматиме пропозиції працевлаштування за межами України, якщо не буде глобального об’єднання освіти, науки і виробництва.

Сергій Тарута зазначив, що, з огляду на почуте, маємо високого рівня розробки, але при цьому важливо не тільки вміти виробляти, а й правильно їх продавати. «Як це зробити допоможе бізнес. Кожен з присутніх сьогодні почув і взяв для себе щось нове. Ми всі переконалися, що можемо бути корисні один одному. Важливо тепер все це реалізувати», – зазначив бізнесмен.

Генеральний директор генеральний директор корпорації з виробництва свинини на промисловій основі «Тваринпром» Сергій Гнатюк висловив думку, що однією з основних проблем занепаду українського села є відсутність там тваринництва. Щорічно близько 500 підприємств, що займаються свинарством в Україні, згортають свою діяльність через масову загибель поголів’я від африканської чуми. А потреби ринку зростають. Тому підприємці цієї галузі зацікавлені у запрошенні на практику, а згодом і на працевлаштування студентів і випускників ВНЗ. Окремої дискусії потребує питання мотивації молоді працювати на селі.

В’ячелав Данчук, який представив можливості Української лабораторії якості та безпеки продукції АПК, наголосив, що колектив, використовуючи наявне передове обладнання, може робити будь-які дослідження і випробування продукції. Проблемним питанням залишається створення банку еталонних проб. Тут відкритий простір для співпраці з бізнесом: якщо спільними зусиллями його створити, то тести на якість і безпеку можна провадити в Україні значно дешевше.

Генеральний директор корпорації «Укрпиво» Галина Коренькова зазначила, що в Україні щорічно виробляється 100 мільйонів тонн пивовареного ячменю. Проте виробники не можуть відібрати з них й 1 мільйона тонн задовільної якості. Тут є резерв для співпраці з вітчизняними як виробниками, так і вченими. Вона висловила побажання аби в навчальному процесі вивчалися європейські директиви і стандарти.

Генеральний директор підприємства «МЛИН-2» Віктор Ємцев закликав якісніше проводити профвідбір студентів з тим, щоб молодь була готова і хотіла працювати в обраній сфері. Було б доцільним на законодавчому рівні стимулювати бізнес брати на практику студентів, наприклад через податкові пільги.

Представник компанії «MOST Ukraine» Дмитро Маляр акцентував увагу на тому, що в галузі деревообробки конкурентність продукції напряму залежить від якості працівників. Тому бізнес зацікавлений у підготовці справжніх фахівців. У компанії наразі відкрито 100 вакансій і спільно з Українською асоціацією деревообробників проводиться конкурс: студенти, які успішно навчаються, можуть пройти практику на виробництві і працевлаштуватися.

Партнер юридичної фірми Everlegal Андрій Оленюк висловив думку, що університет, проводячи первинну селекцію вступників, має обирати найкращих, а не гнатися за кількістю. Також потрібно тримати постійний діалог з успішними випускниками, оскільки вони – найкраща реклама для університету.

Голова Всеукраїнської асоціації туристичних операторів Ігор Голубаха запропонував університету активніше пропагувати розробки своїх науковців.

Професор Юрій Марчук від імені науковців запропонував створити науково-інтелектуальну біржу на базі НУБіП України, яка стане платформою для промоції ідей і наукового доробку.

Підсумовуючи результати дискусії, ректор Станіслав Ніколаєнко, назвав її корисною: «Ми сказали «А», далі потрібно продовжити діалог у форматі галузевих дискусій і спільних дій, перейти до реальних кроків щодо реалізації пропозицій».

Модератор круглого столу Лідія Шинкарук виголосила пропозиції за результатами проведеного заходу: 1) створення платформи академічного підприємництва та інструментів його реалізації, які використовуються у країнах Європи, з залученням Наукового парку НУБіП України «Стале природокористування та якість життя»; 2) започаткування інвестиційної платформи зі створенням проектного офісу для оформлення результатів досліджень та пропозицій науковців у конкретні проекти; 3) продовження співробітництва між Інститутом Глобальних трансформацій та НУБіП України, відповідно до підписаного меморандуму, у розробленні Економічної Доктрини «Україна 2030», спрямованої на визначення шляхів розбудови в Україні нової соціально-орієнтованої моделі збалансованого економічного розвитку; 4) формування буклету-каталогу пропозицій університету щодо проектів та досліджень, структурованих за напрямами, що дасть можливість визначити їх відповідність міжнародним стандартам й на якій проектній стадії вони знаходяться з метою інформування бізнесу щодо можливостей та напрямів співпраці.

Тетяна Мостенська, Ірина Барановська

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook