Студентка факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК Влада Ковтун: вірю, що НУБіП стане осередком такої молоді, яка виведе Україну на світовий ринок

     Про можливості, які сьогодні надає своїм студентам НУБіП, знає кожен не з чуток. І вже стало традицією ділитися здобутим досвідом під час закордонних стажувань і практик на веб сторінках офіційного сайту. Пропонуємо чергову порцію вражень від нашої сьогоднішньої співрозмовниці – студентки четвертого курсу факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК Влади Ковтун.       

     Студентка 4 курсу факультету 
     харчових технологій та управління якістю продукції АПК 
     Влада Ковтун:

— Що спонукало тебе взяти участь у стажуванні?

     — Сучасний світ тісно пов'язаний між собою інтернаціональними зв'язками і ні для кого не секрет,що Україна – у списку найперспективніших аграрних країн. Будучи студенткою одного з найпотужніших аграрних вишів, для мене важливо стати частиною розвитку нашої держави. Для цього не буде зайвим знати, а що ж діється там, за її межами, перейняти досвід і знання іноземних колег, попрацювати з сучасними технологіями.

— Розкажи, як ти отримала «лист щастя» і де тобі випала нагода переймати передовий досвід з фаху?

     — «Jilly's Pastaand Fine Foods» – це канадська компанія, що займається виробництвом напівфабрикатів для мережі закладів громадського харчування. До їх асортименту входять і м'ясні страви, тому мене зацікавило саме це виробництво. Дізнавшись подробиці, надіслала анкету керівництву Jilly's Pasta з проханням прийняти іноземного студента для проходження практики. І, майже не сподіваючись на ствердну відповідь, раптом отримую лист-запрошення від компанії. Звісно, дуже вдячна рідному факультету за надану підтримку і допомогу у здійсненні своєї мрії.

— Що там, за океаном, вразило тебе найбільше?

     — Важко все й одразу передати. Одних лишень вражень від самого перебування в Канаді, від знайомства з іншою культурою, традиціями та звичаями – маса. Але найбільше здивував колектив, у якому довелось працювати. До мене відносилися як до колеги і товариша, тому адаптація і, в тому числі, до іноземної мови пройшла більш, ніж успішно. І хоча доводилося багато часу працювати на ногах, отриманий досвід став для мене справжнім подарунком. Рівень обладнання підприємства, санітарні норми, кваліфікація працівників, виробнича атмосфера – жоден із перелічених пунктів не розчарував. І навіть було сумно прощатися з колегами, які стали для мене упродовж липня-серпня цього року справжньою родиною.

— І на завершення. Кілька слів для твоїх колег-студентів.

     — Одним із важливих аспектів розвитку країни є її співпраця з іншими державами. Кому ж як не нам, молодим та амбітним, її розбудовувати, привносити щось нове і корисне. Вірю, що наш університет стане осередком такої молоді, яка виведе Україну на світовий ринок.

Розмовляла Ольга Наконечна