Рада Асоціації вищих аграрних навчальних закладів обговорила перспективи оновлення законодавства про освіту

24 листопада 2015 року

     24 листопада на базі нашого університету відбулося розширене засідання ради Асоціації працівників аграрних навчальних закладів України «Агроосвіта», яке відбулося за участю голови Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради України Лілії Гриневич, першого заступника Міністра освіти і науки України Інни Совсун, директора департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України Вячеслава Супруна. На ньому обговорили впровадження Закону України «Про вищу освіту», законопроекти «Про освіту», «Про наукову та науково-технічну діяльність», «Про професійну освіту», виклики і можливі наслідки їх прийняття та інші нагальні освітянські питання.

     Ректор університету Станіслав Ніколаєнко, голова асоціації привітав учасників зібрання у стінах НУБіП та запросив до слова гостей.

     Інна Совсун коротко окреслила основні кроки міністерства, яке вона представляє, щодо впровадження нового Закону про вищу освіту: що вже зроблено і що іще належить виконати. Як вона зазначила, реакція громадськості на закон – досить розмаїта. Так, академічна громада стверджує, що щось неможливо впроваджувати, а неакадемічна говорить, що рефлексії не відбулося. Перший заступник міністра наголосила: реформи відбуваються в університетах, якщо ні – значить хтось щось не доопрацьовує. У цей перехідний рік основним завданням було змінити підзаконні нормативні акти. А це доволі непростий, копіткий і бюрократичний процес. Тому все відбувалося не так швидко, як того хотілося. Гостя зупинилася також на новому переліку галузей знань, який довго обговорювався, важко приймався і дотепер по-різному його оцінюють. На відміну від попереднього, цей документ несе перед собою дещо інші завдання. В межах галузі можна здійснювати підготовку за окремою освітньою програмою, спеціалізацією. Далі мова йшла про нові стандарти освіти. Це питання, як зауважила Інна Совсун, залишається відкритим. Більше того, саме їх розробка – основне завдання на цей рік. Тож Інна Романівна закликала долучитися до цієї справи. Стандарт міститиме перелік компетенцій, знань, вмінь, а як забезпечити їх опанування, за допомогою яких дисциплін – це питання автономії університетів. Звичайно, що без діалогу тут не обійтися. Ще одне завдання – сформувати Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Наразі є законопроект щодо переформатування його складу. Гостя також зауважила, що університети повинні забезпечувати якість освіти та вибудувати цю систему всередині вишів. А щоби не бути голослівною, поділилася досвідом Великобританії. Кожен університет сам обирає для себе модель якості освіти. В одних вона реалізується через окремий департамент, в інших – через окремих людей на кафедрах. Освітня програма проходить спершу експертизу на кафедрі, потім її презентують студентам, іншим кафедрам, анонімне рецензування, рецензування професійних асоціацій. Шлях один – обговорення. Однак, гостя відверто сказала, що українським університетам бракує чесної дискусії. Часто-густо вона перетворюється в критиканство один одного.

 

    

 

     Мова йшла і про зниження навчального навантаження на викладачів, скасовані штатні нормативи, проект бюджету на 2016-й рік, державне замовлення, деталі про формування якого будуть згодом.
     Про те, що на сьогодні турбує аграрні виші, говорили їхні керівники, адресуючи запитання і прохання Інні Совсун. Вони стосувалися того ж таки податку на землю, механізму ступеневої підготовки, оприлюднення ліцензійних умов для молодших бакалаврів, тендерних закупівель тощо. Активну участь в обговоренні взяли ректори Подільського державного аграрно-технічного університету Володимир Іванишин, Сумського національного аграрного університету Володимир Ладика та ін.

     Вячеслав Супрун детальніше зупинився на оновленні законодавчої бази професійної освіти та основних положеннях законопроекту «Про професійну освіту». Головне – це збереження ступеневої освіти і дозвіл випускникам коледжів, технікумів вступати до університетів на скорочені терміни навчання.

     Потому Станіслав Ніколаєнко прозвітував про роботу очолюваної ним асоціації. Він зазначив, що представники аграрної освіти мають об’єднати зусилля і спільно визначитися з тим, куди і в якому напрямку рухаємося. Бо абсолютно зрозуміло, що поодинці з цим завданням – визначенням стратегії розвитку і вірного курсу – ми не впораємося. Тим більше, спілкування з деякими парламентаріями, урядовцями свідчить про заангажованість в ставленні до аграрних вишів, меркантильного підходу до їх функціонування, спроб обезземелити, позбавити бюджетних асигнувань. Чого тільки вартує дискусія щодо податку на землі навчально-дослідних господарств, проект змін до Закону «Про розподіл продукції», проект бюджету на 2016 рік із скороченням на 10 мільярдів гривень видатків на освітянську галузь.

     Щодо поточних завдань. Станіслав Ніколаєнко звернувся з проханням проінформувати колективи вишів-членів асоціації про її роботу. Спільними напрямками діяльності всіх присутніх мають стати недопущення зменшення видатків на освіту в бюджеті на 2016 рік, відбору земель навчально-дослідних господарств, вилучення майна, знищення коледжів, технікумів. На перспективу маємо подумати про створення спільного наукового Центру досліджень агровузів. Активною повинна бути і співпраця з Міністерством освіти і науки.

       Ще одна почесна гостя – Лілія Гриневич зазначила, що аграрний сектор приносить країні практично третину ВВП, тому слід звернути увагу на освіту, яка дає цьому сектору фахівців. Оскільки попереду складні часи, нам треба консолідувати зусилля, додала вона. Лілія Михайлівна говорила і про податкову реформу. Зменшення дохідної частини бюджету призведе до зменшення видатків і на освіту. Якщо ж ми хочемо якісних зрушень в освіті, то маємо інвестувати в реформу. У тій складній ситуації, в якій опинилася наша держава, маємо проявити розуміння до певних обмежень. З іншого боку, базове законодавство має бути тією нормативною базою, яка дасть можливість розвиватися в майбутньому, переконана гостя. Лілія Гриневич закликала активно брати участь у законотворчих процесах. Кожна професійна асоціація має голосно заявити про свою позицію. Далі йшлося про законопроект «Про наукову і науково-технічну діяльність». Він покликаний зберегти престиж вченого, а цей показник у нас на рівні африканських країн. І це через низький рівень соціального забезпечення, сучасної дослідницької інфраструктури. Питанням великих дискусій залишається проект Закону «Про освіту».

     Директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Петро Лакида поцікавився, як бути з тим, що знищена спеціальність «Деревообробка». Лілія Гриневич висловила сподівання, що незабаром запрацює агенція з якості освіти, яка через свої повноваження зможе внести зміни до нового переліку.

    

    

     Керівники деяких вишів висловили стурбованість масовим виїздом студентів на навчання в Польщу. На що Лілія Михайлівна відповіла: ми не можемо порушувати базових демократичних цінностей і забороняти виїзд за кордон. Шлях лише один – вмотивувати залишитися на навчання у нас якісною освітою і працевлаштуванням. Але це питання, звісно, не одного року. Та й взагалі, перспектива – за програмами подвійних дипломів.


Ольга Наконечна
 

 

 

 

 

 

 

 

 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій