Зустріч з Поетом: в університеті відзначили 89-річчя народного артиста України Вадима Крищенка

5 квітня 2024 року

Прийшло як одкровення
Оце зізнання пізнє.
З душі воно не хоче
Іти у забуття.
Життя, бува, невчасно
Спинити може пісню.
Але бува, що й пісня
Продовжує життя.

  Таким був лейтмотив мистецької імпрези «Зустріч з поетом», якою в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відзначили 89-річчя народного артиста України професора кафедри культурології Вадима Дмитровича Крищенка. Хтось може зіронізувати: які свята у воєнний час? Та це було не просто свято. Душевна зустріч заслуженого працівника культури, заслуженого діяча мистецтв, члена Національної спілки письменників України, лауреата літературно-мистецьких премій імені Івана Нечуя-Левицького, імені Андрія Малишка, імені Дмитра Луценка «Осіннє золото», Богдана Хмельницького, премії імені Володимира Сосюри, кавалера багатьох державних нагород — ордена Ярослава Мудрого, ордена «За заслуги», ордена Трудового Червоного Прапора, найвищої київської відзнаки «Знак Пошани», найвищих нагород Української православної церкви — ордена Андрія Первозванного та ордена Святого Володимира, найвищої відзнаки громадських організацій «Лицар Вітчизни» та багатьох інших – з колективом, у якому Поет працює понад 40 років.

  Зала зустріла іменинника оплесками і піснею на його слова «Родина» у виконанні заслуженого артиста України доцента кафедри культурології Віктора Кавуна і Президентського стипендіата доктора філософії з історії та археології Владислави Чайки, теплі слова вітань на його адресу проголосив ректор НУБіП України академік Станіслав Миколайович Ніколаєнко. А потім мав слово сам поет. Розповідав про себе, читав поезії, відповідав на запитання студентів… А вони (студенти), незважаючи на різницю у віці, уважно слухали - і, відчувалося, захоплювалися. Бо ж вірші Вадима Крищенка не мають віку, вони завжди актуальні: і про щастя бути українцем, і про найпалкіше почуття кохання, і про події сьогодення – війну.

Пом´янім, хто не вийшов із бою,
Захистив Україну собою,
Хто у наступі, чи в обороні…
Встаньмо мовчки й схилімось в поклоні.

  Після цих слів зала вшанувала героїв, яких уже не повернути, хвилиною мовчання…

 

  І саме за актуальність і значущість діяльності Вадима Дмитровича Крищенка Спілка письменників України відзначила його найвищою своєю нагородою. Про це, а ще про присудження премії «Благовіст» оголосили члени правління Спілки, секретарі Спілки Борис Пономаренко та Інна Ковальчук.

 

  Та Вадим Дмитрович – поет-пісняр, і пісні, звісно, звучали. Народний артист України Павло Зібров зробив багато зусиль, аби привітати українську легенду, – і ми почули нову пісню «Намалюю маму». Народний артист України Олександр Василенко, володар титулу «Голос унікальної краси», дозволив насолодитися його баритоном акапела – і зал почув «Старого музику». Народний артист України, професор кафедри культурології Роман Рудий виконав душевні «Котики вербові», яким уже 40 років; випускник університету, а тепер заслужений артист України Дмитро Андрієць – щиру «Забудеш» (хоча університет він не забуває), заслужений працівник культури, професор кафедри технічного сервісу та інженерного менеджменту Ярослав Михайлович – «Нам треба жити для добра!», несподіваний Олександр Ткаченко – емоційну «Запитаю».

 

  Але твори Вадима Крищенка виконують не лише знані митці, але і нинішня юнь. Уляна Гринь, талановита студентка ГПФ, співала «Той край, де я родилась і живу!», тріо «ТоНіка» – танго «Пахне сад в забутті», до виконання якого долучився і сам іменинник.

  «Хай щастить вам, люді добрі!» – звучало на завершення мистецької імпрези. Хай щастить у здоров´ї і Вам, шановний Вадиме Дмитровичу, і нехай збуваються побажання, які Ви посилаєте у небо:

Хай під нашим вікном не сумує калина,
Не засліпить очей дощова крутія.
Хай не ронить сльозу від неправд Україна,
Бо то мати твоя,
Бо то мати моя.

 

 

 

Ірина Майданюк,
завідувач кафедри культурології


Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook