Яким має бути Кодекс професійної етики землевпорядника та геодезиста?

  Понад 120 учасників долучилися до обговорення цієї важливої теми, а запис зустрічі доступний для перегляду на каналі YouTube за покликанням https://youtu.be/sst9K8zEXic.

  На початку зустрічі, декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков наголосив, що питання створення кодексу професійної етики землевпорядників і геодезистів вже назріло давно та озвучив ряд питань для обговорення, а саме:

 

  Першим участь в обговоренні взяв очільник ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець, який зазначив, що тема наче не зовсім стосується виробничої діяльності землевпорядників та геодезистів, проте «Асоціація фахівців землеустрою України» спільно з Держгеокадастром ініціювали введення ряду спрощень щодо затвердження та погодження проєктної документації із землеустрою, що з одного боку певною мірою прибирає корупційну складову, але з іншого боку – простежується зниження рівня якості надання послуг. Дане твердження легко можна простежити навіть із майданчика Prozorro, де часто-густо зустрічаються випадки заниження ціни на надання послуг у сфері геодезії та землеустрою. Проте є сумнівним чи будуть виконані роботи якісно і чи взагалі будуть виконані, робота «зависає» і замовник ризикує. Спокуса отримати послугу за значно нижчою ціною призводить до того, що в результаті замовник отримує не належним чином виконану технічну документацію. Особливо, коли до виконання робіт залучають субпідряників, які не знають специфіки місцевості. Це призводить до низки порушень сертифікованими інженерами-землевпорядниками під час виконання робіт та розгляду на Кваліфікаційній комісії питання щодо анулювання їх сертифікатів. Саме через такі випадки варто визначити правила поведінки усіх учасників топографо-геодезичних робіт та встановити відсоткові обмеження у різниці ціни, що пропонується на послуги.

  Анатолій Миколайович закликав професійну спільному разом долучитися до якісного надання робіт за гідну оплату та вести бізнес чесно.

 

  Голова правління ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України» Павло Матвєєв підтримав ідею створення подібного постулату, який би врегулював робочі моменти між виконавцями, а також між виконавцями та замовниками. Важливо зафіксувати вимоги до виконання землевпорядних і топографо-геодезичних робіт, а також розробити кошторис на виконання робіт.

 

  Потому Тарас Євсюков привів приклади міжнародних асоціацій геодезистів, де вже давно діють етичні норми професійної діяльності.

 

  Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин розкрив поняття професійної етики землевпорядників та геодезистів. Він зазначив, що головне у землевпорядників і геодезистів завдання – якісне складання проектної документації, виконання топографо-геодезичних робіт, оцінки земель. Як результат, отримати високий заробіток та репутацію. При цьому наша робота полягає не лише в камеральній роботі, а й значною мірою в комунікації. Доводиться спілкуватись як з управлінцями, так і з виробничниками-аграрниками.

 

  Професійні кодекси етики у багатьох країнах вже є і вони діють на державному рівні. Перший інструмент управління професійної етики у нас був запроваджений в 2021 року, це положення про врегулювання конфлікту інтересів при виконанні землевпорядних робіт, включаючи особисті інтереси. Кодекс професійної поведінки є у юристів, суддів, прокурорів, лікарів, журналістів та інших публічних фахівців. Тому не треба щось вигадувати, а взяти кращі практики з інших галузей. Звернув увагу аудиторії на міжнародний досвід федерації геодезистів FIG, яка має типовий кодекс професійної поведінки (https://www.fig.net/resources/publications/figpub/pub17/figpub17.asp) .

  Чому потрібно вводити поняття професійної етики на рівні законодавства в нашій країні? Україна в найближчі роки стане членом ЄС, а там є вільний ринок послуг, і вітчизняні геодезисти та землевпорядники матимуть можливість вільно увірватися на ринок послуг Європи. Тому для цього нам потрібно мати відповідні кваліфікаційні вимоги.

  Андрій Геннадійович порекомендував розглянути економічні принципи Міжнародної федерації геодезистів FIG, де досить детально описані правила для фахівці галузі та поведінку взаємовідносин тих, з ким ці фахівці взаємодіють у своїй роботі. Це призведе до покращення суспільного сприйняття галузі та престижу професії. Землевпорядники та геодезисти повинні сумлінно виконувати роботи, бути відвертими, чітко інтерпретувати всі дані, приймати неупереджені рішення, без впливу і стороннього втручання у роботу.

  Експерт навів приклад професійної поведінки, який виклав у п’яти принципах професійної етики. Зауважив, що при наданні публічних послуг клієнти очікують від нас конфіденційності та чесності, тому потрібно дотримуватися збереження конфіденційності персональних даних та відомостей, які є комерційною таємницею.

  Рекомендував постійно посилювати свої знання та навички, адже це також відноситься до правил виконання землевпорядних та топографо-геодезичних робіт. Досвідченим керівникам варто допомагати співробітникам та ділитись власним досвідом. Під час роботу з клієнтами уникати професійної некомпетентності, брати лише ту роботу, для якої є всі умови виконати (в т.ч. технічні). Обов’язково попередити замовника про можливий конфлікт інтересів.

  Надавачі послуг не мають ставити шахрайські ціни на роботи, які не виконуються, а використовуються архівні матеріали. Також не можна підписувати документи, що виконані сторонніми особами, а не ним особисто.

  У підсумку свого виступу експерт зазначив, що таких правил у світовій практиці багато, і саме тому варто розробити етичний кодекс для землевпорядників та геодезистів. Дотримання моральних принципів має контролювати саме професійна спільнота шляхом позбавлення подальшої професійної практики.

 

  Далі була дискусія, в якій прийняли участь близько 90 учасників. Завідувач кафедри геодезії та землеустрою Одеської державної академії будівництва і архітектури Анатолій Колосюк запропонував, щоб самоврядна організація розробила норми оплати праці і технологічні рекомендації для своїх членів і запровадити в діяльність в рамках організації, а після апробації на рівні асоціації запровадити вже на державному рівні.

 

  Завідувач кафедри земельного кадастру Національного університету біоресурсів і природокористування України Наталія Мединська зауважила, що було б добре, якби саморегулівні організації після розроблення кодексу професійної етики землевпорядника і геодезиста рекомендували закладам вищої освіти, в яких готують землевпорядників і геодезистів, на старших курсах (в магістратурі) знайомити з дотриманням етичних стандартів у професії.

  Загалом обговорення питання професійної етики було досить жвавим, оскільки проблема, яка розглядалася, наразі є важливою й актуальною.