Осінню сесію онлайн-вебінарів 2023 р. просвітницького проєкту кафедри теорії та історії держави і права для школярів «Школа знавців права» завершено

  Триває другий рік війни. Увага наукової спільноти спрямована на висвітлення проблем правового регулювання в умовах воєнного стану та на повоєнний період. Але є сфера суспільного життя, яка постійно перебуває у полі зору держави і є актуальною як у воєнний період, так і в мирні часи. Цю сферу не можна врегулювати безпосередньо правовими нормами, її можна лише виплекати. І це – правова культура суспільства загалом та її членів зокрема. Тому кафедра теорії та історії держави і права продовжує реалізовувати свій просвітницький проєкт «Школа знавців права», розпочатий восени 2021 р. 14 жовтня 2023 р. стартувала осіння сесія онлайн-вебінарів, об’єднаних темою взаємовідносин особи та держави.

  Розпочала цикл зустрічей завідувачка кафедри Віра Качур темою «Поділ суспільства та правовий статус особи». Зазначимо, що теми зустрічей, як завжди відображають побажання учасників та учасниць, які вони залишають в опитувальній формі. Висвітлення цієї теми було побудовано у формі відповідей на три питання: «Що таке суспільство?», «Що таке соціальна структура суспільства і її елементи?», «Що таке правовий статус особи та які компоненти, його складають?»

  Даючи відповідь на кожне з питань спікерка звертала увагу на те, що суспільство – це не просто певна сукупність людей, а саме соціальні зв’язки чи відносини, які виникають між ними. Тому суспільство – це живий організм, де відбувається соціальна взаємодія, є певна соціальна активність осіб, що визначається їхніми правами та обов’язками і спрямована на соціальні зміни, саморозвиток та самозбереження. Також увагу було звернено увагу на особливості термінології, зокрема показано, що «поділ суспільства» є буденним терміном і несе ризик соціального непорозуміння. Тому коректніше вживати «соціальна структура суспільства», яка має певні елементи, кожний з яких виконує свою роль у її розумінні. Наголошувалося, що розподіл осіб на різні соціальні групи чи виокремлення певних соціальних інститутів – це не завжди про соціальну нерівність, що це закономірності суспільного життя. Що особа може водночас мати декілька різних соціальних статусів і вони можуть «ладнати між собою».
  І уже наступного тижня, 21 жовтня 2023 р., учасники та учасниці зустрілися із спікеркою Людмилою Протосавіцькою, щоб обговорити забезпечення прав і свобод в умовах воєнного стану. Зустріч розпочалась із з’ясування того, що таке режим «воєнного стану» і в яких випадках його запроваджують. Потім спікерка нагадала про головні права людини і громадянина які закріплені в Основному законі держави і яким чином вони можуть обмежуватися в умовах воєнного стану. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

  Крім того, військове командування може встановлювати заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів, перевірку документів в осіб, а в разі потреби проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України. Також під час воєнного стану може бути запроваджена комендантська година – тобто заборона перебування на вулицях в певний час доби без спеціальних дозволів.
  Під час воєнного стану може примусово відчужуватися майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, майна державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку. На території, на якій введено воєнний стан, військове командування разом з іншими органами влади або й самостійно має право запроваджувати трудову повинність та залучати громадян до суспільно-корисних робіт. Трудова повинність полягає у виконанні робіт оборонного характеру, а також у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, а також їх наслідків. Трудова повинність полягає у виконанні робіт оборонного характеру, а також у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, а також їх наслідків. Наприкінці зустрічі всі присутні ще раз нагадали які саме права і свободи можуть обмежуватися в умовах воєнного стану.
  Загалом зустріч була досить пізнавальною, і кожен учасник тепер з легкістю може відповісти, що може мати місце деяке обмеження права чи свободи людини і громадянина виключно в цілях безпеки громадян, або ж з метою забезпечення державних інтересів і територіальної цілісності України в такі нелегкі для нашої держави часи.
  На жаль, зустріч 28 жовтня 2023 р. була відмінена через тривалу повітряну тривогу, але запис вебінару про антикорупційну діяльність держави від спікерки Віри Качур вони отримали і змогли переглянути на YouTube. Враховуючи основне завдання України щодо виконання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та підготовку нашої держави до повної інтеграції в Європейське Співтовариство, одним із найактуальніших викликів державного управління сьогодні є зміцнення політики, інструментів та антикорупційних механізмів на різних рівнях. Тож спікерка розкрила такі три питання: що таке корупція?, які є типи, види і форми корупції? та як державі боротися з нею?

  04 листопада 2023 року юні знавці права говорили про державу сталого розвитку. Мова йшла про переосмислення людством ціннісної основи свого існування на зламі тисячоліть виникає нова концепція розвитку світової цивілізації, на засадах якої функціонує сучасна міжнародна економіка. Наголошено, що сьогодні під сталим розвитком розуміють такий розвиток суспільства, за якого задоволення потреб у природних ресурсах теперішніх поколінь не повинно ставити під загрозу можливості майбутніх поколінь задовольняти в них свої потреби. А застосування принципів сталого розвитку держави передбачає взаємозв’язок трьох складових розвитку: економічної, соціальної та екологічної, що окреслюється формулою: економіка – довкілля – людина. Також коротко зупинилися на 17 Цілях сталого розвитку до 2030 року.

  А осінній цикл онлайн-вебінарів просвітницького проєкту «Школа знавців права» 11 листопада 2023 року завершила Ірина Андрушко, яка розповіла слухачам про діяльність Верховної ради України в умовах воєнного стану. Зустріч почалась з розповіді про те як Верховна Рада запровадила воєнний стан вранці 24 лютого 2022 року. Згідно із даними системи «Рада» це питання почали розглядати о 8-й годині 4 хвилини й витратили на нього трохи менш як десять хвилин. Указ Президента про введення воєнного стану в Україні затвердили триста депутатів. Робота законодавчого органу влади складалася так, що майже всі ключові рішення, які стосувалися воєнного часу, ухвалили упродовж перших шести місяців від початку повномасштабного вторгнення. Цей період роботи Верховної Ради назвали «турборежим». Крім рекордної кількості прийнятих законів, ми бачимо значне зменшення часу на опрацювання та проходження законопроєктів.

  Наступна, 8-ма сесія IX скликання Верховної Ради України стала «стабілізаційною» – Верховна Рада змогла адаптуватися до роботи в надзвичайних умовах. Моніторинг роботи 8 сесії IX скликання Верховної Ради показав три ключові тенденції – збільшення зареєстрованих законопроєктів Кабінетом міністрів України, зменшення законодавчого спаму та власне стабілізацію роботи у режимі воєнного стану. Це означає, що оборона, безпека та їх фінансування залишалися пріоритетом роботи парламенту протягом 8-ї сесії. Цікавим є й стан справ щодо проходження законопроєктів: частина законопроєктів належать до воєнного порядку денного, але інша частина – це ті ініціативи, що розроблялися та реєструвалися до 24 лютого 2022 року (для другого читання це співвідношення становить приблизно 50/50). Упродовж цього року воєнного стану в парламенті приймали цілу низку звернень до міжнародних організацій, парламентів та урядів країн із закликами засудити агресію російської федерації та пропозиціями вжити невідкладних заходів для її припинення. Наприкінці зустрічі присутні дійшли до висновку, що за налагодженої та стабільної роботи Парламент має змогу приділяти достатньо часу на розгляд законопроєктів, а це зазвичай свідчить про більш якісні закони.

  Учасникам лише залишилося заповнити анкету зворотного зв’язку для того, щоб сформувати тематику весняних зустрічей, та отримати надіслані електронні сертифікати.

Віра КАЧУР,
завідувачка кафедри
теорії та історії держави і права