НУБіП України представив інноваційний досвід у сфері цифрової фіксації культурної спадщини на семінарі «SLAM & HERITAGE» у Чернівецькому національному університеті
11-12 грудня 2025 року в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича відбувся міждисциплінарний науково-популярний семінар «SLAM & HERITAGE: цифрові двійники культурної спадщини», який об’єднав фахівців із просторового моделювання, цифрових технологій, геоінформатики й охорони культурної спадщини. Унікальною особливістю заходу стала його локація — Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, що перетворився на живу лабораторію для наукових демонстрацій та технологічних експериментів.
НУБіП України був представлений потужною командою у складі завідувача кафедри геодезії та картографії професора Тараса ЄВСЮКОВА, директора ТОВ «Geofix», здобувача ступеня PhD Олексія КУЦЕНКА, інженерів-геодезистів ТОВ «Geofix», магістрів факультету землевпорядкування Георгія ЮРЧЕНКА і Дмитра МАТВІЙЧУКА. Участь наших фахівців не лише підкреслила лідерські позиції університету в галузі інноваційних геопросторових технологій, а й стала ключовим акцентом програми заходу.
Перший день семінару відкрив професор Тарас ЄВСЮКОВ із ключовою доповіддю «SLAM як революційна технологія у просторовому моделюванні: принципи, можливості, обмеження». Він ґрунтовно пояснив роль технології SLAM у сучасній геодезії, архітектурній реставрації та цифровому моделюванні, наголосивши на її важливості для створення високоточних 3D-моделей складних об’єктів культурної спадщини. Слухачі отримали чітке уявлення про те, чому SLAM стає ключовим інструментом університетських наукових лабораторій і польових досліджень.
Потужним продовженням виступу стала доповідь Олексія КУЦЕНКА, присвячена повному циклу створення цифрових двійників — від польового сканування до формування високоточних 3D-моделей для потреб музеїв, архівів і реставраційних центрів. Практичні кейси компанії «Geofix» викликали особливий інтерес серед учасників.
Важливим елементом програми стала і спільна презентація Георгія ЮРЧЕНКА та Дмитра МАТВІЙЧУКА, присвячена особливостям польових робіт зі SLAM, типам похибок, маршрутам сканування та інтеграції польових даних у GIS. Молоді фахівці продемонстрували високий рівень професійної підготовки, підкресливши якість освітньої школи НУБіП України.
Однією з найяскравіших частин семінару стали практичні демонстрації, під час яких Олексій КУЦЕНКО, Георгій ЮРЧЕНКО та Дмитро МАТВІЙЧУК виконали мобільне лазерне сканування навчальних корпусів ЧНУ та території Резиденції митрополитів. Прямо на очах учасників вони провели повний цикл польового збору даних і виконали оперативну візуалізацію отриманих моделей. Присутні змогли не лише спостерігати процес, але й ставити запитання щодо маршрутизації, технічних параметрів і можливих помилок під час сканування.
Поєднання історичної цінності об’єкта і передових технологій створило унікальний інтерактивний досвід, що показав, як цифрові двійники можуть слугувати інструментом збереження, дослідження та популяризації культурної спадщини.
Другий день був присвячений моделюванню, опрацюванню даних і формуванню міжуніверситетських ініціатив. Під час круглого столу представники ЧНУ, НУБіП та компанії «Geofix» обговорили можливість створення спільних навчальних модулів зі SLAM, запуск міжуніверситетської лабораторії цифрової фіксації спадщини та ініціювання комплексних дослідницьких проєктів для об’єктів Карпатського регіону.
У фінальній дискусії професор Тарас ЄВСЮКОВ окреслив стратегічне бачення: технологія SLAM має стати стандартом не лише для фахівців геодезії, а й для архітекторів, археологів, реставраторів та фахівців просторового планування.
Участь команди НУБіП України в семінарі «SLAM & HERITAGE» підтвердила високий науковий і практичний потенціал університету в галузі цифрових технологій просторового моделювання. Семінар став потужним кроком до формування спільного наукового простору між українськими університетами та бізнесом, спрямованого на збереження культурної спадщини засобами новітніх технологій.
Завдяки зусиллям наших фахівців цифрові двійники пам’яток спадщини стають не майбутнім, а реальністю, у яку НУБіП України вписує своє ім’я як один із флагманів науково-технологічного прогресу.
