Вишукане і змістовне слово про Олеся Гончара: класика лекторської гармонії змісту та форми

   19 березня у межах проєкту «Словозброя українського поступу» (до прийдешнього 30-ліття кафедри історії та культури української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки) відбулася гостьова лекція «Галактика людства в щоденниковій сповіді Олеся Гончара» Миколи Степаненка, доктора філологічних наук, професора кафедри журналістики та масової комунікації Національного університету біоресурсів та природокористування України, в науковому доробку якого понад 800 наукових праць, сотні статей до енциклопедій, а ще – численні виступи на різних наукових конференціях, опонування та керівництво кандидатськими й докторськими дисертаціями, багатолітній невсипущий лекторський труд у закладах вищої освіти.

Особлива увага Миколи Івановича (й постійна зацікавленість у колі його дослідницьких уподобань!) – СЛОВУ Олеся Гончара: художньому, публіцистичному, а щонайбільше – листовного й щоденниковому. Власне щоденники, на його переконання, і є тією невичерпною галактикою пізнання особистості Гончара: його світосприймання – подій, людей, природи, всього найпосутнішого в житті українського соціуму, зокрема, мови. Власне, ці основні тематичні виміри й були основою лекційної мандрівки щоденниковою галактикою Гончара.

Досконале знання текстів письменника, вичерпність та увиразненість інтерпретацій і коментарів окремих щоденникових фрагментів, довершена згармонізованість теоретичних узагальнень та переконливих яскравих ілюстрацій, вияскравлення його найпосутніших афоризмів (як-от: «Мова – джерело духовності, яке ніхто не замінить», «Мова – вона для нас пам’ять, честь і гідність», «Людина – відблиск Всесвіту», «І один у полі воїн, якщо він український») і життєвого кредо «Моя філософія – роби людям добро», образне мовлення й вишукана тональність спілкування Миколи Івановича з авдиторією створювали неповторну святочну атмосферу впродовж усієї лекції.

Лектор, до слова мовлячи, не уникав дискусійних моментів і життя, і творчості Гончара. Водночас він переконливо ствердив правомірність відомих листовних міркування Василя Захарченка у листі до Олеся Терентійовича: «Олесь Гончар – це явище. Щасливе, світле явище, явлене Богом для нас, українців, і з часом ми це усвідомимо. А те, що на Вас нападають, то це й закономірно. Було б дивно, аби не нападали. Адже у Вас ворогів стільки, скільки й у нашої стражденної України…Переможемо! А з Українською Державою всі ми – безсмертні» (01.09.1993 р).

На лекції в нашій віртуальній авдиторії були присутні майже 70 студентів і викладачів із Луцька та Києва. Послухаємо їхні враження про лекцію професора Степаненка: 
«Лектор Микола Іванович Степаненко – визначний філолог-україніст сучасності, мабуть, найбільший знавець творчості Олеся Гончара, доклав чимало зусиль до укладання і видання Щоденника і Листів автора „Собору”, „Тронки”. Справжність людини найкраще виявляється у текстах не для публіки – приватних листах, щоденникових записах, тому й цікаво було почути, яким же був насправді класик української літератури Олесь Гончар. Найбільшим відкриттям сьогоднішньої лекції було те, що Олесь Терентійович цікавився Святим Письмом, а Спасителя називав справжнім інтелектуалом усіх часів» (Світлана Локайчук, канд. філол. наук, доц. кафедри історії та культури української мови).

«Лекція Миколи Івановича Степаненка вкотре переконала, що кожен письменницький діаріуш – це дзеркало епохи, круговерть постатей і подій (почасти буремних), правдиве й достовірне самовираження митця. Не є винятком і «Щоденники» Олеся Гончара. Важливо, що аксіологічну інтерпретацію постаті Олеся Терентійовича, його громадянської позиції, політичних переконань, проблем мови, історії, культури, яких митець не міг оминути аж ніяк, гостьовий лектор вибудовував на основі вдало дібраного фактичного матеріалу» (Юрій Грицевич, канд. філол. наук, ст. викл. кафедри історії та культури української мови).

«Мені надзвичайно поталанило мати нагоду послухати лекцію відомого українського мовознавця, доктора філологічних наук, професора Степаненка Миколи Івановича. Кількість праць якого, як ми сьогодні дізналися, понад 800. Неймовірно цікава лекція,присвячена темі «Галактика людства в щоденниковій сповіді Олеся Гончара». Для мене найбільшим відкриттям сьогодні було те, як Микола Іванович майстерно зауважив, що Олесь Гончар через окремі штрихи, незначні деталі вміє відтворювати світло і темінь доби, вимальовує образ реальної людини з усіма її чеснотами і вадами. Олесь Гончар кожному знайшов слово хвали чи осуду, але ніколи не хотів цим розплатитися чи втертися в довіру, його судження завжди були об‘єктивні. Також мовна культура Степаненка Миколи Івановича надзвичайно вражає. Він дуже легко та влучно добирає слова, щоб виразити свої думки та спостереження. Його мовлення ллється, немов ріка, тому сьогоднішню лекцію було слухати не лише цікаво, але й приємно. Також я зауважила, що лектор часто вживає неологізми, слова із зменшено-пестливим значенням, епітети, метафори та порівняння. В його мовленні відбувається поєднання художнього, публіцистичного та наукового стилів» (Іванна Бончковська).

«Прослуховування лекції доктора філологічних наук, професора Миколи Степаненка залишило в пам'яті тільки позитивні емоції. Лекція була цікавою, інформативною, структурованою, що доводить професійну майстерність автора. Професор звертав увагу не тільки на розкриття теми „Галактика людства у щоденниковій сповіді Олеся Гончара”, а й проводив влучні паралелі із сучасними подіями нашого життя. Така манера оповіді зробила лекцію більш зрозумілою та доступною для сприйняття, а розмову – жвавою. Лектор був в міру емоційним і зосередженим. Саме завдяки таким лекціям ми можемо ще глибше поринути у розуміння творчості та особливостей мови окремих українських авторів, щоб перечитати знову їхні тексти, а головне по-новому» (Софія Боротюк).

«Ця лекція стала чудовою нагодою зібратися в онлайн-просторі з цікавими та «премудрезними» людьми. Позитивним аспектом лекції була постійна взаємодія лектора зі слухачами як рівноправними партнерами, суб’єктами спільної навчально-пізнавальної діяльності. Постановкою проблемних питань, ознайомленням з історією наукового пошуку, залученням студентів до діалогу, використанням доречної та вмотивованої кількості засобів активізації уваги студентів (риторичних питань, цікавих прикладів, влучних жартів), висловленням власних міркувань Микола Степаненко стимулював активність слухачів, розвиток їх критичного, творчого мислення. Лекція характеризувалася чіткою структурою, логічністю, доступністю та аргументованістю викладу матеріалу. Авторський стиль викладу лекції забезпечив високу концентрацію уваги та інтерес до сказаного. Варто відзначити якість, чіткість, забарвленість та грамотність мовлення лекстора. Ця зустріч була дуже цікавою та пізнавальною. Особисто я дізналась багато нового. А приємні враженння залишаться зі мною назавжди» (Марія Булан).

«Лекція М.І. Степаненка на тему „Галактика людства в щоденниковій сповіді Олеся Гончара” була дуже цікавою та інформативною. Лектор розгорнуто й змістовно розповів про життя та творчість видатного українського письменника Олеся Гончара, акцентуючи особливу увагу на його щоденниках. Лектор зазначив, що щоденники слугують своєрідним „записником душі” письменника, дозволяючи нам заглянути в його внутрішній світ, переживання, роздуми та спогади. Було також пізнавально послухати про взаємозв’язок щоденників Гончара з його художніми творами і я вкотре захотіла прочитати „Собор”. Загалом, лекція Миколи Івановича дала мені нові знання про життя та творчість Олеся Гончара, розкриваючи нові грані його особистості та майстерності. Мені також сподобався стиль презентації. Лектор вміло поєднав науковий підхід з доступністю та живістю викладення матеріалу, що сприяло кращому засвоєнню інформації» (Анна Корець).

«Мені було дуже цікаво слухати лекцію Миколи Степаненка. Така лекція не може не привабити філолога, бо філософія у літературі – це завжди актуально, пізнавально, тим паче, якщо це стосується такого видатного письменника, як Олесь Гончар. Вражає залюбленість пана Миколи у літературу, в слово, вражає обсяг зробленої ним на благо нашої культури й науки роботи. Такі люди надихають на пізнавання відомого, проте, на перший погляд, неважливого, на написання нових творів, як художніх, так і наукових. У школі ми знайомилися з творчістю Олеся Гончара, проте до душі його творчість припала тільки після філософських роздумів Миколи Степаненка, і настільки припала, що мені кортить якнайскоріше прочитати бодай один згаданий сьогодні твір, щоб не втратити атмосферу, навіяну гостьовою лекцією» (Анна Радчик).

«Щира подяка за таку змістовну лекцію від професора Миколи Степаненка. Мені як майбутньому вчителю-словеснику було цікаво послухати про епістолярій Олеся Гончара. Я отримала багато нових вражень та цінний досвід. Олесь Терентійович відкрився для мене з іншого боку. Ще зі школи мені був до вподоби цей письменник, його новелістика та поезії. Надзвичайно сподобався лектор – його манера спілкування та піднесеність у ставленні до своєї професії. Він один з тих, хто мотивує навчатися та любити професію філолога, цінувати слово» (Вікторія Сліпачук).

«„Цей чоловік справді живе цим” – це перше, про що я подумала після лекції професора Степаненка. Мене завжди надихали такі люди, як Микола Іванович, а тому і цього разу я залишилася під приємним враженням. Справді, у його словах відчувається глибока повага та цікавість до творчості Олеся Гончара, адже він помічає навіть найменші дрібниці, які власне формують геній письменника. На лекції ми мали можливість заглибитись у щоденникову спадщину Гончара, з якої дізнаємося про ту епоху, в якій він жив та творив. Лектор ще з перших хвилин вразив урочистістю та піднесеністю, цей тон також відчувався і до завершення» (Ірина Штефусь).

«Студенти групи Укр-43о відвідали сьогодні чудову інтелектуальну імпрезу: гостьову лекцію доктора філологічних наук, професора Миколи Степаненка. Ми усі отримали шалену порцію позитивних емоцій, нових знань та світлих вражінь. Тому радо поділимося своїми емоціями: 
Катерина Стрисюк: Найперше, що сподобалось в самій особистості Миколи Івановича — приємний лагідний голос і щире зацікавлення темою розповіді. Гончара пам'ятаю ще зі школи, та на лекції відкрила письменника для себе з нового боку. Став він для мене чутливішим, майстернішим. Як для філолога й майбутнього вчителя, таке проникнення в щоденники Олеся Терентійовича – цінний досвід, важливість якого важко заперечити. Тому я дуже вдячна організаторці заходу – Світлані Калениківні – і Миколі Степаненкові за нові погляди.
Ольга Онищук: Дякую вам за таке детальне, майстерно дібране і водночас щире та тепле слово про Олеся Гончара. Завдяки Світлані Калениківні та Миколі Степановичу я мала чудову можливість поглянути на особистість письменника з іншого боку, насолодитись коментарями компетентних фахівців у галузі слова.
Тетяна Мороз: Залишились лише приємні враження від лекції Миколи Степаненка. Постать Олеся Гончара відкрилась по-новому, захотілось самій прочитати щось із щоденникової прози автора. Лектор дійсно вміє зацікавити, подає інформацію легко, ненав'язливо. Дякую, що залучаєте до таких заходів, які поглиблюють наші знання про українських письменників, їхню творчу спадщину.
Дарина Ткачук: Після прослуховування лекції про Олеся Гончара, я залишилася враженою кафедри історії та культури української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки його талантом і величністю як літературної фігури. Лектор прекрасно передав своє захоплення цим унікальним письменником, і я відчула, що дійсно заглибилася у його життя та творчість. Стиль лектора був дуже динамічним і змістовним. Миколу Івановича було дуже приємно слухати, він здатний втілювати складні ідеї в простих, зрозумілих термінах, що робило лекцію доступною для широкої аудиторії. Крім того, його здатність розповідати цікаві історії про життя Олеся Гончара у своєрідному та неординарному, проте такому щирому та теплому стилі, допомогли мені краще зрозуміти творчість письменника та його вплив на українську культуру. Загалом, лекція про Олеся Гончара була цікавою, пізнавальною та захоплюючою.
Юлія Березнюк: Перше, що захоплює – це манера та стиль викладу лектора. Справжня насолода слухати його витончену мову, сповнену епітетів, широких метафор, яскравих порівнянь. Тембр голосу мене просто вразив. Я, наче зачарована, ловила кожне слово, як риба ловить останній подих повітря. Лекція виявилась для мене надзвичайно цікавою та пізнавальною. Здається, ніби філолог знає абсолютно все про митців, але після лекції я зрозуміла, що мені ще пізнавати й пізнавати всесвіт Олеся Гончара. Втім не лише манера викладу мене так приємно вразила. Не можу не згадати про залюбленість у справу нашого шановного лектора. У кожному його слові відчувається захопленість в те, про що він говорить. Такі люди надихають любити свою професію".