Концепція національного виховання студентської молоді в НУБіП України

СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ В

Система національного виховання студентів у Національному університеті біоресурсів і природокористування України

Виховання у закладах вищої освіти – це, перш за все, сталий, цілеспрямований процес створення інтерактивного соціокультурного середовища для саморозвитку та самовиховання особистості, яка усвідомлює обрану професію невід’ємною складовою універсального цивілізаційно-культурного простору. Саме це детермінує мету виховної роботи у вищій школі, яка полягає у формуванні національної інтелігенції, оновленні і збагаченні духовного та інтелектуального генофонду нації, що передбачає гармонійно розвинену, цілісну особистість, фундаментальними характеристиками якої є духовність, культурна самоідентифікація, соціальна і професійна компетентність.
Як записано в тексті Великої хартії університетів (Болонья, 18 вересня 1988 р.), університет “створює, вивчає, оцінює та передає культуру за допомогою досліджень і навчання”; “університети повинні давати майбутнім поколінням освіту і виховання, що навчать їх, а через них – інших, поважати гармонію навколишнього середовища та самого життя”.
Починаючи з заснування у 1898 р., наш університет поступово накопичував досвід створення і впровадження багатоаспектної, але цілісної системи виховної роботи, яка базується на принципах гуманізму, педагогіки співробітництва, соціокультурної організації, соціокультурної консолідації і регуляції, а також передбачає створення умов для самопізнання, самовизначення, самовиховання, творчості та самоактуалізації особистості. Саме ці принципи та завдання, що зумовлюють ідею системності і цілісності, стали методологічною основою розробки у НУБІП України програми виховної роботи «Громадянин, патріот, фахівець».
Національне виховання - це історично обумовлена і створена самим народом система ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв та інших форм соціальної практики, спрямованої на організацію життєдіяльності молоді, виховання її у дусі природно-історичного розвитку матеріальної і духовної культури нації. Система виховання ґрунтується на ідеях національного світогляду, філософії, ідеології, а не на ідеях якогось учення чи якоїсь партії, громадсько-політичної організації. Національна система виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що ввібрали в себе надбання національної виховної мудрості. Вона охоплює ідейне багатство народу, його морально-естетичні цінності, трансформовані в засобах народної педагогіки, народознавства, принципах, формах і методах організації виховного впливу на молодь (теоретичний аспект), а також постійну і систематичну виховну діяльність сім’ї, державних і громадських навчально-виховних закладів, осередків (практичний аспект).
Національне виховання ґрунтується на таких фундаментальних принципах, як природовідповідність, народність, етнізація виховання, гуманізм, демократизм, зв’язок виховання з життям, трудовою діяльністю народу, поєднання педагогічного керівництва із самодіяльністю студентів, реалізація народознавчого, людинознавчого й особистісного підходів у процесі навчання і виховання та ін.
Система національного виховання студентів університету включає:
1. Виховну роботу зі студентами на навчальних заняттях усіх форм.
2. Позанавчальну виховну роботу; наукову та громадську діяльність студентів у різноманітних молодіжних об’єднаннях, клубах, гуртках і спортивних секціях.
Це може бути досягнуто через:
- виховання майбутніх спеціалістів авторитетними, високоосвіченими людьми, носіями високої загальної світоглядної, політичної, професійної, правової, інтелектуальної, соціально-психологічної, емоційної, естетичної, фізичної та екологічної культури;
- створення необхідних умов для вільного розвитку особистості студента, його мислення і загальної культури, шляхом залучення до різноманітних видів творчої діяльності (науково-дослідної, технічної, культурно-просвітницької, правоохоронної);
- збагачення естетичного досвіду студентів шляхом участі їх у відродженні забутих та створенні нових національно-культурних традицій регіону, міста, університету;
- формування «Я»-концепції людини творця на основі самоосвіти, саморозвитку, самовиховання, самовдосконалення, моральної самозавершеності.
Очікувані результати:
- збереження системи соціально-гуманітарної роботи університету;
- формування на факультетах і в підрозділах НУБіП України особливого мікроклімату теплоти й довіри, доброзичливості та взаєморозуміння, співробітництва та взаємодопомоги, спрямованого на створення внутрішньої єдності всіх членів колективу та взаємної підтримки один одного на всіх рівнях.
- упродовж 2019 - 2024 років змістити акцент соціально-гуманітарної роботи на органи студентського самоврядування (студорганізація, студпрофком, спортивний клуб тощо) зі збереженням координації роботи ректоратом;
- з метою заохочення участі студента в соціально-гуманітарній роботі запровадити систему нарахування балів для отримання преференцій (стипендії, іменні стипендії, оздоровлення тощо);
- удосконалення, примноження та пропаганда університетських культурних традицій, упровадження системи університетських відзнак, упорядкування університетської території та створення «місць пам’яті» ( музеї-кімнати, меморіальні дошки тощо); 
- піднесення ролі університету як інтелектуального та культурного центру: створення в університеті нових музеїв, регулярне проведення концертів професійних музикантів та співаків, а також фестивалів аматорів;
- залучення студентів до участі в державних молодіжних програмах, патріотичних та мистецько-культурологічних проектах як регіонального, так і міжнародного рівня.
- інтеграція традиційних і нових форм соціально-гуманітарної роботи – принцип, що передбачає не лише наслідування кращих зразків виховної діяльності, але й упровадження нових, які б гармонійно поєднувались із традиційними;
- активізація та урізноманітнення роботи студентської організації (фото та кіно студія, клуб аматорської пісні, студентський театр, клуб інтелектуальних ігор, волонтерський центр, тощо). 
Організаційні засади виховної роботи в університеті
Що слід розуміти під поняттям «організація»? Організовувати (від гр. інструмент) означає об’єднувати зусилля, ресурси для досягнення визначеної мети, упорядковувати, надавати довершеної форми, робити стрункішим, дієвішим, ефективніше досягати поставлених цілей, правильно застосовуючи наявні засоби. Організація будь-якої роботи передбачає планування, здійснення, контроль, стимулювання і координацію. Організація ж виховної роботи, окрім цього, включає оволодіння найновішими знаннями з теорії і методики виховання, передовим педагогічним досвідом та використання їх у формуванні гармонійно і всебічно розвиненої особистості майбутнього фахівця, оперуючи при цьому наявними можливостями як вищого навчального закладу, так і досяжного середовища, у частині підбору оптимальних методів, форм, засобів виховання, консолідуючи зусилля головних суб’єктів виховної роботи університетського освітнього середовища (професорсько-викладацький склад, наставники академічних груп, студентське самоврядування, молодіжні громадські організації, колективи художньої самодіяльності, сім’я тощо).