Викладачі ННІ лісового і садово-паркового господарства пройшли cтажування в Університеті прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф

     Німеччина належить до провідних країн Європи у галузі лісового і мисливського господарства з столітніми досвідом і традиціями, яка новітніми підходами зараз змінює ліси і лісівництво в умовах загрози негативного впливу на ліси стрімкої зміни клімату.
    Одним з провідних навчальних закладів підготовки фахівців лісового господарства є Університет прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф (Hochschule Weihenstephan-Triesdorf), заснований у 1971 році, який спеціалізується на екологічній інженерії. Університет має дві локації: кампуси Вайєнштефан у Фрайзінгу і Тріздорфі (Баварія).
     В рамках програми Erasmus+ з метою налагодження співпраці з факультетом лісового господарства та Університетом прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф (HSWT) з офіційним візитом Німеччину відвідали викладачі ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України Володимир Блищик, доцент кафедри таксації лісу та лісового менеджменту, Олександр Соваков, доцент кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій та Марія Шевчук, доцент кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції.

     У ході візиту відбулися важливі зустрічі з проректором з міжнародної роботи, проф. Карстеном Лорцом (Dr. Carsten Lorz), деканом лісогосподарського факультету, проф. Йоргом Евальдом (Dr. Jörg Ewald) стосовно розвитку співпраці для наукових проєктів, академічної мобільності студентів і викладачів, проведення спільних студентських наукових семінарів і експедицій.

     Оскільки у м. Фрайзінг крім Університету прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф розміщені також частина Мюнхенського технічного університету та державні органи управління лісового господарства, відбулася зустріч з керівництвом Центру лісівництва, який координує наукову співпрацю лісівників усіх трьох установ, Петером Прьобстле (Dr. Peter Pröbstle) та Маркусом Шалером (Dr. Markus Schaller).

     Особлива увага під час зустрічей та відвідування наукових об’єктів з вченими німецького університету приділялася перспективі можливих спільних наукових досліджень для адаптації лісових екосистем до змін клімату, переформовування лісів у різновікові та мішані, забезпечення біорізноманіття, моніторингу лісового фонду і цифровізації лісового господарства.

    Площа лісів Німеччини становить 11,4 млн га, що переважає площу українських майже на 2 млн га. Традиційно Німеччину вважають високорозвиненою індустріальною державою, проте більше 50 % її території займають сільськогосподарські землі, а ще близько 30 % - ліси. У той же час лісистість земель Баварії, де розташований університет, є ще вищою і становить 37 %.
    Не зважаючи на спільні види деревних рослин (ялина звичайна, сосна звичайна, бук лісовий, дуб звичайний), які формують ліси обох країн, в Німеччині вони значно продуктивніші (середній запас становить 358 м³/га), що впливає й на обсяги щорічно заготовленої деревини (від 60 до більш, ніж 80 млн м³).

     Система ведення лісового господарства в Баварії суттєво відрізняється від українського підходу. Декілька десятиліть тому тут відмовилися від суцільних рубок і створення монокультур з ялини звичайної, незважаючи на її високу продуктивність у цьому регіоні. Одновікові ялинові насадження поступово перетворюють у багатоярусне мішане насадження за участю бука лісового, ялиці білої, береста тощо, де частка ялини буде не більше 50 %. Такий підхід сприяє адаптації лісів до змін клімату, підвищує стійкість насаджень та біорізноманіття, а також є економічно вигідним для лісогосподарських підприємств. Але на жаль, не у всіх лісах Німеччини він практикується однаково, оскільки близько 50 % лісів є приватними.

     Ще однією характерною особливістю ведення лісового господарства в Німеччині є значні обсяги мертвої деревини та лісосічних відходів (гілок, відрізів стовбура тощо), які залишаються безпосередньо в лісі або укладаються у коридори, створені в лісових масивах через 30-40 м для проїзду лісозаготівельної техніки.

     Кожень день, що ми проводили у Weihenstephan-Triesdorf University of Applied Sciences, був сповнений цікавих зустрічей, обговорень та вражень. Кожен день нашого перебування був насичений доповідями німецьких колег та їхнім дійсно відкритим ставленням до нас, адже окремі обговорення тривали по декілька годин.
    Далі коротко розповімо про найцікавіші об’єкти наукових досліджень, які ми відвідали під час стажування. The Kranzberg roof experiment (KROOF) - цікавий експеримент у лісовому масштабі для покращення розуміння реакції дерев на екстремальні посухи та подальшого відновлення в польових умовах. Детальніше про цей експеримент можна дізнатися за посиланням.

     Окрім традиційного лісівництва в університеті також значну увагу приділяють практиці агролісомеліорації. І це помітно, оскільки наукові ділянки були розміщені не тільки на дослідних полях, а й біля самого університету та навіть поблизу гуртожитків.
   Заступник декана лісогосподарського факультету професор Стефан Вітткопф (Dr. Stefan Wittkopf) презентував свій напрям досліджень і закладені енергетичні плантації з понад 20 видів рослин, які тестують на продукування ними біомаси та їхнього використання у майбутньому, орієнтуючись на зміни клімату. Кожна ділянка містить спеціальні датчики температури, вологості та за необхідності автоматичне вимірювання діаметру з його приростом.

Розміщення дослідних ділянок енергетичних культур біля університету

     Після цього ми відвідали дослідну ділянку плантації клонів тополі, які розміщені на ділянці площею 1 га. На цій ділянці досліджуються всі ростові процеси рослин з використанням сучасних технологій, які автоматично із певною періодичністю фіксують температуру, вологість, діаметр та передають дані на сервер. Ділянка поділена на окремі частини, де можна аналізувати послідовно як відбувається ріст рослин від 1-го до 10-го року. Окрім того, у насадженнях, яким понад 6 років проводяться різні послідовності зрідження та аналізується їхній вплив на особливості росту таких клонів за висотою та діаметром. Результати показують, що на 9-10 рік вирощування діаметр окремих дерев досягає 20 см, а також дослідні ділянки мають один з найбільших об’ємів біомаси у розрахунку на 1 га у порівнянні з іншими рослинами.

     Університет має багато лабораторій, в яких або проходять практичні заняття, або студенти і молоді науковці виконують дослідження. Однією із них є лабораторія дендрохронології, яку очолює професор Крістіан Занг (Dr. Christian Zang). Вона оснащена всім необхідним обладнанням й програмним забезпеченням для виконання наукових проектів на високому рівні.

Лабораторії, колекції, аудиторний фонд лісогосподарського факультету

     Неймовірно привабливо й доглянуто виглядає територія поблизу факультету садово-паркового господарства. Хоча сама територія не є великою, але у кожній рослині та архітектурній формі відчувається доторк професійної руки. Догляд за квітниками здійснюють студенти факультету. Окрім того, чудово використано принцип перепаду висот. Довершує цю чудову ділянку оглядовий майданчик, де ви у гарну погоду можете споглядати засніжені вершини Альп.

Мальовничі пейзажі ботанічного саду університету

     P.S. Насправді інформації, фотографій і вражень нам вистачило би ще не на один допис. Ми неймовірно вдячні наши німецьким колегам, які знайшли для нас свій час, приділили увагу і продемонстрували щире натхнення, любов і відданість своїй справі! Дуже дякуємо нашій колезі Світлані Білоус за організацію програми – це була супер-пізнавальна поїздка!

Володимир БЛИЩИК,
доцент кафедри таксації лісу та лісового менеджменту

Олександр СОВАКОВ,
доцент кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій

Марія ШЕВЧУК,
доцент кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції.