Гуманітарії сприяють розвитку лідерського потенціалу жінок в академічному середовищі

«Коли мене питають про роль української жінки зараз, я відповідаю: вона лідерська...
Бути лідером – віддавати більше, ніж отримуєш, і надихати. Українські жінки саме такі.
Важливо, щоб після нашої перемоги Батьківщина зробила те ж саме для них»
Олена Зеленська, перша леді України

 11 квітня 2024 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція “Розвиток лідерського потенціалу жінок в академічному середовищі: міжнародний досвід для потреб розбудови України”, організована кафедрою філософії та міжнародної комунікації, кафедрою соціальної роботи та реабілітації гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України за підтримки Університету Редінгу (Велика Британія) та Поморського Університету у Слупську (Республіка Польща).

 Метою конференції стало обговорення та висвітлення широкому загалу актуальних проблеми гендеру, зокрема розвитку лідерського потенціалу жінок в академічному середовищі, зміну ролі та лідерство жінок в Україні під час війни, залучення жінок до питань управління громадами, розроблення гендерноорієнтованих програм та стратегій, міжнародний досвід лідерства жінок для потреб розбудови України.
 Конференція зібрала більше 300 учасників – науковців, освітян, студентів із різних регіонів нашої країни зокрема, Сумської, Черкаської. Вінницької, Харківської, Хмельницької, Київської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської та 6 зарубіжних країн (Великої Британії, Польщі, КНР, Пакистану, Австрії, Німеччини).

 Розпочала урочисте засідання декан гуманітарно-педагогічного  факультету Інна Савицька. Вона зазначила, що жінки в сучасному світі, це не лише матері, вчителі, науковиці, працівниці мирних професій. Під час російсько-української війни жінки поряд із чоловіками стали на захист Батьківщини – це військові, снайперки, прикордонниці, бойові медикині, волонтерки. Тому зміна ролі та лідерство жінок в Україні під час війни, залучення жінок до питань управління громадами, розроблення гендерноорієнтованих програм та стратегій, міжнародний досвід лідерства жінок для потреб розбудови України є надзвичайно актуальними нині.

 Хвилиною шани, хвилиною пам’яті, хвилиною вдячності згадали захисників і захисниць, всіх, хто віддав своє життя за Україну, за нашу свободу, всіх, хто загинув у боротьбі з ворогом, хто став жертвою російської агресії…

 До вітальних слів учасникам конференції долучилися знані жінки нашого університету та країни. Від імені ректора НУБІП України Станіслава Ніколаєнко учасників та гостей конференції привітала проректор з науково-педагогічної роботи професорка Оксана Тонха, зазначивши, що в нашому університеті поважають гендерну рівність і роль жінки в суспільстві та в освіті, водночас поділилася досвідом власного становлення як лідерки.

Віталія Полякова – голова ради роботодавців гуманітарно-педагогічного факультету НУБІП України, директор гімназії №109 ім. Т.Г. Шевченка Печерського району м. Києва, наголосила на необхідності долання стереотипного мислення щодо гендерної проблематики, переосмислення традиційних ролей надв’язуваних жінці суспільством. Звертаючись до молоді, побажала працювати над собою, вчитися, покладатися на власні сили, невпинно рухатися уперед.

Позитивним та щирим було привітання декана факультету інформаційних технологій НУБІП України України Олени Глазунової, яка успішно багато років керує одним з найбільших факультетів університету. Вона зазначила, що варто обговорювати актуальні проблеми гендеру та висвітлювати широкому загалу результати гендерних студій.

Учасників та гостей конференції привітала  директорка ВСП «Бережанський фаховий коледж НУБіП України» Світлана Пилипишин, яка окреслила роль української жінки у сучасних реаліях, зокрема підвищення значення її діяльності в академічному середовищі.

 Відкрив пленарне засідання доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, професор Василь Шинкарук доповіддю «Гендерний аспект лідерства в контексті європейської стратегії України». Він наголосив, що активізація громадянської активності усіх соціально-демографічних прошарків населення та важливість забезпечення ґендерної рівності є однієї з основних Цілей сталого розвитку до 2030 року, які були прийняті Україною разом із 193 державами-членами ООН у вересні 2015 рок. Теоретично обґрунтував феномен жіночого лідерства в України та емпірично дослідив його особливості в сучасних реаліях.

 Привернула увагу доповідь сучасної української філософині та публічної інтелектуалки, волонтерки, професорки кафедри української філософії та культури Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Голови Наглядової ради Українського культурного фонду Наталії Кривди «Андрогінне лідерство: ризики і перспективи». В своїй промові вона наголосила, що серед успішних людей немає осіб з чітким превалюванням лише маскулінних або фемінних ознак, проте індивіди, які мають й ті, й ті риси краще адаптуються до нових умов, їх діяльність є ефективнішою.

 Конференція проходила в двох форматах наживо та он-лайн, що дозволило віддалено приєднатися до її роботи науковцям з Відня, Великої Британії та Пакістану. У своїх онлайн-доповідях експерт з правоохороних питань, Прикордонного департаменту, офісу ООН по боротьбі з наркотиками і правопорушеннями Оксана Назарчук представила офіційну позицію ООН щодо гендерної проблематики.

 Сара Карді – доктор філософії (PhD), директор Вищого інституту міжнародного розвитку, сільського господарства та економіки (GIIDAE) Редінгського університету з Великої Британії, розкрила шлях забезпечення гендерної рівності у суспільстві через гендерну рівність у вищій освіті. Згадавши своє українське коріння Сара привітала учасників конференції українською мовою.

 Dr. Mohammad Daud Ali, доцент кафедри менеджменту та підприємництва, Університет Харіпура (Харіпур, Хайбер-Пахтунхва, Пакистан), окреслив проблемні питання лідерства в освіті, що відповідають ситуації в Україні.

 Зворушливою доповіддю вразила Оксана Чорна, Прес-офіцер 53 окремої механізованої бригади ім. князя Володимира Мономаха. Доповідачка презентувала реальні історії жіночого лідерства на війні, розкривши власний практичний досвід прес-офіцера.

Продовжила наукову естафету Ольга Царенко, доцент кафедри адміністративного права Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, яка зосередилася на юридичних аспектах лідерства жінок-військовослужбовців державної прикордонної служби України.

 Першу частину конференції завершели музикальним виступом артисти кафедри культурології НУБіП України на чолі з завідувачкою Іриною Майданюк.

 Після перерви роботу конференції продовжила Лідія Чередник, старший викладач кафедри педагогіки НУБіП України, волонтер Благодійної організації «Благодійний фонд «Бути», яка на власному прикладі розкрила проблеми розвитку і реалізації лідерського потенціалу жінки у волонтерській діяльності.

 У своїй доповіді доцент кафедри правосуддя та філософії Сумського національного аграрного університету Анжеліка Шевель розповіла про внесок жінок родини Харитоненків у розвиток жіночого лідерства та самопрезентації українського суспільства середини ХІХ – початку ХХ ст.

 Яскравим виступом про емансиповане жіноцтво родини Косачів старший науковий працівник Музею видатних діячів української культури Оксана Константинівська продовжила тему родини.

 Про те, як традиції лідерства українських жінок реалізуються в складних умовах сьогодення, розповіла професор кафедри філософії та міжнародної комунікації НУБІП України Віра Додонова. У своїй доповіді вона виокремила чотири види соціальних практик жіночого лідерства: в ЗСУ, волонтерській діяльності, в сфері державного управління та академічному середовищі.

 Олена Балалаєва, доцент кафедри філософії та міжнародної комунікації НУБІП України, розкрила проблему гендерного балансу в українських медіа.

 Секційне засідання продовжили аспіранти та студенти. Із цікавими науковими доповідями виступили Олена Яценко «Жінка та патріотизм: культурно-історичний аспект»,  Любов Павліковська «Жіноче лідерство в університетському середовищі: виклики та можливості на шляху до гендерної рівності», Кіра Коваль «Організація гендерного виховання учнів початкових класів з допомогою технологій скетчноутінгу та коміксів», Тетяна Петрук «Лідерство як культурно-історичний феномен», Олександ Гавриш «Щодо актуальності розвитку потенціалу жінок в академічному середовищі», Ірина Ніколайчук «Жіноче лідерство у медицині як запорука якісних змін», Анна Распутна та Софія Ігнатенко «Лідерство та потенціал жінок під час війни», Павленко Надія "Віра у власний лідерський потенціал як прояв любові до себе", Анна Горобей «Український псевдоматріархат як соціально-культурний абсурд». Доповіді стали предметом активного обговорення та жвавих дискусій.

 У кожній жінці є лідерський потенціал, і саме розвиваючи жіноче лідерство, маючи багато прикладів діяльності жінок-лідерок, які хочеться наслідувати та про які хочеться говорити, особливо під час війни, ми не просто розвиваємо жінок, ми гуртуємо жіночу силу, яка сприятиме нашій спільній Перемозі. Війна проявила нову суперсилу жіночого лідерства, і ми маємо формувати еліту майбутнього. Таким чином, ми отримали можливість поєднати світовий інноваційний досвід з раціональними здобутками українських науковців для ефективного подолання надскладних викликів сучасного суспільства. 

Світлана ГЕЙКО, Олена БАЛАЛАЄВА,
доцентки кафедри філософії та міжнародної комунікації