Бджолярі підводять підсумки пасічницького сезону
Бджолярі підводять підсумки пасічницького сезону
18 жовтня 2023 року
З метою обговорення актуальних проблем у практичному бджільництві в Україні та світі, обміну знаннями, науковими здобутками, що сприятимуть поширенню інноваційних підходів та залучення перспективної молоді у галузь бджільництва 13 жовтня 2023 року на кафедрі бджільництва факультету тваринництва та водних біоресурсів відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Пасічницький сезон – 2023 (підсумки та перспективи)».
Під час будь-яких підсумків обговорюють проблеми та позитивні практики, що застосовуються в галузі а також надихають на нові звершення. Чимало проблем у бджільництві є спільними для бджолярів різних країн, це насамперед кліщ Varroa destructor, отруєння бджіл пестицидами та зміни клімату, тому науковці і практики різних країн об’єднують свої зусилля для вирішення цих проблем.
Конференція відбувалася у змішаному форматі, в онлайн-режимі долучилися представники Нової Зеландії, Грузії, Молдови, Узбекистану та Ізраїлю.
Розпочав конференцію завідувач кафедри, професор Микола Повозніков, у своїй доповіді наголосив на викликах які стоять перед сучасним бджільництвом. З метою їх обговорення кафедра виступила організатором проведення даної конференції. Микола Гаврилович азначив, що кафедра, яка має славну історію, гарну матеріально-технічну базу та потужний науково-педагогічний колектив, не лишається осторонь проблем галузі і приймає активну участь у їх вирішенні.
Конференція відбувалася у змішаному форматі, в онлайн-режимі долучилися представники Нової Зеландії, Грузії, Молдови, Узбекистану та Ізраїлю.
Розпочав конференцію завідувач кафедри, професор Микола Повозніков, у своїй доповіді наголосив на викликах які стоять перед сучасним бджільництвом. З метою їх обговорення кафедра виступила організатором проведення даної конференції. Микола Гаврилович азначив, що кафедра, яка має славну історію, гарну матеріально-технічну базу та потужний науково-педагогічний колектив, не лишається осторонь проблем галузі і приймає активну участь у їх вирішенні.
У конференції також взяв участь голова Національної асоціації бджолярів Молдови Іон Максім, який у своїй доповіді розповів про сучасний стан, проблеми та перспективи молдавського бджільництва. Зокрема він зазначив, що на даний час у Молдові нараховується 7500 бджолярів, які утримують біля 200000 бджолосімей. За сприяння асоціації у країні створені спеціальні навчальні центри для бджолярів, де вони мають можливість навчатися та підвищувати свою кваліфікацію.
Про особливості пасічницького сезону в Узбекистані, доповів ексголова спілки пасічників Шералі Суяркулов, він наголосив, що цьогоріч збільшилася чисельність бджолиних сімей та підвищилася їх продуктивність, з боку держави спостерігається тенденція до підтримки галузі бджільництва.
З актуальними науковими доповідями на конференції виступили доценти кафедри молекулярної генетики та біотехнології Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича – Олександр Череватов, який доповів про результати досліджень з визначення поліморфізму CSD генів у медоносних бджіл та Людмила Язловицька з доповіддю на тему «Вплив полімінерального препарату «Апіплазма» на розвиток колоній медоносних бджіл за різних умов підгодівлі.
Ще одним запрошеним іноземним спікером на конференції був державний референт з механізації і технології Міністерства сільського господарства і аграрного розвитку Держави Ізраїль Борис Бордман, який у своїй доповіді висвітлив питання методів внесення засобів захисту рослин із мінімальним впливом на зовнішнє середовище та бджіл зокрема.
Долучився до конференції і Олексій Лосєв, керівник відділу дослідження та впровадження Manuka Health з Нової Зеландії з темою доповіді «Сучасні виклики та стратегія управління генетичним потенціалом бджільництва в Новій Зеландії.
З доповіддю про сучасні підходи у боротьбі з вароатозом бджіл виступив науковий співробітник Інституту ентомології аграрного університету Грузії Іраклі Джанашія. У своїй доповіді він акцентував увагу на методах діагностики та лікування бджіл від кліща Varroa destructor.
В рамках конференції працювала студентська секція, на який студенти доповідали про актуальні напрямки досліджень у бджільництві. За результатами доповідей, студенти отримали дипломи за участь в конференції.
Під час конференції було обговорено багато актуальних питань, обмін результатами своїх досліджень, акцентували увагу присутніх на сучасних підходах у бджільництві. Під час конференції студенти збагатилися не тільки знаннями, а також новими знайомствами та друзями з інших факультетів та навчальних закладів.
По завершенні, учасники Міжнародної науково-практичної конференції відзначили, що захід відбулася на високому організаційному та науковому рівні, побажали щоб такі заходи кафедра проводила і надалі. Організатори конференції в свою чергу запевнили усіх присутніх, що на цьому не зупинятимуться і організовуватимуть інші заходи, які сприятимуть розвитку бджільництва.
По завершенні, учасники Міжнародної науково-практичної конференції відзначили, що захід відбулася на високому організаційному та науковому рівні, побажали щоб такі заходи кафедра проводила і надалі. Організатори конференції в свою чергу запевнили усіх присутніх, що на цьому не зупинятимуться і організовуватимуть інші заходи, які сприятимуть розвитку бджільництва.
Микола Войналович,
доцент кафедри бджільництва
