Лабораторія Економічної теорії та біоекономіки взяла участь у міжнародній науково практичній конференції "Перспективи розвитку, особливості висадки та можливості переробки міскантусу"!

   У структурі енергоспоживання України частка енергії, яка витрачається на опалення (охолодження), становить більше половини усієї виробленої енергії. Частка теплової енергії, вироблена з відновлюваних джерел зросла з 6,2% у 2016 р. до близько 10% у 2020 р. Середнє значення цього ж показника по Європі станом на 2018 рік вже становило 20%, а у країн-лідерів (Швеція, Фінляндія, Литва, Естонія, Латвія) – понад 40%.

   Енергоносії – це значна частина українського імпорту. Країна витрачає мільярди доларів на закупівлю нафти, газу, вугілля, тоді як значну їх частину можна замінити ресурсами, вирощеними і виробленими в Україні, і тим самим забезпечити стабільний розвиток держави.

   Реальною альтернативою викопним копалинам є біомаса. Поряд з ефективним використанням біомаси як вторинної сировини при вирощуванні с.-г. культур особливої уваги заслуговує напрям, пов’язаний з виробництвом твердих видів палива за рахунок вирощування нових видів високопродуктивних багаторічних рослин, що дає змогу гарантовано отримати задану кількість біомаси необхідної якості. Однією з таких рослин є міскантус гігантський (Miscanthus × giganteus). Площі під цією культурою у Європі та США щороку збільшуються, бо вирощування міскантусу як сировини для виробництва біопалива вважається одним з найменш витратних і найбільш рентабельних.

   В Україні завдяки вирощуванню міскантусу гігантського можна вирішити мінімум дві проблеми: використовувати для вирощування малопродуктивні землі, яких за різними оцінками в Україні налічують від 3 до 4 млн. гектарів, та зменшити залежність від викопних джерел енергії – газу та вугілля, бо за сприятливих погодних умов урожай сухої біомаси може становити понад 20 т/га.

   Україна, маючи надзвичайно високий потенціал з вирощування міскантусу гігантського, за останні 10 років не змогла наростити його вирощування, хоча науковці наводять чимало аргументів на користь такої популярної у Європі та США енергетичної культури.